Справа № 347/2498/17

Провадження № 2/347/177/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1,

секретаря: Терлюжак Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 01.04.1995 року помер її чоловік, ОСОБА_5 у віці 42 років. Її шлюб з ОСОБА_5 був зареєстрований 17 листопада 1978 року в Львівському палаці урочистих подій за актовим записом № 4227. В шлюбі у них народились дві дочки: ОСОБА_4 (д.п.Полатайчук) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

06.09.2005 року вона вдруге вийшла заміж і тому змінила своє прізвище з «Полатайчук» на «Савчин». За час перебуваннв шлюбі із першим чоловіком – ОСОБА_5 в 1983 році вони почали будувати житловий будинок по вул. Перемоги 1 «а» в с. Старі Кути Косівського району. Будівництво цього житлового будинку закінчено не було так як чоловік став хворіти, потім помер.

На даний час вказане незавершене будинковолодіння, що знаходиться по вул. Перемоги 1 «а» в с. Старі Кути Косівського району становить 52% готовності та розміщено на земельній ділянці, площею 0,1485 га, кадастровий номер 2623687001:02:006:0284, яка була надана для будівництва і обслуговування житлового будинку і яка на даний час зареєстрована як її власність згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2017 року, Державний акт на земельну ділянку було їй видано 17.03.1997 року.

Згідно технічного паспорта на будинковолодіння воно складається з 3-х кімнат жилою площею 44,2 м2 та господарських приміщень, загальною площею 85 м2. Вартість незавершеного будинковолодіння становить 88281,00грн.

На час смерті її чоловіка ОСОБА_5 вона і їх діти проживали разом ІНФОРМАЦІЯ_3 міськради, та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, так як після смерті чоловіка вони частково добудовували будинок та весь час його утримували і доглядали за ним до цього часу.

Спору щодо спадкового майна між нею та її дочками фактично не має, але оформити спадщину вони не мають змоги, так як відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок і будинок є незавершеним будівництвом. Зазначене незавершене будинковолодіння по суті є майном подружжя, тобто ? частина належить їй як дружині, а інша ? частина належала її померлому чоловікові, тобто є спадковим майном. Але правовстановлюючих документів немає на ціле незавершене будинковолодіння . Тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка, ОСОБА_2 вимоги позову підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просить визнати за нею право власності на незавершене будинковолодіння, загальною вартістю 88281 грн. / в цілому / по вул. Перемоги 1 «а» в с. Старі Кути Косівського району, яке складається з: 1/2 його частини, як майно подружжя та на іншу 1/ 2 частину в порядку спадкування за-законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер 01.04.1995 року, а саме на: незавершене будинковолодіння, яке складається, згідно технічного паспорта, з 3-х кімнат жилою площею 44,2 м2 та господарських приміщень, загальною площею 85 м.кв.

Відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явились, подали суду заяви із клопотанням про розгляд справи без їх участі, вимоги позову визнають та не заперечують в задоволенні позову.

Вислухавши позивачку, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позов необґрунтований та такий, що підлягає відмові у задоволенні, виходячи з наступного:

Частиною 1 ст.15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачка в справі ОСОБА_2 (д.п.Полатайчук) ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі із 17.11.1978 року , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.7) . За час перебування в шлюбі в них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 (д.п.Полатайчук) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, підтвердженням чого є копії свідоцтв про народження дітей (а.с.8, 9).

Долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про одруження (а.с.10) та про шлюб (а.с.11) стверджено що після одруження відповідачка ОСОБА_8 змінила своє дошлюбне прізвище на «Мартинишин» а позивачка, ОСОБА_9 змінила своє дошлюбне прізвище на «Савчин».

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.6) ОСОБА_5 помер 01.04.1995 року.

Відповідно до довідки Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради за № 3807 від 18.12.2017 року (а.с.22) чоловік позивачки, ОСОБА_5, до дня смерті був за реєстрований АДРЕСА_1 та склад його сім»ї становив: ОСОБА_9 – дружина, ОСОБА_8 – дочка, ОСОБА_3-дочка та ОСОБА_10 – теща. Заповіт у Крихівецькій сільській раді не складався і не посвідчувався.

Як стверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17), Державним актом виданим Старокутською сільською радою 17.03.1997 року (а.с.18) позивачці в справі ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка 0,1485 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , що в с.Старі Кути Косівського району.

Районним архітектором виконкому Косівської районної ради ОСОБА_5 було надано дозвіл №5РВК від 23.02.1983 №42 (а.с.16) на право виконання будівельних робіт . будівництво одноповерхового індивідуального житлового будинку в с.Старі Кути, на підставі рішення виконкому Старокутської сільської ради № 5 від 05.04.1983 року.

Як вбачається із технічного паспорта №2148 (а.с.12-15) станом на 04.01.2016 року незавершене будівництво по вул.. Перемоги 1 а в с.Старі Кути Косівського району складає 52% готовності вартістю 88281 грн.

Державним нотаріусом ОСОБА_11 03.04.2017 року (а.с.29) винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав не представлення документів про право власності на незавершене будівництво 52% готовності, що в с.Старі Кути по вул.. Перемоги 1 а Косівського району.

За змістом ч.2 та ч.3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,в редакції яка діяла на час відкриття спадщини станом на 22 березня 2016 року, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди також регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Згідно п.1.5 та п.1.6 вказаного Тимчасового положення обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.

Паво власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог ст.ст. 1268-1270 ЦК.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Уразі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Згідно з п.15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає (стаття 331 ЦК). У зв'язку із цим до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов»язки як забудовника входять до складу спадщини.

Тобто, якщо об»єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, право власності не було за ним зареєстровано, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві, як забудовнику права та обов»язки.

В судовому засіданні встановлено, що за час свого життя спадкодавець ОСОБА_5 права власності на житловий будинок незавершений будівництвом , що в с.Старі Кути по вул.. Перемоги 1 а Косівського району не набув.      

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

А згідно до ст. ст.77, 78 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, та враховуючи те, що за час свого життя спадкодавець ОСОБА_5 не набув права власності на житловий будинок незавершений будівництвом , що в с.Старі Кути по вул.. Перемоги 1 а Косівського району, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання за нею як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 права власності на спадкове нерухоме майно – ? частину спадкового житлового будинку та на 1/2 його частини, як майно подружжя є безпідставними, а тому в задоволенні її позову слід відмовити.

           На підставі наведеного ст.ст. 334, 355-356, 367, 328,  ЦК України та керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:     

  В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя:                                                                               М.І. Крилюк