Справа №22ц - 44/2008р. Головуючий у 1 інстанції: Панас Н.Л.
Категорія: 2 Доповідач: Ігнатова Л.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2008р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі: Ганжелі М.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 5 жовтня 2007р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. У жовтні 2002 року відповідач, який є її сусідом, на теріторії своєї земельної ділянки по АДРЕСА_2, без узгодження з відповідними органами, побудував зливну яму, яка знаходиться на відстані приблизно 3 метрів від її будинку. Через цю зливну яму у її будинку стоїть неприємний запах, підвищилась вологість. У 2002 році міськвиконком зобов'язав відповідача ліквідувати яму, але він цей припис не виконав.
Просила зобов'язати відповідача ліквідувати зливну яму та стягнути з нього на її користь моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а такж поновити строк для звернення з зазначеним позовом, оскільки їй не було відомо, що цей спір вирішується у суді.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 5 жовтня 2007 року вимоги позивачки задоволені частково: зобов"язано ОСОБА_1 ліквідувати зливну яму', розташовану на АДРЕСА_2 (прибрати труби, засипати яму). Стягнуто з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 200 грн., судові витрати: судовий збір у сумі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив із того, що відповідачем порушується право позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном -житловим будинком, тому прийшов до висновку про необхідність зобов"язати ОСОБА_1 усунути ці порушення шляхом ліквідування зливної ями.
Оскільки відповідачем порушується право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю і це порушення має тривалий характер, суд прийшов до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 200 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій оспорює обгрунтованість зазначеного рішення і ставить питання про його скасуваня та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, оскільки є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; допущено неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України позивачка, повинна доказати на якому відстані знаходиться його зливна яма до її будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції встановлено і це не спростовується відповідачем, що він у 2002 році на території своєї земельної ділянки за адресою м. Моспіно, АДРЕСА_2 самовільно без дозволу виконкому та згоди санітарно-епідеміологічної станції збудував спірну зливну яму. Як пояснив сам відповідач, ця споруда знаходиться на відстані приблизно 5 метрів від будинку позивачки, (а.с.21)
Листом виконкому Пролетарського району м. Донецька від 02.11.2002 року ОСОБА_1 було запропоновано до 01.12.2002 року ліквідувати зливну яму (убрати трубу та засипати яму) (ах. 10). Однак відповідач продовжував нею користуватися.
Санітарно-епідеміологічною станцією Пролетарського району м. Донецька 01.10.2007 року при перевірці виконання постанови епідеміологічної служби від 19.01.2007 року було встановлено, що відповідач зупинив скидання господарських стічних вод у стару (спірну) зливну яму і за зазначенням вона не використовується, є пустою, стоку не має. (ах. 19)
В апеляційному судовому засіданні позивачка наполягала на тому, що відповідач до теперішнього часу продовжує користуватися спірною зливною ямою, яка розташована неподалеку від її будинку за її призначенням.
У зв"язку з чим за клопотанням позивачки 08.05.2008 року була проведена будівельна - технічна експертиза (а. с. 64-66).
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи зазначена споруда розташована на відстані 3,9 - 4,0 метрів від будинку позивачки в той час як повинна бути розташована на відстані не менш 8 м. (ах.65)
З досліджуваної частини будівельно-технічної експертизи вбачається, що вхідні труби зливу в стіні споруди з боку жилого будинку відповідача не проглядаються. Зі слів відповідача, ці труби були демонтовані, (ах.65)
Тобто з зазначеного вбачається, що вказана зливна яма хоча і розташована на відстані 3,9-4,0 метрів від будинку позивачки, однак відповідачем вона за призначенням не використовується, оскільки в стіні споруди з боку жилого будинку ОСОБА_1 зливні труби відсутні. А тому з урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що підстав для ліквідації цієї зливної ями, шляхом прибирання труби та засипання ями не має.
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст. ст. 309, 313- 314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд,-
ВИРЇШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 5 жовтня 2007 року
скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає- законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.