Постанова

Іменем України

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 388/1974/15-ц

провадження № 61-5949св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. , Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський»,

відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К»,

представник товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» - Яланська Ілона Юріївна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінський Ігор Дмитрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» та ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області в складі судді Баранського Д. М. від 10 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів Голованя А. М., Карпенка О. Л., Гайсюка О. В. від 13 квітня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2015 року сільськогосподарський виробничий кооператив «Боківський» (далі - СВК Боківський») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» (далі - ТОВ «Інтерагроком-К»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінський І. Д., про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 03 січня 2010 року між СВК «Боківський» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, що належить останній на підставі державного акта на права власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 05 січня 2001 року Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області, площею 7,44 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та знаходиться на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, терміном на 10 років. Указаний договір 29 листопада 2010 року був зареєстрований у КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037000067.

10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 5 років, у зв'язку з чим 01 лютого 2014 року державним реєстратором внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію 01 лютого 2014 року права оренди земельної ділянки на підставі договору від 10 жовтня 2013 року.

02 червня 2015 року на підставі зазначеного судового рішення державним реєстратором реєстраційної служби внесено запис про скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки.

У червні 2014 року ОСОБА_1 направила на адресу СВК «Боківський» попередження про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, у відповідь на яке одержала відмову.

19 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К» укладено договір оренди землі площею 7,44 га терміном на 10 років і цього ж дня приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І. Д. винесено рішення про державну реєстрацію права оренди землі.

Посилаючись на те, що, оскільки договір оренди землі, укладений 03 січня 2010 року між ОСОБА_1 та СВК «Боківський», є чинним, його державна реєстрація проведена відповідно до вимог закону та ніким не скасована, а наявність на одну й ту ж земельну ділянку права оренди у двох різних орендарів є неприпустимим, то договір оренди земельної ділянки від 19 червня 2015 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К», є недійсним.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 7,4405 га, укладений 19 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К», зареєстрований у реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10100640.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовта визнаючи оспорюваний договір оренди землі недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що зазначений договір укладено ОСОБА_1 з ТОВ «Інтерагроком-К» під час дії договору оренди тієї ж самої земельної ділянки з СВК «Боківський», що суперечить нормам земельного законодавства України.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Інтерагроком-К» та ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із висновком районного суду, зазначивши при цьому також про те, що оспорюваний договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та СВК «Боківський», в односторонньому порядку не розірваний, оскільки СВК «Боківський» не погодився на його дострокове розірвання, а надіслання попередження орендодавця про намір розірвати договір оренди в односторонньому порядку не припиняє договірних відносин між ОСОБА_1 та СВК «Боківський».

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 та представник ТОВ «Інтерагроком-К» просять скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам відповідачів про те, що пункт 39 договору оренди землі від 03 січня 2010 року, укладеного між СВК «Боківський» та ОСОБА_1, містить умови щодо можливості його розірвання в односторонньому порядку шляхом письмового попередження зацікавленою в цьому стороною не пізніше ніж за шість місяців. Такі умови ОСОБА_1 були дотримані. Зокрема, 24 червня 2014 року ОСОБА_1 на адресу СВК «Боківський» направила лист-попередження про розірвання договору в односторонньому порядку, яке було отримано СВК «Боківський» 27 червня 2014 року. Тому договір оренди землі з СВК «Боківський» припинив свою дію після направлення ОСОБА_1 повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку. Крім того, попередніми судами не взято до уваги дані Державного земельного кадастру, відповідно до яких на час укладання договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Інтерагроком-К» право оренди спірної земельної ділянки за СВК «Боківський» було відсутнє.

У липні та серпні 2016 року відділ Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області надіслав заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначає, що договір оренди землі, укладений 03 січня 2010 року між ОСОБА_1 та СВК «Боківський», зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 29 листопада 2010 року за № 041037000067, є діючим і його реєстрація проведена відповідно до вимог закону, яка до цього часу не скасована, тому наявність одночасно на одну й ту ж саму земельну ділянку права оренди у двох різних орендарів є неприпустимим. Тому договір оренди спірної земельної ділянки, укладений 19 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К» суперечить вимогам закону, порушує права СВК «Боківський» і є недійсним з моменту його вчинення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

31 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що 03 січня 2010 року між СВК «Боківський» та ОСОБА_1 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач орендував земельну ділянку площею 7,44 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, терміном на 10 років. Державна реєстрація зазначеного договору проведена у КРФ ДП «ЦДЗК» 29 листопада 2010 року за № 041037000067.

10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки із ТОВ «Інтерагроком-К» терміном на 5 років. 01 лютого 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно з вказаним договором за № 4530101.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, що набрала законної сили, рішення державного реєстратора про реєстрацію 01 лютого 2014 року права оренди земельної ділянки згідно з договором від 10 жовтня 2013 року визнано протиправним та скасовано.

28 червня 2014 року ОСОБА_1 надіслала СВК «Боківський» попередження про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, проте останній листом від 08 липня 2014 року повідомив її про незгоду із розірванням договору (а. с. 14, 15).

19 червня 2015 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Інтерагроком-К» договір оренди належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, який цього ж дня державним реєстратором - приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І. Д. внесено запис про державну реєстрацію права оренди за указаним договором, за № 10100640.

Звертаючись до суду з позовом, СВК «Боківський» посилався на те, що укладений 19 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерагроком-К» договір оренди земельної ділянки є недійсним, оскільки його укладено у період дії договору оренди тієї ж земельної ділянки між ним та ОСОБА_1, який є чинним та умови якого мають виконуватися сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статтей 30, 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку, на який його було укладено; договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, не надав належної правової оцінки пункту 39 договору оренди землі, укладеному між СВК «Боківський» та ОСОБА_1, у якому передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку шляхом письмового попередження зацікавленою в цьому стороною не пізніше ніж за шість місяців.

Суд апеляційної інстанції не перевірив поданих ОСОБА_1 доказів про те, що 28 червня 2014 року вона згідно з умовами договору направила СВК «Боківський» лист-попередження про розірвання договору в односторонньому порядку, після чого 19 червня 2015 року уклала із ТОВ «Інтерагроком-К» новий договір оренди земельної ділянки, який того ж дня було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Також не перевірив тверджень відповідачів про те, що умова про можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку містилася у запропонованому СВК «Боківський» проекті договору, який було підписано ОСОБА_1, а вимог про тлумачення зазначеного пункту договору за статтею 213 ЦК України позивач, незважаючи на заперечення, не заявляв.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов передчасного висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених статтями 406, 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване судове рішення апеляційного суду втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. П. Курило