Справа № 466/7080/17 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 33/783/126/18 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківсього районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року,

встановив:

постановою Шевченківсього районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10200 (десять тисячі двісті) гривень в доход держави з позбавленням його права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 23 вересня 2017 року близько 01.25 год. в м. Львові по вул. Среблиста, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, порушивши п.2.9а ПДР, чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржив дану постанову, просить скасувати та постановити нову постанову, якою звільнити його від адміністративної відповідальність, обмежившись усним попередженням.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що у даній постанові зазначено, що при розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, що не відповідає дійсності, так як не приймав участь у судовому засіданні, оскільки з 11 грудня по 21 грудня 2017 року перебував на лікарняному, а отже суд першої інстанції без його участі неповною мірою дослідив обставини справи. Звертає увагу, що у вчиненні адміністративного правопорушення вину визнає повністю та розкаюється у вчиненому. Також додає, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, одружений, на утриманні має малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, дружина на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, належний йому автомобіль використовує у виробничих цілях, а тому позбавлення права керування транспортними засобами суттєво позначиться на матеріальному становищі сім'ї.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №200777 від 23 вересня 2017 року (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) та письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4-5).

Доводи апелянта про незаконність судового рішення, неповноту та необ'єктивність судового розгляду, неврахування судом вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допущено не було.

Посилання апелянта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на те, що попереджувальних цілей щодо нього можливо досягти без застосування адміністративного стягнення, то враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обмежившись усним попередженням.

Щодо доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що постанова судді винесена без його участі, чим порушено право правопорушника на справедливий судовий захист, а сам правопорушник був позбавлений права дати свої пояснення, то це порушення усунуте судом апеляційної інстанції. Правопорушник дав свої пояснення по суті справи та апеляційної скарги і повністю підтримав вимоги передбачені в апеляційній скарзі.

Більше того, апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що не був присутнім в суді першої інстанції під час розгляду даної справи, що підтверджується листком непрацездатності ОСОБА_1, в якому зазначено, що останній перебував на лікарняному з 12 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року (а.с.23), а також заявою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його підзахисного на лікарняному (а.с.24), натомість в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав, що перебував в судовому засіданні 21 грудня 2017 року.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею місцевого суду не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,

постановив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківсього районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду О.В. Маліновська-Микич

Львівської області