РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року

Місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/4198/17

номер провадження 2/201/520/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання – Пісчанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 17 липня 2007 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № DNHLGB00000749, за умовами якого банк надав їй 776865 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на строк до 17 липня 2037 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір іпотеки № DNHLGB00000749, предметом іпотеки за яким виступили майнові права на отримання у власність згідно договору № 15 ИП про спільну діяльність у будівництві жилого комплексу «Имперіал-Палас» містобудівного ансамблю «Крутогірний», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35П. Позивачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження Лисичанського міського відділу ДВС ГТУЮ у Луганській області від 06 грудня 2016 року про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 24 жовтня 2016 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за № 9331, яким запропоновано стягнути з позивача та користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 105086,02 доларів США. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства, зокрема Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, заборгованість за кредитом є спірною, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2017 року указана цивільна справа передана судді Ходаківському М.П. 22 березня 2017 року (а.с.1).

Ухвалою судді від 22 березня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пат КБ «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.30).

Також 22 березня 2017 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, реєстровий № 9331, виданого 24 жовтня 2016 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 2701700,23 грн. (а.с.39-40).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню направлено для розгляду до Печерського районного суду міста Києва (а.с.77).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 червня 2017 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.109-110).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2017 року витребувано від приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_2 належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення нею 04 жовтня 2016 року виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 9331, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № DNHLGB00000749 від 17 липня 2007 року (а.с.132).

Представник позивача, що діє на підставі договору про надання правової допомоги № 05/12-17 від 20 грудня 2017 року (а.с.156-157), надав до суду заяву, у якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.154).

Представник відповідача ПАТ «КБ «Приватбанк» у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, 30 січня 2018 року до суду надійшла заява про розгляду справи без її участі, а також копії виконавчого напису та документів, на підставі яких його вчинено (а.с.135).

Представник Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відділу (а.с.49).   

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та розгляд справи здійснити за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 24 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 був вчинений виконавчий напис та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 9331, за яким у безспірному порядку запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DNHLGB00000749 від 17 липня 2007 року у розмірі 2701700 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 105086,02 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 жовтня 2016 року складало 2700000,23 грн. Також указаним виконавчим написом стягнуто з ОСОБА_1 витрати пов’язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1700 грн. Стягнення здійснено за період з 17 липня 2007 року по 20 жовтня 2016 року (а.с.150).   

Постановою державного виконавця органу Лисичанського міського відділу ДВС ГТУЮ у Луганській області від 06 грудня 2016 року відкрито виконавче провадження (а.с.8)

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 3 пп. 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року (п.п. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

У відповідності до підп. 2.1. п. 2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості  про  найменування і місце проживання  або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію необхідну для вчинення виконавчого напису.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримувала від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі є безспірними. Розрахунок боргу виконаний працівниками банку щодо наявності грошового зобов'язання позивача за тілом кредиту є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача.

Окрім того, у провадженні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNHLGB00000749 від 17 липня 2007 року (а.с.25-27), що також свідчить про наявність спору про розмір заборгованості, а також може призвести до подвійного стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд також відзначає, що виконавчий напис про стягнення заборгованості видано нотаріусом за зверненням відповідача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за строк, який складає більше 9 років, що також є порушенням указаних приписів законодавства і положень укладеного між сторонами договору.  

Наведене свідчить про надання банком неповної інформації та документів приватному нотаріусу, що має наслідком порушення при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно з яким на нотаріуса покладається обов'язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати зі сплати судового у розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-78, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -    

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 24 жовтня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 9331, яким у безспірному порядку запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором DNHLGB00000749 від 17 липня 2007 року у розмірі 2701700,23 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 108086,02 доларів США; витрат, пов’язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1700 грн., таким, що не підлягає виконанню.

  Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2018 року.

Суддя                                                                                                             М.П.Ходаківський