УХВАЛА

22 лютого 2018 року

Київ

справа №814/2348/16

адміністративне провадження №К/9901/1218/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 814/2348/16 за позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Верховного Суду від 29 грудня 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

23 січня 2018 року скаржник звернувся до Верховного Суду із клопотанням, в якому просив продовжити строк для усунення недоліків, посилаючись на незабезпечення фінансування в повному обсязі на початку фінансового року та обмежений термін виконання ухвали суду.

Ухвалою судді Верховного Суду від 30 січня 2018 року продовжено строк для усунення недоліків.

У межах встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги відповідач надав повторно клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом.

Клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги обґрунтоване незабезпеченням фінансування в повному обсязі на початку фінансового року та обмеженим терміном виконання ухвали суду.

Крім того, скаржник посилається на листи управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Києва, які містять інформацію про те, що платежі за платіжними дорученнями Держархбудінспекції за всіма кодами класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації бюджету, крім захищених видатків визначених Бюджетним кодексом України проводитись не будуть.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

У зв'язку з цим, доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для повторного продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода для вчинення процесуальної дії у заздалегідь встановлений судом строк, та відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

У зв'язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що станом на 22 лютого 2018 року, скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, наведені в ухвалі Верховного Суду від 29 грудня 2017 року.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи положення пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки касаційної скарги не усунені, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 251, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків.

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон