АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Міхасішина І.В
Суддів: Щолокової О.В., Морозовського В.І.
При секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району м. Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2008 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Логістичні технології» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про повернення позики,-
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року ТОВ «Фірма «Логістичні технології» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно боргу за договором тимчасової безвідсоткової фінансової позики у сумі 900 900 грн.
В ході розгляду справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_1 борг шляхом звернення стягнення на земельні ділянки розміром 5,6986 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220280400:13:025:0014 та розміром 2,0623 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220280400:13:024:0004, які знаходяться в адміністративних межах Бзівської сільської ради Баришівського району Київської області, належні ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія КВ №079302, зареєстрований за №280 від 29 серпня 2003 року; припинити право власності ОСОБА_1 на вищевказані земельні ділянки та визнати право власності на них за ТОВ «Фірма «Логістичні технології»; зобов’язати ТОВ «Фірма «Логістичні технології» виготовити Державний акт на право приватної власності на вищевказані земельні ділянки з цільовим використанням – ведення підсобного сільського господарства.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Звернуто стягнення на земельні ділянки розміром 5,6986 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220280400:13:025:0014 та розміром 2,0623 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220280400:13:024:0004, які знаходяться в адміністративних межах Бзівської сільської ради Баришівського району Київської області, належних ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія КВ №079302, зареєстрований за №280 від 29 серпня 2003 року. Припинено право власності ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на зазначені земельні ділянки. Визнано за ТОВ «Фірма «Логістичні технології» (код ЄДРПОУ 3519252108030, юридична адреса: 07527, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд 79) право власності на земельні ділянки розміром 5,6986 га для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220280400:13:025:0014 та розміром 2,0623 га для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220280400:13:024:0004, які знаходяться в адміністративних межах Бзівської сільської ради Баришівського району Київської області, що належали ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія КВ №079302, зареєстрованого за №280 від 29 серпня 2003 року. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Ленінського району м. Вінниці ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у встановлений договором позики строк зобов’язання щодо повернення суми боргу не виконала, а відсутність у відповідачки грошових коштів для повернення позики призведе до неможливості виконання рішення суду та незахищеності порушених інтересів позивача, а тому є можливим стягнення боргу за рахунок належного відповідачці майна – земельних ділянок, на підставі ст.ст. 139,140,143 ЗК України. При цьому, суд врахував заяву ОСОБА_1 при визнання нею позову, в якій зазначено, що кошти у останньої для виконання договору відсутні, а проти звернення стягнення на її земельні ділянки вона не заперечує. Разом з тим, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2, виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності є підставою для припинення договору поруки, а тому ОСОБА_2 не може відповідати за зобов’язанням, забезпеченим таким договором поруки.
З такими висновками суду в повному обсязі погодитися не можна.
Згідно із ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що своєю ухвалою від 01 жовтня 2008 року суддя відкрив провадження у справі за позовом ТОВ «Фірма «Логістичні технології» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про повернення позики з підстав, передбачених ст.ст. 1046, 1047 ЦК України (а.с. 1;4-5).
Відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову.
13 жовтня 2008 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, за змістом якої, фактично змінив підстави і предмет позову (а.с. 20-22).
У разі зміни підстав та предмета вимог у процесі розгляду цивільної справи, вони вважаються новими вимогами і мають бути оформлені письмовою заявою згідно з правилами, які стосуються форми та змісту позовної заяви.
За змістом ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 126 ЦПК України суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об’єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Питання про відкриття провадження у справі за новими вимогами (ст. 122 ЦПК України) та об’єднання в одне провадження усіх вимог позивача (ч. 1 ст. 126 ЦПК України) суддя у встановленому законом порядку не вирішував.
Суд першої інстанції, не вирішуючи питання про прийняття нових вимог, ухвалив по них рішення, при цьому, не розглянув вимоги про повернення позики. І за обставинами справи цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що згідно із п. 5 ч.1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, п.5 ч.1 ст. 311, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Вінниці задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2008 року у зазначеній справі скасувати, та направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому його складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно: