№2-5297/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Волкової С.Я.
при секретарі Соловей Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Печерської районної у м. Києві держадміністрації, Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності та визнання недійсним в частині свідоцтва про право власності,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними вимогами до відовідачів, просить визнати недійсним наказ Головного управління житлового забезпечення Київської міської держадміністрації №1223-С/К1 від 1.11.2001 р. про оформлення та видачу свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 в м. Києві в частині передачі у власність та посвідчення права власності на допоміжні приміщення горища площею 3,7 кв.м. та 8,8 кв.м., позначених в технічному паспорті на квартиру під №18 та №19; визнати недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 в м. Києві, видане ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської держадміністрації №1223-С/К1 від 1.11.2001 р., 29.11.2001 р. зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в реєстрову книгу за №8282, в частині передачі у власність та посвідчення права власності на допоміжні приміщення горища площею 3,7 кв.м. та 8,8 кв.м., позначених в технічному паспорті на квартиру під №18 та №19; зобов’язати ОСОБА_2, Печерську районну у м. Києві держадміністрацію не чинити йому перешкод у здійсненні права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення горища площею 3,7 кв.м. та 8,8 кв.м., позначених в технічному паспорті на АДРЕСА_1 в м. Києві, відповідно, під №18 та №19. Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є власником квартири №7 й співвласником допоміжних (підсобних) приміщень №18 та №19 у цьому будинку, однак вільно володіти, користуватись та розпоряджатись на свій розсуд своїм майном – частиною горища не може.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність.
В судове засідання відповідач Печерська районна у м. Києві держадміністрація не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання відповідач Головне управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Встановлено, що АДРЕСА_2 в м. Києві належала ОСОБА_7, померлому 6.03.2008 р. у м. Києві; АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1, звертаючись у вересні 2009 р. до суду із вимогами до відповідачів, посилається на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 2.03.2004 р., ст.ст.1,19 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та стверджує, що є єдиним спадкоємцем за законом свого батька ОСОБА_7, а тому власником цієї власником та співвласником допоміжних (підсобних) приміщень у будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві.
Дійсно, право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку встановлено і вирішено Конституційним Судом України в рішенні №4-рп/2004 від 2.03.2004 р., яким визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
Допоміжні приміщення відповідно до ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” стають об’єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.
Позивачем ОСОБА_1 в підтвердження свого права власності на допоміжні (підсобні) приміщення будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві надано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1, видане Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) ОСОБА_7 на підставі наказу №581-С-К1 від 29.03.2007 р., при цьому рішенням Печерського районного суду м. Києва від 5.03.2008 р., рішенням Апеляційного суду м. Києва від 4.12.2008 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, Печерської районної у м. Києві держадміністрації, Головного управління житлового забезпечення Київської міської ради про визнання наказу та свідоцтва про право власності недійсним та усунення перешкод у здійсненні права власності визнано недійсним наказ Головного управління житлового забезпечення Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) №581-С-К1 від 29.03.2007 р. та видане на його підставі свідоцтво про право власності в частині передачі у власність та посвідчення права власності ОСОБА_7 на 21,6 кв.м. світлового ліхтаря та 7,9 кв.м. антресолі в будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві.
Відповідно ж до ч.2 ст.1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Ані позивачем ОСОБА_1, ані його представником ОСОБА_4 не надано суду жодного правовстановлюючого документу, зареєстрованого в органі державної реєстрації прав на нерухоме майно, який би свідчив про право власності ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 в м. Києві, на допоміжні (підсобні) приміщення цьому будинку.
Надані суду документи свідчать про те, що законність переобладнання ОСОБА_2 мансардного приміщення будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві перевірялася судом.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.04.2005 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Головного управління житлового забезпечення Київської міської держадміністрації, треті особи: Печерська районна у м. Києві держадміністрація, КП УЖГ “Печерськжитло”, про усунення перешкод у користуванні приміщенням мансарди, виселення, відшкодування матеріальної шкоди, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, Печерської районної у м. Києві держадміністрації, КП УЖГ “Печерськжитло” про визнання неукладеними договорів оренди та інвестиційного контракту відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні приміщенням мансарди, виселення, відшкодування матеріальної шкоди, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, тобто в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні приміщенням мансарди.
При розгляді зазначеної цивільної справи судом було встановлено, що “на відміну від ОСОБА_7, який на час розгляду справи залишається орендарем 100 кв.м. мансардного приміщення, відповідачка ОСОБА_2 здійснила всі необхідні погодження для влаштування мансарди та виконана переобладнання, як своєї придбаної кв.№8, так і мансарди”, а тому, оскільки приміщення №18 та №19 входять до складу мансарди, вказане рішення Апеляційного суду м. Києва безпосередньо стосується і тих приміщень, право власності на які оспорює позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду у вересні 2009 р., до ОСОБА_2 та інших із вимогами про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності та визнання недійсним в частині свідоцтва про право власності, отже судом щодо ОСОБА_2 встановлено законність переобладнання мансарди, зокрема: приміщень №18 та №19. Крім того, Апеляційний суд м. Києва у зазначеній цивільній справі вже досліджував обставини видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на квартиру і дійшов висновку про законність видачі такого свідоцтва.
Суд, враховуючи викладене, вважає, що відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.ст.316,317,369,382 ЦК України, ст.ст.4,41,55 Конституції України, ст.ст.3,4,10,11,60,88,209,212-215,290 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Печерської районної у м. Києві держадміністрації, Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності та визнання недійсним в частині свідоцтва про право власності – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