Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/6657/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" - Буняка Ю.І., ТОВ "Плей БТЛ" - Паньшиної О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017

у справі № 910/6657/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ"

про стягнення 50 000,00 грн.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плей БТЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич"

про стягнення 19 200,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Плей БТЛ" 50 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Кондитерська фірма "Ярич" на виконання своїх зобов'язань за додатком № 2 до договору № 01112013-1 від 01.11.2013 було здійснено передоплату в розмірі 50 000 грн., однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо передачі кінцевого результату робіт на електронних носіях не виконав, а сплачені в якості авансу грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим сума передоплати підлягає поверненню на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

У травні 2016 року ТОВ "Плей БТЛ" подало до господарського суду зустрічну позовну заяву та просило стягнути з ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" збитки у розмірі 19 200 грн. При цьому, ТОВ "Плей БТЛ", заявляючи зустрічні вимоги, зазначало, що ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" неналежним виконанням умов укладеного між ними договору № 01112013-1 від 01.11.2013, зокрема, додатку № 2, непідписанням акту приймання-передачі виконаних робіт та неоплатою виконаних робіт завдало ТОВ "Плей БТЛ" збитків в розмірі 19 200 грн., що складає різницю між сумою, отриманою від позивача за первісним позовом, та грошовими коштами, які були перераховані субпідряднику відповідача за первісним позовом - ПП "Роялті-Торг", посилаючись, при цьому, на належне зі свого боку виконання зобов'язань, передбачених додатком № 2 до договору № 01112013-1 від 01.11.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 у справі № 910/6657/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016, в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" на користь ТОВ "Плей БТЛ" 19 200,00 грн. боргу та 1 378,00 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2017 у справі №910/6657/16 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/6657/16 (суддя Зеленіна Н.І.) відмовлено у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" на користь ТОВ "Плей БТЛ" 19 200, 00 грн. збитків та 1 378, 00 грн. судового збору. При цьому, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості первісних позовних вимог та доведеності вимог зустрічного позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 910/6657/16 (судді: Дикунська - головуючий, Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/6657/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" звернулося з касаційною скаргою, в якій в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 910/6657/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" зазначає порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що:

- суди попередніх інстанцій, в порушення ч. 1 ст. 11112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), не виконали вказівки постанови Вищого господарського суду України 15.02.2017 у даній справі;

- в порушення ч. 3 ст. 43 ГПК України господарські суди при розгляді даної справи не створили ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" необхідні умови для встановлення фактичних обставин, допустили порушення ч. 4 ст. 7 ГПК України та безпідставно не застосували положення ч. 1 ст. 8 і ч. 2 ст. 693 ЦК України;

- суди не визначилися з правовими нормами, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зокрема ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" щодо передачі результату робіт саме на електронних носіях, а не електронною поштою;

- суди першої та апеляційної інстанцій одночасно послалися на ч. 4 ст. 849 ЦК України щодо оплати за фактично виконану частину робіт до їх завершення і застосували ч. 1 ст. 853 ЦК України, виходячи з того, що роботи були закінчені;

- судами помилково застосовано ч. 1 ст. 853 ЦК України щодо незавершених робіт замість вірного застосування до листів позивача ч. 1 ст. 849 ЦК України та п.п.3.2.1 договору № 01112013-1 від 01.11.2013 щодо права перевіряти хід виконання і якість робіт до їх завершення і давати відповідні вказівки.

- місцевий та апеляційний суди, всупереч ст. 35 ГПК України, поставили під сумнів висновки господарських судів у справі № 910/15240/14 щодо непередання ТОВ "Плей БТЛ" кінцевого результату робіт на електронному носії, належної відмови ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" від підписання акту, переоцінили докази, вже досліджені у справі № 910/15240/14, зокрема, лист від 17.02.2014;

- попередні судові інстанції не врахували п.1.4. додатку № 2 до № 01112013-1 від 01.11.2013, невірно застосували ч. 1 ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 224 ГК України та стягнули збитки за відсутності всіх обов'язкових елементів настання відповідальності;

- в порушення ст. 43 ГПК України суди не здійснили всебічного повного і об'єктивного дослідження, що унеможливило встановлення вирішальних обставин: не перевірили обсяг виконаних робіт, не встановили факту передачі кінцевого результату робіт на електронних носіях, належно не перевірили лист від 20.03.2014 про відмову від підписання акту через неотримання результату завершених робіт, не дали оцінки файлу з електронним документом, створеним після складання акту виконаних робіт тощо.

