Справа№2-3649-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 10 грудня    2009 року                                м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді                          Кирилюк Г.М.

при секретарі                                   Халпахчієвій Є.В.

з участю позивача                           ОСОБА_1

відповідача                                       ОСОБА_2

представника відповідача               ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання  шлюбу та за зустрічним позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання  шлюбу ,-

встановив:

 12.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 17.03.2001   року.  

Посилається на  ті підстави, подружнє  життя з відповідачем  не  склалося через різні  погляди на  життя, уподобання та смаки,  що призвели  до втрати   порозуміння.  

З  2004 року вони не  підтримують   шлюбних відносин,  не ведуть  спільного господарства,  кожен з них має  свій окремий бюджет.  

Всі спроби зберегти  сім’ю та владнати непорозуміння   були марними. Подальше  спільне життя  та збереження  сім’ї вважає неможливим.  

09.12.2009  р. відповідачка звернулась  до  суду  з зустрічним позовом  до  позивача про  розірвання  шлюбу.  

Посилається на  ті підстави, що подальше спільне  життя  є неможливим. З боку чоловіка лунають   погрози та  мають  випадки  фізичного та психічного  насильства.  

 В  попередньому судовому засіданні сторони  підтримали основний та зустрічний позови про  розірвання  шлюбу.  

При цьому  сторони  уточнили, що приблизно  два місяці вони  не  ведуть  спільного  господарства та мають  окремий бюджет. Тривалий час не  підтримуються шлюбних стосунків.  

Позивач визнав, що  були випадки, коли він по  відношенню  до  дружини застосовував фізичну  силу.  

Суд, заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що основний та зустрічний позови підлягають задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 17.03.2001  року.  Від шлюбу  мають малолітнього  сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Судом встановлено, що  сторони тривалий час не  підтримують  шлюбних стосунків, протягом  останніх двох місяців мають окремий бюджет,  не  ведуть  спільного  господарства, сім’я  існує формально.  На примирення сторони не згодні.  

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

 Витрати, пов‘язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає за необхідне покласти на позивача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.10,57, 60, 174,209,212,213,215 ЦПК України суд ,-

 вирішив:

 Основний та зустрічний позови задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований  17.03.2001  року  між ОСОБА_1  та ОСОБА_2   у  Відділі реєстрації  актів громадянського  стану К-Святошинського районного  управління юстиції Київської області, актовий запис №45,  розірвати.

Стягнути  з ОСОБА_1 при реєстрації  розірвання шлюбу в органах РАЦС державне мито на користь держави 17 грн., ОСОБА_2 від  сплати мита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом  десяти  днів  з дня  проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом двадцяти днів  після подання заяви  про апеляційне оскарження.  

  Суддя: