Єдиний унікальний номер:461/8996/17

Провадження № 1-кс/448/51/18

У Х В А Л А

23.02.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Гладишевої Х.В.

при секретарі судового засідання - Романченко І.А.

прокурора -  Данилів О.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника-адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська заяву захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Білоуса Ю. Б. по справі №461/8996/17,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Мостиського районного суду Львівської області Білоуса Ю.Б знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 28.11.2017 року за № 12017140000000859 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст. 293, ч.2 ст. 332, ч. 1 ст. 343, ч.2 ст. 345 КК України.

19 лютого 2018 року під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, звернулася до суду з заявою про відвід головуючого судді Білоуса Ю.Б.

Свою заяву обґрунтовує тим, що суддею Білоусом Ю.Б. було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 саме за те, що ніби то останнього ОСОБА_1 разом з іншими «невстановленими органом досудового розслідування особами» і перемістив незаконно через державний кордон України (Постанова у справі про адміністративне правопорушення №448/1185/17 від 22.09.2017). Вважає, що таким чином, суддя Білоус Ю.Б. на даний час вбачає встановленими та доведеними фактами, які свідчать про ніби то вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України. І з огляду на вище наведене, суддя Білоус Ю.Б. позбавлений можливості незалежно та неупереджено розглядати кримінальне провадження відносно ОСОБА_1

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1В підтримали заяву про відвід судді Білоуса Ю.Б та надали пояснення, аналогічні викладеним у заяві.

Прокурор Данилів О.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді, покликаючись на те, що обвинуваченим ОСОБА_1 не наведені належні підстави для відводу, передбачені чинним КПК України, що унеможливлює її задоволення.

До початку судового засідання на адресу суду надійшли заяви потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розгляд даної заяви без їхньої участі.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, заслухавши думки захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, прокурора Данилів О.М., суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст.ст.75,76 КПК України визначено підстави відводу судді. Зокрема відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин , які викликають сумнів у його неупередженості .

Відповідно до ч.3 ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Нормами ч.5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.

Розгляд суддею Білоусом Ю.Б. матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.2 ст.204-1 КУпАП не може бути достатньою підставою для сумнівів у неупередженості судді під час розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Посилання захисника ОСОБА_2 в обґрунтування своїх доводів на рішення ЄСПЛ "Білуха проти України" є необґрунтованим. В даному рішенні зазначається про те, що голова  суду, який одноособово розглядав справу заявниці у суді першої інстанції та чиї рішення були залишені  без змін судами вищих інстанцій, просив та безоплатно отримував певне майно від Компанії-відповідача, чим дійсно було порушено п.1 ст.6 Конвенції.

Необґрунтованим також є посилання в заяві захисника ОСОБА_2 на рішення ЄСПЛ «П’єрсак проти Бельгії», оскільки в даному рішенні суд зазначив, що якщо особа раніше обіймала в прокуратурі посаду, яка б зобов’язувала її розглядати цю справу, а згодом розглядає ту саму справу як суддя і громадськість має підстави сумніватися в його безсторонності.

Тобто, обставини справи, викладені в рішеннях ЄСПЛ "Білуха проти України" та «П’єрсак проти Бельгії», зовсім не співпадають з доводами відносно відводу судді Білоуса Ю.Б.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб’єктивного та об’єктивного критеріїв безсторонності.

Суб’єктивний критерій означає, що суддя має бути суб’єктивно вільним від упередженості при розгляді справи, а об’єктивний критерій, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Критерієм суб’єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи. Суб’єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. 

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайн проти Швейцарії»).  

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Суддею Білоусом Ю.Б. не допускались такі порушення чи зловживання при розгляді справи, які б могли свідчити про очевидність майбутнього судового рішення, про його упередженість.

Тобто жодним належним та обґрунтованим доказом не підтверджені припущення захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо наявності сумнівів в неупередженості судді Білоуса Ю.Б.

Таким чином, аналіз доводів заяви про відвід судді свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб’єктивних переконаннях захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 та не містить підстав для відводу, на даний час відсутні будь-які порушення вимог КПК України, що могли б свідчити про необ'єктивність та упередженість судді Білоуса Ю.Б., а тому суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,76, 80, 81 КПК України , суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Мостиського районного суду Львівської області Білоуса Ю.Б.- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Х.В.Гладишева