Справа № 464/7296/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 33/783/1615/17 Доповідач: Гуцал І. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області Гуцал І.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Маліцького Дмитра Вікторовича, розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - адвоката Маліцького Дмитра Вікторовича на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 7 грудня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 7 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 грн.

Згідно з постановою судді 30.10.2017 року, близько 02.15 год., у м. Львові на вул. Личаківська, 261, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 7 грудня 2017 року захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - адвокат Маліцький Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Маліцький Д.В. зазначає, що оскаржувана постанова судді місцевого суду є незаконною та такою, що винесена з неповним та неправильним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт перебування особи у стані алкогольного сп'яніння в момент його перевірки працівниками поліції. Крім того, при розгляді справи належним чином не було встановлено усіх обставин справи, а саме, чи здійснював ОСОБА_2 керування транспортним засобом в момент відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, суддя місцевого суду не взяв до уваги докази - показання свідка ОСОБА_4, який повідомив, що в момент виявлення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 транспортним засобом не керував.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Маліцького Д.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові.

Підтвердженням вищенаведеного є протокол про адміністративне правопорушення від 30 жовтня 2017 року серії БР № 232826, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу марки «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, 30 жовтня 2017 року, о 02 год. 15 хв. у м. Львові на вул. Личаківська, 261, а також відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення.

Вказані докази є належними, допустимими та взаємопов'язаними, підтверджують наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 у його вчиненні.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи суддею місцевого суду було допущено порушення норм процесуального права, то такі не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, так як він транспортним засобом не керував, то такі суддя апеляційного суду вважає безпідставними та спрямовані на уникнення апелянта від адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Так, за змістом ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за цією статтею наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В ході перегляду відеозапису з місця вчинення правопорушення, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_2 перебував на місці водія транспортного засобу та такий відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова від 30.10.2017 року Серії БР № 598787 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої 30 жовтня 2017 року, о 02 год. 15 хв. у м. Львові на вул. Личаківська, 261 ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу марки «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, ближче 10 м. від пішохідного переходу, чим допустив порушення вимог п.п. г п. 15.9 ПДР України, за що притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції зазначені обставини справи ОСОБА_2 не спростовані.

Щодо доводів ОСОБА_2 про те, що він не керував транспортним засобом, а його автомобіль був припаркований, то такі доводи вважаю необґрунтованими, оскільки сукупність доказів, які є в матеріалах справи, підтверджує винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема показання свідків, а також дані відеозапису підтверджують факт його керування автомобілем.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суддя місцевого суду незаконно відхилив показання свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 30 жовтня 2017 року не керував транспортним засобом, то такі не заслуговують на увагу. Суддя місцевого суду дійшов вірного висновку та критично оцінив показання даного свідка, які спрямовані на уникнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності.

Згідно ст. ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_2 обгрунтовано визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а стягнення, накладене на нього, відповідає Закону - ст. 33 КУпАП, тому підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 7 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Гуцал І.П.