Верховний

Суд

УХВАЛА

19 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/4742/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Булгакової І.В., Пількова К.М.,

розглянувши матеріали заяви Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017 (головуючий суддя - Селіваненко В.П., судді Львов Б.Ю., Студенець В.І.) у справі №922/4742/16 Господарського суду Харківської області

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Білоколодязької селищної ради, смт. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області

про зобов'язання виконати рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі №922/4742/16 (Суярко Т.Д.) відмовлено в позові Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Білоколодязької селищної ради, смт. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області про зобов'язання виконати рішення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 (Барбашова С.В., Білецька А.М., Медуниця О.Є.) залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 (Селіваненко В.П., Львов Б.Ю., Студенець В.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 залишено без змін.

14.12.2017 Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі №922/4742/16.

Зазначену заяву Верховним Судом України передано за належністю до Касаційного господарського суду на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018, у зв'язку з ухвалою від 12.01.2018 про самовідвід суддів Львова Б.Ю. та Селіваненка В.П. справа № 922/4742/16 передана на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду: Суховий В.Г. - головуючий, Булгакова І.В., Пільков К.М.

Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2018 надано Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк для усунення недоліків та зазначено про необхідність надати копію постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 922/4742/16.

На адресу Верховного Суду заявником надіслано заяву щодо виконання вимог ухвали від 19.01.2018, до якої додано копію постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі № 922/4742/16.

Таким чином, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України виконало вимоги ухвали про усунення недоліків заяви у повному обсязі.

На обґрунтування підстав для перегляду судового рішення заявником до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 29.03.2017 у справі №910/17723/16, від 25.07.2017 у справі №910/3681/17, від 01.08.2017 у справі №914/1499/16, від 30.11.2010 у справі №27/143/10.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали (з урахуванням усунутих недоліків), колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами з таких підстав.

Статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що рішення господарських судів переглядалися Верховним Судом України виключно з підстав, передбачених цією статтею.

За положеннями пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) підставами для подання заяви про перегляд рішень господарських судів є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Таким чином, для застосування пункту 1 зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України необхідно встановити подібність правовідносин, тобто, що суд касаційної інстанції розглянув справу за подібних, в даному випадку, до постанов Вищого господарського суду України предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, проте дійшов інших правових висновків.

У справі № 922/4742/16, у якій подано заяву про перегляд судового рішення, Вищий господарський суд України погодився з висновком попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні позову, виходячи з того, що враховуючи відсутність законодавчо встановленого обов'язку органу місцевого самоврядування на створення ритуальної служби, а також забезпечення відповідачем у порядку статті 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" конкуренції на ринку ритуальних послуг шляхом укладення договорів на виконання ритуальних послуг з трьома різними суб'єктами господарювання, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не знайшли правових підстав для покладення на відповідача обов'язку щодо створення ритуальної служби, а висновки позивача в рішенні № 40-р/к з приводу наявності такого обов'язку у відповідача не відповідають обставинам справи та положенням Законів України "Про поховання та похоронну справу" та "Про захист економічної конкуренції".

У справі №27/143/10, постанову у якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України переглядав судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили в задоволенні позову про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 23.04.2010 №17-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". Суд касаційної інстанції погодився з доводами попередніх інстанцій про те, що з огляду на приписи Законів України "Про місцеве самоврядування", "Про поховання та похоронну справу" та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи попередні судові інстанції дійшли висновків про те, що внаслідок прийняття рішення Виконкому № 532 Комунальне підприємство здобуло перевагу над іншими суб'єктами господарювання у сфері похоронної справи, тобто поставлене в привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції, а відтак територіальне відділення АМК правомірно зобов'язало Виконком припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом скасування зазначеного рішення.

У іншій справі № 914/1499/16 у якій було розглянуто позов про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК №10р/к від 31.03.2016, і судове рішення у якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України виходив з того, що суди попередніх інстанцій встановивши зайняття товариством монопольного (домінуючого) становища на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом з часткою 100 % у межах розташування електричних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) товариства, а також вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку названих послуг, обґрунтовано відмовили в задоволенні позову, оскільки відповідачем прийнято рішення в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства, а тому відсутні, передбачені статтею 59 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" підстави для визнання рішення недійсним.

У справі №910/3681/17, судове рішення яке надано для порівняння, Вищий господарський суд України, розглянувши справу про зобов'язання виконати рішення територіального відділення АМК №63 від 20.12.2016, дійшов висновку, що ні Конституцією, ані законами України не передбачено таких повноважень та способу дій суду, що дозволили б йому зобов'язати орган місцевого самоврядування (яким є Міська рада) вчинити конкретні дії чи прийняти конкретне рішення щодо скасування його ж рішення №19/1023. Натомість Міська рада мала самостійно, у встановлених законом порядку і у спосіб, вирішити питання щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про яке йшлося у рішенні №63.

У іншій справі № 910/17723/16, у якій було розглянуто позов про зобов'язання виконати рішення територіального відділення АМК № 30 від 08.06.2016, і судове рішення у якій надано для порівняння, Вищий господарський суд України виходив з того, що місцевий та апеляційний господарські суди встановили не надання Київською міською радою доказів належного виконання рішення територіального відділення АМК № 30, проте судами з'ясовано, що Київською міською радою у встановлений строк не було оскаржено рішення територіального відділення АМК № 30 до відповідного господарського суду, що, в свою чергу, виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу АМК, а тому суди обґрунтовано задовольнили позов та зобов'язали відповідача виконати рішення територіального відділення АМК № 30 від 08.06.2016.

Отже, порівняння змісту зазначених постанов Вищого господарського суду України зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 19.09.2017, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

З огляду на зазначене вище, у справі, судове рішення у якій переглядається, та у справах, за результатами розгляду яких ухвалені надані для порівняння судові рішення, не є подібними зміст позовних вимог, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а судами встановлені різні фактичні обставини.

Таким чином, відсутні передбачені статтею 11121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) підстави для відкриття провадження у справі № 922/4742/16.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017), статтями 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 192-VІІІ від 12.02.2015), суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи № 922/4742/16 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Булгакова І.В.

Пільков К.М.