Категорія 2.11.17
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 грудня 2009 року Справа № 2а – 26915/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Солоніченко О. В.
при секретарі: Псоміаді С.І.,
за участю
представника позивача: Зубкова Д.Ю. (довіреність від 14.10.2009 року)
представника відповідача: Філатова Ю.В. (довіреність від 08.01.2009 року № 9/9/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100150016 від 11.11.2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100150016 від 11.11.2008 року.
У позові зазначено, що 31.07.2009 року комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 14.01.2009 року № 5, встановлено факт виписки директором ТОВ «Енерготехнотрейд» податкових накладних, згідно з якими не декларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.2.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Вказаною комісією анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Енерготехнотрейд» з 31.07.2009 року. Підставою для анулювання є п.п.«в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», про що складено акт № 731 від 31.07.2009 року.
З діями про анулювання свідоцтва позивач не згоден та вважає, що анулювання свідоцтва платнику податку здійснено без законних підстав, всупереч вимогам законодавства України.
Так, відповідно до п.п. «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що реєстрація особи платником ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Зазначеним підпунктом встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, серед якої немає підстави, зазначеної в акті.
У зв’язку з викладеним позивач просив скасувати акт ДПІ в Артемівському районі м. Луганська про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100150016 від 11.11.2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд»; зобов’язати відповідача поновити дійсність свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд» з 31.07.2009 року; зобов’язати відповідача прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період травень-липень 2009 р. та податкові декларації з ПДВ за серпень та вересень 2009 р.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд» зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ в Артемівському районі за адресою: 91006, м. Луганськ, кв. Южний, 4б/92.
Актом № 731 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість анульовано реєстрацію ТОВ «Енерготехнотрейд» як платника податку на додану вартість.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст.2 Закону України від 04.12.90р. № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до ст.3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість та порядок її анулювання визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).
У ст.9 вказаного Закону визначено порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Як зазначено у п.п.«в» п.9.8 ст.9 Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Порядок анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість також закріплено у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429.
Підпунктом 25.2.1 цього Положення передбачено, що органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "в" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):
- Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом;
- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;
- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;
- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця;
- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру;
- Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;
- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.
Отже у цьому підпункті положення зазначено вичерпний перелік документів за наявності яких може бути прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Таким чином, суд дійшов висновку що державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська прийняла рішення, викладене у формі акту № 731 про анулювання реєстрації ТОВ«Енерготехнотрейд» як платника податку на додану вартість з підстав, які не передбачені п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Доводи представника відповідача про те, що вони повинні були прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі п.2 Розпорядження КМУ від 01.07.2009р. № 757-р, де зазначено, що у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платників ПДВ підлягає анулюванню не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
Так, по-перше, Розпорядження КМУ від 01.07.2009р. № 757-р має рекомендаційний характер, а не обов’язковий, оскільки у п.2 прямо зазначено: «Взяти до відома, що для упорядкування податкового обліку: у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платників податку на додану вартість анулюється».
По-друге, зазначене розпорядження не містить в собі посилання саме на п.п.«в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», як на підставу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідачем до суду не надано ніяких доказів на підтвердження правомірності свого рішення щодо скасування реєстрації ТОВ «Енерготехнотрейд» як платника податку на додану вартість, надані позивачем докази нічим не спростовано.
Відповідно до п.п.25.2.2 п.25 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.
У п.п.25.4 Положення зазначено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.
Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Отже, з зазначеної норми вбачається, що позивач має право оскаржити рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до суду.
Проте, з огляду на викладене, вимоги позивача про зобов’язання ДПІ в Артемівському районі відновити свідоцтво платника податку на додану вартість з 31.07.2009р. визнаються необґрунтованими.
Вимога позивача щодо зобов’язання відповідача прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ за 05.07.2009 року та податкових зобов’язань з ПДВ за 08.09.2009 року та 09.09.2009 року задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Порядок заповнення та надання податкових декларацій з ПДВ встановлений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року із змінами, внесеними Наказом Державної податкової адміністрації України № 213 від 15.06.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 30.06.2005 року № 702/10982.
Відповідно до абз. 2 п. 4.1.5. Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року до закінчення граничного строку подання (але без урахування вказаного в попередньому абзаці десятиденного строку) декларація також може бути надіслана на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з описом укладеного та повідомленням про вручення у разі, якщо службова (посадова) особа вказаного органу не виконує свій обов’язок щодо прийняття податкової декларації (відмовляється прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висуває будь-які передумови щодо її прийняття). При цьому платник зобов’язаний долучити до декларації складену в довільній формі заяву на ім’я керівника цієї інспекції (адміністрації) із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти таку декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. У такому разі декларація вважається поданою в момент її вручення пошті (дата відправлення на поштовому штемпелі).
Згідно з абз. 2 п. 4.4. Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов’язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181 (2181-14), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Тобто у разі відмови працівникам ДПІ в прийнятті декларацій з ПДВ позивач має направити їх поштою. В такому разі декларація буде вважатися поданою.
Відтак додаткового зобов’язання відповідача рішенням суду прийняти податкові декларації та уточнюючі розрахунки законом не вимагається.
Пунктом 1 частини 2 статті 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
З наведених вище підстав та виходячи із наданих ч.2 ст.162 КАС України суду повноважень, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування акту ДПІ в Артемівському районі м. Луганська про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100150016 від 11.11.2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд».
Згідно зі ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд» задовольнити частково.
Скасувати акт ДПІ в Артемівському районі м. Луганська про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100150016 від 11.11.2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнотрейд».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 1,70 грн.
Копію даної постанови направити до Державної податкової адміністрації України, після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову в повному обсязі складено 07 грудня 2009 року.
Суддя