У відзиві та додатковому відзиві на подану ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" касаційну скаргу ТОВ "Плей БТЛ" просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" - без задоволення. При цьому, заперечуючи проти касаційної скарги та обґрунтовуючи свою позицію щодо законності прийнятих у справі судових рішень, ТОВ "Плей БТЛ" зазначає, зокрема, наступне:

- в оскаржуваних судових рішеннях суди правильно послались на встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі № 910/15240/14 обставини, які безпосередньо впливають на правовідносини сторін у справі № 910/6657/16;

- судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, правильно застосовано ч. 1 ст. 853 ЦК України, оскільки, як встановлено рішенням від 12.08.2015, що набрало законної сили, у справі № 910/15240/14, роботи згідно з додатком №2 до Договору є підрядом;

- суди дійшли обґрунтованого висновку, що ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" отримало виконану роботу - бренд-бук, оглянуло її та не заявило про такі "відступи" від умов Договору як направлення розробленого бренд-буку ТМ Розаліні не на електронних носіях, або не в повному обсязі, або не у визначений строк, або не у визначеному форматі PDF, або передачі не у визначений спосіб, а з листа скаржника від 17.02.2014, підписаного уповноваженою особою, вбачається, що після виправлення бренд-буку згідно з вказівками, що містилися у листі від 14.02.2014, виконану роботу схвалено;

- оскільки рішенням від 12.08.2015 у справі № 910/15240/14 встановлено, що Договір не є розірваним, відмова ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" від його виконання є неправомірною, а відтак, є протиправною дією, в результаті якої з вини ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" у ТОВ "Плей БТЛ" утворилися реальні прямі збитки, які становлять різницю між сплаченими ПП "Роялті-Торг", як субпідряднику, грошовими коштами в сумі 69 200 грн. за виконання робіт з розробки бренд-буку та отриманими від ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" грошовими коштами в сумі 50 000 грн., що повністю відповідає ч. 2 ст. 22, ст. 614 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України;

- рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі № 910/15240/14 не встановлено обставин щодо непередання ТОВ "Плей БТЛ" кінцевого результату робіт на електронному носії, належної відмови ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" від підписання акту, а лист від 17.02.2014 при розгляді справи № 910/15240/14 взагалі не досліджувався;

- досліджуючи докази у справі та положення № 01112013-1 від 01.11.2013 щодо об'єктів інтелектуальної власності, суди дійшли обґрунтованого висновку, що докази порушення прав інтелектуальної власності з боку ТОВ "Плей БТЛ" у матеріалах справи відсутні;

- є помилковим посилання заявника касаційної скарги на те, що до спірних правовідносин підряду слід застосовувати не ст. 853 ЦК України, а ст. 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки бренд-бук не можна вважати електронним документом в розумінні цього Закону, а ТОВ "Плей БТЛ" як виконавець взяло на себе зобов'язання щодо виконання робіт з розробки бренд-буку ТМ Розаліні, а не виготовлення електронного документу та ведення електронного документообігу.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву і додаткового відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2013 між ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" (замовник) та ТОВ "Плей БТЛ" (виконавець) укладено Договір № 01112013-1 (далі - Договір), за умовами п. 2.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання: виконати роботи із виготовлення рекламної продукції за завданням замовника; поставити продукцію замовнику, та/або надати замовнику комплекс рекламних, інформаційних та/або організаційних послуг, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи/продукцію/послуги.

Перелік продукції/робіт/послуг, умови щодо їх поставки/виконання/надання, обсяг, якість та інші характеристики продукції/робіт/послуг, а також строки поставки/виконання/надання продукції/робіт/ послуг узгоджуються сторонами у додатках, які є невід'ємною частиною договору (пункти 2.2-2.4 Договору).

