Справа № 428/56/16-к

Вирок

іменем України

15 січня 2016 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Волковій О.М., за участю прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури - Івчук С.В., обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, з повною середньою освітою, рід занять - ріелтерство, що має на утриманні двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, визнаного таким, що не має судимості,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -

встановив:

25 листопада 2015 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні піц церії «Челентано» по проспекту Гвардійському в м.Сєвєродонецьку ОСОБА_5 добровільно передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 500,00 грн. в якості задатку за короткострокову оренду квартири, після чого ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, умови домовленості про оренду квартири в умовлений з потерпілим ОСОБА_5 строк не виконав, грошові кошти потерпілому не повернув і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 500,00 грн.

27 листопада 2015 року, точний період часу в ході досудового та судового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_6, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 добровільно передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 800,00 грн. в якості задатку за короткострокову оренду квартири. Також 01 грудня 2015 року, перебуваючи в районі супермаркету «Сільпо» по проспекту Гвардійському в м.Сєвєродонецьку, ОСОБА_6 знову добровільно передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 900,00 грн. в якості додаткового задатку за короткострокову оренду квартири, після чого ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, умови домовленості про оренду квартири в умовлений з потерпілою ОСОБА_6 строк не виконав, грошові кошти потерпілий не повернув і розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 1 700,00 грн.

30 листопада 2015 року, точний час в ході досудового та судового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи біля бару «Континент» по вулиці Донецькій в м.Сєвєродонецьку, ОСОБА_7 добровільно передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 000,00 грн., які належали її матері ОСОБА_8, в якості задатку за короткострокову оренду квартири, після чого ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, умови домовленості про оренду квартири в умовлений з дочкою потерпілої ОСОБА_8 строк не виконав, грошові кошти потерпілій не повернув і розпорядився ними на власник розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не заперечував проти визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження. У скоєному розкаявся, просив не карати суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1, 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) та заволодіння чужим майном, шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд, враховує тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 12 КК України відносяться до правопорушень невеликої та середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який визнаний таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться, має на утриманні двох малолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по вагітності та пологам.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування спричиненої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України судом не виявлено.

Враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та вищезазначені обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання:

- ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 120 годин громадських робіт;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік та відповідно до пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити обвинуваченому права, встановлені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: