ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 лютого 2018 р.Справа №804/966/18

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 392/4.2-3/47 від 09.01.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 392/4.2-3/47 від 09.01.2018 року.

Разом із позовною заявою Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- забезпечити позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за вих. № 16/0118 від 26.01.2018 року шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 392/4.2-3/47 від 09.01.2018 року до набрання законної сили рішенням у справі за відповідним позовом.

В обґрунтування заяви зазначено, що за час розгляду справи судом існує можливість пред’явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання. Також позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною, оскільки вона винесена на підставі необґрунтованого акту перевірки. При цьому існує небезпека примусового виконання постанови, тим самим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з’ясування чи додаткового доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов’язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Суд зазначає, що встановлення факту наявності та відсутності порушень під час прийняття оскарженої постанови № 392/4.2-3/47 від 09.01.2018 року та правомірності її прийняття відноситься до предмету доказування у даній справі та може бути встановлено судом під час розгляду справи по суті.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник не навів достатньо підстав в обґрунтування наявності очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, не вказав також підстави, які б свідчили про ускладнення виконання чи неможливості виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також не надав підтверджуючих доказів перебування оскаржуваної постанови на примусовому виконанню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 150 - 154, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно ч. 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя           ОСОБА_1