Судами з'ясовано, що додатком № 2 від 28.11.2013 до Договору сторони погодили перелік робіт з розробки бренд-буку Розаліні™; визначили, що зазначені роботи виконуються виконавцем та передаються замовнику на електронних носіях у форматі PDF презентація; якість робіт повинна відповідати умовам, узгодженим сторонами у цьому додатку; вартість робіт, якісні характеристики яких узгоджені даним додатком, становить 70 644 грн; порядок розрахунків за роботи є наступним: платіж у вигляді передоплати на суму 25 000 грн здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця способом безготівкового переказу коштів упродовж трьох банківських днів з дати підписання між сторонами цього додатку, решта суми - 45 644 грн перераховуються замовником на розрахунковий рахунок виконавця способом безготівкового переказу коштів на упродовж трьох банківських днів з дати підписання між сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за результатами прийняття виконаних виконавцем для замовника робіт (пункти 1.1 -1.4 додатку № 2).

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, проте умови Договору, щодо яких між сторонами виник спір, встановлені додатком № 2 від 28.11.2013, за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно норм ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судами попередніх інстанцій було досліджено та встановлено, що, переглянувши надісланий виконавцем електронною поштою варіант бренд-буку, замовником висловлено зауваження та надано вказівки щодо виправлення окремих слайдів бренд-буку (електронний лист від 14.02.2014). Згадані вказівки були виправлені, після чого ТОВ "Плей БТЛ" було надано виправлений бренд-бук Розалінітм (лист від 17.02.2014, в якому уповноважена особа ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" Чикеречко А. зазначила про схвалення виконаної роботи з розробки бренд-буку та згідно п. 14.1 Договору повідомила про своє звільнення з роботи та проінформувала, що надалі контакт необхідно тримати з бренд менеджером ТМ Rozalini).

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, листом від 27.02.2014 № 27/02/14-1 ТОВ "Плей БТЛ" інформувало про виконання договору, просило ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" підписати акт приймання-передачі робіт та оплатити залишкову їхню вартість у розмірі 20 644 грн. У відповідь ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" повідомило про відмову від підписання акта та про розірвання договору з 25.04.2014 з підстав ненадання робіт на електронних носіях у форматі PDF-презентація (лист від 20.03.2014 № 20/03-2).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами було досліджено та встановлено наявність між сторонами спору у справі № 910/15240/14 за позовом ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" до ТОВ "Плей БТЛ" про стягнення 50 000, 00 грн., набутих без достатньої правової підстави, та за зустрічним позовом ТОВ "Плей БТЛ" до ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" про стягнення 20 644 грн. з підстав неналежного виконання умов договору від 01.11.2013 № 01112013-1 в частині неповного розрахунку за виконані роботи.

При цьому, судами з'ясовано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 у справі № 910/15240/14, що набрало законної сили, встановлено, що між сторонами фактично був укладений договір підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України, з елементами договору поставки, який регулюється нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України; посадова особа ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" (директор з маркетингу Чикеречко А.) діяла саме в якості уповноваженого представника в межах своїх повноважень, що свідчить про фактичне схвалення замовником дій такої посадової особи та реалізацію сторонами господарських зобов'язань щодо виконання робіт з розробки бренд-буку, про наявність правовідносин між сторонами, що виникли на підставі додатку № 2 до Договору; Договір не можна вважати розірваним в односторонньому порядку, а правовідносини між сторонами припиненими.

Згідно норм ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проте, як з'ясовано судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявних вимог замовника про передачу робіт з розробки бренд-буку саме на електронному носії, а також відмови виконавця від такої передачі. Відмовляючись від прийняття робіт, замовник в порушення п. 7.6. Договору не надав акту про виявлені в роботі недоліки, які мають місце та які потрібно виправити.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених під час розгляду справи обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про те, що вимоги ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" за первісним позовом про стягнення авансових платежів за Договором, які ґрунтуються на твердженнях про невиконання робіт ТОВ "Плей БТЛ", є безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать зібраним у справі доказам.

Поряд з викладеним, слід зазначити, що судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи було належним чином досліджено положення глави 9 Договору та встановлено, що за відсутністю вимог щодо окремого документального оформлення факту передачі прав інтелектуальної власності замовнику, ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" є власником відповідних об'єктів прав з моменту їх створення, а матеріали справи не містять будь-яких доказів використання ТОВ "Плей БТЛ" результатів робіт для цілей, не передбачених Договором. При цьому, судами з'ясовано, що наявні у справі фотокопії накладок на упаковку на торти ТМ Розаліні, свідчать про часткове застосування позивачем за первісним позовом окремих розробок бренд-буку.

