Справа № 1-13/07р.

ВИРОК

 IМ Е Н Е М    У К Р А І Н И

Смт. Стара Вижівка                                                                                               22 лютого 2007 р.

Старовижівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді Кузьмінця О.М.

при секретарі Бондар О.С.

за участю прокурора Омелянчука А.В.

потерпілої ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

пр-ка служби в СН Комісарик М.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця АДРЕСА_1, учня 3-го курсу Старовижівського професійного ліцею, неодруженого, непрацюючого, судимого Ковельським міськрайсудом 5.06.2006р. за ст. 186 ч.З КК України на 4-ри роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 31.12.2006 року біля 16 години в селищі Стара Вижівка, знаходячись з дозволу власника ОСОБА_2 в житловій квартирі, таємно викрав, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілої, гаманець, гроші, лом золотих виробів, всього на суму 108 грн. та дві пластикових розрахункових картки, які дають доступ до карткових рахунків в банку, на яких знаходилось 2270 грн.22 коп.

Цього ж дня з метою заволодіння грошима він прийшов до банкомату Старовижівської філії КБ «Приватбанк», де намагався отримати гроші, вставляючи викрадені картки в банкомат та вводячи різні пінкоди. Однак заволодіти грошима йому не вдалося по незалежних від його волі причин. Після чого він пішов в магазин « Скарлет», де придбав товари на суму 4,8 грв., розрахувавшись за них за допомогою викрадених карток. Через деякий час він знову прийшов в цей магазин і намагався за допомогою розрахункових карток придбати літрову пляшку горілки, однак свій намір до кінця не довів, оскільки картки були вже заблоковані ценртальним сервером головного банку після повідомлення потерпілої про їх викрадення.

   -2-

В судовому засіданні підсудний винність в пред'явленому звинуваченні визнав частково, пояснивши що розрахункові пластикові картки він викрав з метою заволодіння грошима. А тому зразу ж після їх викрадення пішов до банкомату, що знаходиться біля Старовижівської філії КБ «Приватбанк» і вставляючи їх в банкомат та навздогад вводячи різні коди, намагався отримати гроші. А коли це йому не вдалося, то пішов в магазин «Скарлет», де придбав за допомогою карток пачку сигарет та запальничку. А приблизно біля 19 години вечора знову прийшов до цього магазину і хотів придбати літрову пляшку горілки «Неміров», розрахувавшись за неї за допомогою розрахункових карток, однак обидві картки були вже заблоковані.

Винність підсудного ОСОБА_1 в замаху на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, крім часткового визнання ним своєї вини, підтверджується показами потерпілої, свідка та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 31.12.2006 року біля 16 години в її квартирі знаходився підсудний, А після того як він пішов, то біля 18 години вона виявила пропажу гаманця, в якому було 38 грн, кусочки лому золотих виробів та дві пластикові розрахункові картки, на рахунках яких було 2270 грн.22 коп. Про пропажу вона зразу ж повідомила в райвідділ міліції і в головний офіс КБ «Приватбанк».

Свідок ОСОБА_4, яка працює продавцем магазину «Скарлет», показала, що 31.12.2006року біля 17 годин прийшов в магазин підсудний і запитував, чи можна за допомогою електронного пристрою, встановленого банкоматом в магазині для проведення з покупцями розрахунків по картках, перевірити скільки є грошей на розрахунковій картці, а потім по розрахункових картках розрахувався за куплений товар.

Також показала, що приблизно біля 19 години підсудний знову прийшов в магазин і хотів за допомогою розрахункових карток розрахуватися за літрову пляшку горілки «Неміров», однак карточки виявилися заблокованими.

Показаннями цього свідка та потерпілої об'єктивно підтверджуються покази підсудного про те, що він намагався заволодіти чужими грошима шляхом використання викрадених розрахункових карток.

Факт кражіжки чужого майна, розрахункових карток і грошей на суму 108 грн. та заволодіння грошима в сумі 4,8 грн. шляхом розрахунку за куплений товар по картках підтверджується протоколами огляду місця події від 2.01, 10.01.2007 року, з яких вбачається, що були виявлені і вилучені викдарені в потерпілої речі (пластикові картки, гаманець) саме в тих місцях, на які вказав підсудний (а.с.9,10).

А з протоколу виїмки та огляду від 16.01. і 29.01.2007р. (а.с.30,31) вбачається, що в магазині «Скарлет» були вилучені 2 чеки на суму 4,8 грн. з підписами підсудного, оплата по яких здійснювалася за допомогою розрахункових карток, чого останній не заперечує.

Та обставина, що на банківських рахунках розрахункових карток знаходилося 2270 грв.22 коп. підтверджується виписками по рахунках ОСОБА_2 в КБ «Приватбанк» (а.с.34,35).

Суд вважає, що дії підсудного по викраденню майна і грошей на суму 108 грн. та по заволодінню грошима в сумі 4.8 грн. шляхом обману підпадають під ознаки дрібного викрадення чужого майна, а тому його слід виключити з обвинувачення підсудного.

З вироку Ковельського міськрайсуду від 5.06.2006 року вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за ст. 186 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки і судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку (а.с.52-54).

Таким чином приведені докази в їх сукупності повністю підтверджують винність підсудного в замахові на повторне заволодіння чужим майном на суму 2270 грн.22 коп. шляхом обману, яке не було доведено до кінця з причин незалежних від волі підсудного, а тому його дії слід кваліфікувати за ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України.

-3-

Обтяжуючих відповідальність підсудного обставин суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний не став на шлях виправлення і в період іспитового строку вчинив новий незакінчений злочин, який відноситься до середньої тяжкості.

Поряд з цим суд враховує і те, що підсудний вчинив незакінчений злочин, будучи неповнолітнім і щиро розкаявся у його вчиненні, добровільно відшкодував заподіяні збитки та задовільно характеризується по місцю навчання і вважає, що для його виправлення слід призначити покарання в межах санкції закону за яким притягається до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

з а с уд и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України і призначити йому штраф в розмірі 850 грн.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднати до покарання призначеного за даним вироком невідбуте покарання призначене за вироком Ковельського міськрайсуду від 5.06.2006р. - 4 роки позбавлення волі, - і остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на 4(чотири) роки і штрафу в користь держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Строк призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання перебування під вартою з 5.04 по 14.04.2006року.

Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу засудженому залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старовижівський районний суд.