код суду 0555 Справа 2-А-514/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Шигірт Ф.С.,
при секретарі Махоті О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, третя особа інспектор ДПС м. Донецьк при УДАІ України в Донецькій області прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
14.05.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача.
З позовної заяви вбачається, що на його адресу надійшла постанова відповідача від 04.02.2009 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України. Відповідно до постанови позивач 04 лютого 2009 року, керуючи автомобілем Фольксваген д/н 33306ЕК по вул. Артемівська м. Донецька, рухався зі швидкістю 86 км/год., тобто перевищив максимально допустиму швидкість руху більш ніж на 20 км/год.
Свій позов обґрунтував тим, що з матеріалів, на підставі яких відповідач виніс постанову, не вбачається підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та наполягав на його задоволенні. Суду він пояснив, що є сумлінним та законослухняним водієм і ніколи не перевищує допустиму ПДР швидкість як в населених пунктах так і за його межами. Зауважував на те, що з фотознімку не вбачається особа яка керує транспортним засобом та місце де він був зроблений, тобто у відповідача не було підстав виносити оскаржувану постанову. Після того, як він отримав копію постанови, терміново звернувся з позовом до суду.
Відповідач та третя особа до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до змісту ч.2 ст.71 КАС України, на суб’єкта владних повноважень покладено обов’язок доказування в адміністративному судочинстві (презумпція винуватості), тобто обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що відповідач та третя особа отримували копію адміністративного позову та неодноразово судові повістки, але до суду не з’явились і не надали ніяких доказів правомірності свого рішення – оскаржуваної постанови, суд, за згодою позивача, розглянув справу у відсутність відповідача та третьої особи на підставі наявних у ній доказів, як то передбачено ст.128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає що позовні вимоги позивача законні і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суду не було надано доказів, що працівник відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, використовував повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Для встановлення цих обставин суд надсилав запит до відповідача про надання відповідної інформації, але відповіді не отримав.
Крім того, як вбачається з копії оскаржуваної постанови №АН140350 від 04.02.2009р., працівник відповідача розглянув матеріали про адміністративне правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
Так відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
З цих норм Закону вбачається, що технічним засобом «Візир» повинна бути зафіксована інформація, на підставі якої виявлено адміністративне правопорушення (винність правопорушника, конкретна дія або бездіяльність (дата, час, місце, спосіб та інші обставини скоєння правопорушення) передбачена КпАП України за яку передбачено адміністративну відповідальність. При цьому фотознімок з приладу «Візир» і був би єдиним достатнім доказом наявності правопорушення.
В справі ж про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є єдиний доказ - фотознімок (а.с.7), на якому зображено тільки задня частина автомобіля, дата, час та швидкість руху. При цьому особа що скоїла правопорушення та місце події з фотознімку не вбачається, тобто на ньому не зафіксовано інформація достатня для з’ясування необхідних обставин по справі.
Крім того, суд критично ставиться до фотознімку надісланого позивачеві, оскільки він не містить інформації про прилад на якому його було виготовлено, та прилад, яким вимірювалась швидкість руху транспортного засобу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 86, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову №АН140350 від 04.02.2009р. винесену інспектором ДАІ ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КпАП України відносно ОСОБА_1.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шигірт Ф.С.