Щодо аргументів заявника касаційної скарги про те, що попередні судові інстанції невірно застосували ч. 1 ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 224 ГК України та стягнули збитки за відсутності всіх обов'язкових елементів настання відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно норм ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ( ст. 22 ЦК України).

Під збитками в розумінні ч. 2 ст. 224 ГК України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вище зазначалося, в процесі судового розгляду судами було встановлено факт належного виконання ТОВ "Плей БТЛ" своїх зобов'язань за додатком №2 від 28.11.2013 до Договору, що є передумовою для проведення розрахунків між сторонами, а матеріали справи, в свою чергу, не містять жодних доказів на підтвердження виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних відповідачем робіт, або існування обставин, за наявності яких він має право відмовитися від підписання Акту приймання-передачі виконаних відповідачем робіт та відповідно від оплати виконаних робіт. До того ж, рішенням від 12.08.2015 у справі № 910/15240/14 встановлено, що Договір не можна вважати розірваним в односторонньому порядку, а правовідносини між сторонами припиненими.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з доводами відзиву на касаційну скаргу про те, що відмова ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" від виконання Договору є неправомірною, а відтак, є протиправною дією, в результаті якої з вини ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" у ТОВ "Плей БТЛ" утворилися реальні прямі збитки, які становлять різницю між сплаченими ПП "Роялті-Торг", як субпідряднику, грошовими коштами в сумі 69 200 грн. за виконання робіт з розробки бренд-буку та отриманими від ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" грошовими коштами в сумі 50 000 грн.

Таким чином, виходячи з приписів наведених норм та встановлених обставин, місцевий та апеляційний суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність всіх складових елементів правопорушення, з яким законодавство пов'язує відшкодування збитків, та правильно застосували норми ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України.

З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи виконали вказівки постанови Вищого господарського суду України 15.02.2017 у даній справі та належним чином з'ясували обставини справи стосовно спірних правовідносин.

Зокрема, судами належним чином досліджено умови укладеного сторонами Договору, зокрема, пункти 1.1 і 9.2. додатку № 2 до нього, з'ясовано обставини щодо виконання робіт з розробки бренд-буку, надано належну оцінку листу від 20.03.2014 про відмову від підписання акту, досліджено обставини, встановлені у справі №910/15240/14 та їх вплив на правовідносини між сторонами у даній справі, а також встановлено обставин, які свідчать про наявність підстав для стягнення збитків.

При цьому, оцінка доводів сторін та наявних доказів була здійснена попередніми судовими інстанціями з дотриманням приписів ст.ст. 47, 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє аргументи заявника касаційної скарги про порушення приписів ч. 1 ст. 11112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Аргументи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 693 ЦК України, відповідно до якої покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав цьому, суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, відхиляється касаційним судом, оскільки названа норма регулює відносини купівлі-продажу, тоді як спір між ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" та ТОВ "Плей БТЛ" виник щодо робіт згідно з додатком № 2 до Договору, які є підрядом. При цьому, судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми ч. 1 ст. 853 ЦК України щодо обов'язку замовника прийняти роботу, виконану підрядником.

Решта доводів касаційної скарги, наведених ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" в обґрунтування підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Так, згідно ч. 3 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Таким чином, наведені ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення відповідно до вимог ст. 311 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не обґрунтовують порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм чинного законодавства, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанції при розгляді спору у даній справі.

Водночас, колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними ТОВ "Плей БТЛ" у відзиві та додатковому відзиві на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на встановлених у справі фактичних обставинах та нормах чинного законодавства. Зокрема, суд касаційної інстанції погоджується з доводами ТОВ "Плей БТЛ" про те, що місцевим та апеляційним судами правильно не було застосовано ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та відповідно до ст. 35 ГПК України враховано обставини, встановлені господарськими судами у справі № 910/15240/14 та не було здійснено переоцінку доказів, вже досліджених у справі № 910/15240/14.

Враховуючи викладене, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, на підставі дослідження поданих сторонами доказів, дійшов вірного висновку про те, що вимоги первісного позову про стягнення авансових платежів за Договором є безпідставними та суперечать зібраним у справі доказам, а зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" 19 200 грн. збитків є обґрунтованими та доведеними.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, касаційний суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову та про задоволення зустрічних позовних вимог.

Таким чином, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2017 у справі № 910/6657/16 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич".

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Ярич" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2017 у справі № 910/6657/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.