Справа №: 398/4177/17

провадження №: 2/398/802/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"21" лютого 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Ремезок А.Ю., за участі секретаря Василяки І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія цивільну справу №398/4177/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 24 519 грн 36 коп станом на 26.11.2017 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 01 серпня 2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 1 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, однак порушив умови договору та норми закону, які регулюють дані відносини, і повинен погасити заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом проведено розгляд справи у відсутність вищевказаних осіб та ухвалено рішення на підставі наявних в справі доказів. За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

01.08.2013 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк».

Згідно умов даної Анкети-заяви, відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Отже, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

Щодо встановлення кредитного ліміту, банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту за рішенням банку.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до п 2.1.1.4.6. Умов та правил надання банківських послуг, у випадку порушення клієнтом зобов’язань зі сплати заборгованості перед банком, банк має право протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень змінити умови кредиту, встановивши строк повернення кредиту 91-й день з моменту порушення зобов’язань клієнта зі сплати кредиту, та вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та процентів за його використання, виконання інших зобов’язань за кредитом у повному обсязі.

Згідно з п 1.1.7.12.Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.42 Умов та правил надання банківських послуг сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

В зв’язку з неналежним виконанням боржником договірних зобов’язань, станом на 26 листопада 2017 року за кредитним договором виникла заборгованість 1 684,18 грн за кредитом, 18 291,40 грн за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки на день розгляду справи з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею та комісією та штрафів суд зазначає наступне.

Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Зі змісту даного пункту договору не зрозуміло, які саме послуги надаються клієнту за вказану комісію.

Вимагаючи стягнення з відповідача комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надано відповідачу, та не надав жодних доказів на підтвердження факту надання таких послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

При цьому, нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, є незаконним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведення позивачем правомірності вимог в частині стягнення з відповідача комісії, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Зі змісту п 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку виникнення порушення строку виконання зобов’язань на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн (в еквіваленті 500 грн за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Відповідно до статті 549 ЦК, України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, неможливо виокремити конкретну суму пені, оскільки вона розрахована разом з комісією, крім того, позивач вимагає застосування до відповідача цивільно-правової відповідальність у виді стягнення як пені, так і штрафів за одне і те саме порушення, а саме несвоєчасне виконання зобов`язання по сплаті платежів в рахунок погашення заборгованості, суд вважає, що дані обставини є порушенням статті 61 Конституції, а тому вимога позивача про стягнення пені не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн (в еквіваленті 500 грн за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Судом визначено, що сума невиконаного зобов’язання 19 975 грн 58 коп (1 684,18 грн заборгованість за кредитом + 18 291,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом), а тому процентна складова штрафу повинна обчислюватись від даної суми, та складає 998 грн 78 коп.

Отже, суд знаходить позов обґрунтованим в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 01.08.2013 року в загальній сумі 21 474 грн 36 коп, яка складається з: 1 684,18 грн – заборгованість за кредитом; 18 291,40 грн – за процентами за користування кредитом; 500 грн штраф (фіксована частина); 998,78 грн штраф (процентна складова).

Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання відповідно до статті 617 ЦК України судом не встановлено.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України відповідно до Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1 401,60 грн судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (87,6% від 1600 грн).

Керуючись ст. ст. 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 28006, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2013 року на загальну суму 24 519 грн 36 коп (двадцять чотири тисячі п’ятсот дев’ятнадцять грн 36 коп), яка складається з 1 684,18 грн – заборгованість за кредитом; 18 291,40 грн – за процентами за користування кредитом; 500 грн штраф (фіксована частина); 998,78 грн штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок 29092829003111, МФО 305299 судові витрати в сумі 1 401,6 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня отримання ним копії рішення.

Суддя: А.Ю. Ремезок