ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"22" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1267/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника): ОСОБА_1 – керівник (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

від суб`єкта оскарження: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" (04053, м. Київ, вул. Артема, 59а, к.37) на дії державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул. Бабеля, 6), подану у справі №916/1267/14

За позовом: Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" (04053, м. Київ, вул. Артема, 59а, к.37);

до відповідача: Військової частини А2171 (65033, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8);

про стягнення 92 146,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2014р. у справі №916/1267/14 позов Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини А2171 (65033, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8, код ЄДРПОУ 08309566) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" (юридична адреса: 04053, АДРЕСА_1, фактична адреса: 04209, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 30726900) основний боргу у сумі 37 958 /тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім/ грн. 75 коп., пеню у сумі 2 591 /дві тисячі п’ятсот дев’яносто одна/ грн. 08 коп., 3% річних у сумі 2 678 /дві тисячі шістсот сімдесят вісім/ грн. 43 коп., інфляційне збільшення суми боргу у сумі 32 909 /тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ять/ грн. 18 коп., витрати на проїзд у сумі 448 /чотириста сорок вісім/ грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 522 /одна тисяча п’ятсот двадцять дві/ грн. 75 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р. рішення Господарського суду Одеської області від 16 червня 2014 року у справі №916/1267/14 скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

„Позовні вимоги Малого приватного підприємства “Фірма “ОСОБА_2” задовольнити частково:

Стягнути з Військової частини А2171 (65033, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8, код ЄДРПОУ 08309566) на користь Малого приватного підприємства “Фірма “ОСОБА_2” (04053, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30726900) 44701 (сорок чотири тисячі сімсот одну) грн. 64 коп. основної заборгованості, 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 39 коп. пені, 38728 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 16 коп. втрат від інфляції, 2678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 43 коп. 3% річних, 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 79 коп. витрат пов’язаних із забезпеченням представника позивача до судового засідання та 1783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 58 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.”

Крім того, відповідно до вищевказаної постанови стягнуто з Військової частини А2171 (65033, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8, код ЄДРПОУ 08309566) на користь Малого приватного підприємства “Фірма “ОСОБА_2” (04053, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30726900) 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 08 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

27.10.2014р. на виконання вищевказаної постанови видано відповідні накази.

12.02.2018р. до суду від Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" за вх.№2-964/18 надійшла скарга на дії державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Відповідно до поданої скарги скаржник просить суд визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 18.10.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу (наказу від 27.10.2017р. у справі №916/1267/14 про стягнення судового збору) без прийняття та скасувати вказане рішення; зобов’язати зазначений відділ ДВС відкрити виконавче провадження по вищевказаному наказу суду, надіслати стягувачу відповідну постанову у визначені законом строки та виконати інші дії, передбачені ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; визнати порушення строків, визначених ст.ст. 26,28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо прийняття державним виконавцем рішення за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження та надсилання його стягувачу неправомірними; зобов’язати Другий Малиновський ВДВС ГТУЮ в Одеській області згідно ст.ст. 26,28 Закону України "Про виконавче провадження" надіслати своє рішення за результатами розгляду заяви стягувача №7/7 від 24.07.2017р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 27.10.2014р. у справі №916/1267/14 про стягнення боргу.

В обґрунтування вказаної скарги позивач посилається, зокрема, на наступне.

Як зазначає позивач, 26.07.2017р. ним було надіслано до Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву №8/7 від 24.07.2017р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 27.10.2014р. щодо примусового виконання рішення суду про стягнення з відповідача витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, 11.12.2017р. стягувач звернувся до вищевказаного відділу ДВС із заявою №11/12 про надіслання йому рішення за результатами розгляду вищевказаної заяви, але, як вказує скаржник, відповідь на це звернення йому також не надійшла.

Скаржник вказує, що тільки 05.02.2018р. до нього надійшло Повідомлення, датоване 18.10.2017р., про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в якому державний виконавець зазначив, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, позивач вказує, що з урахуванням того, що військова частина А2171 є юридичною особою, яка фінансується за рахунок державних бюджетних коштів, та з урахуванням того, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є спеціальним законом по відношенню до Закону України "Про виконавче провадження", на думку стягувача, державна виконавча служба зобов’язана відкрити виконавче провадження та виконати інші дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" і тільки у випадку, якщо з якихось причин рішення суду про стягнення коштів з відповідача не зможе бути виконане, але не пізніше ніж через десять днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, сама виконавча служба, а не стягувач, передає документи до центрального органу Державної казначейської служби України для подальшого виконання рішення суду.

Так, позивач вважає, що вищевказані дії державного виконавця вчинені з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у зв'язку із чим він був вимушений звернутись до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою суду від 13.02.2018р. розгляд скарги Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" на дії державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/1267/14 призначено до розгляду в засіданні суду на "22" лютого 2018р. о 12:15.

В судовому засіданні 22.02.2018р. скаржник, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявлені у скарзі вимоги підтримав за виключенням вимог щодо зобов’язання Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області згідно ст.ст. 26,28 Закону України "Про виконавче провадження" надіслати своє рішення за результатами розгляду заяви стягувача №7/7 від 24.07.2017р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 27.10.2014р. у справі №916/1267/14 про стягнення боргу.

В судове засідання 22.02.2018р. представники відповідача та органу ДВС не з'явились, при цьому про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом надіслання на їх адреси вищевказаної ухвали суду, а також телефонограмами (т.2 а.с.35-39).

Разом з тим, 22.02.2018р. на електронну адресу суду від Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області за вх.№4285/18 надійшли письмові заперечення на скаргу (т.2 а.с.40-41), згідно яких останній, заперечуючи проти скарги Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2", наголошує на тому, що скаржник повинен був звернутись до центрального органу виконавчої влади, а не до органів ДВС, із заявою про виконання рішення суду, з огляду на те, що боржник – Військова частина А2171, є видом Збройних Сил України, тобто державним органом.

Крім того, відповідно до вищевказаних заперечень, Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області просив суд провести розгляд скарги без участі представника відділу.

Водночас, від вищевказаного відділу ДВС на електронну адресу суду за вх.№4309/18 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження з штампом Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області, на якому відображено дату надходження вказаної заяви та вхідний номер (т.2 а.с.42-43).

Згідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Як зазначає скаржник та вбачається із відстеження поштового пересилання, що сформовано судом та долучено до матеріалів справи (т.2 а.с.44), оскаржуване Повідомлення скаржник отримав 05.02.2018р., при цьому скаргу на дії державного виконавця позивачем було направлено поштовим зв’язком на адресу суду 08.02.2018р.

Таким чином, скаржник звернувся до суду зі скаргою без пропущення встановленого законом строку, зазначеного у ст. 341 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р.

У відповідності до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Розглянувши вищевказану скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2", заперечення Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області та заслухавши пояснення скаржника, що було викладено ним у судовому засіданні 22.02.2018р., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 10 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону станом на день винесення оскаржуваного повідомлення) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Зі змісту ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" вбачається, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. До структури Збройних Сил України відносяться, зокрема, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Відповідно до розділу 5 Положення "Про військові частини і підрозділи з охорони громадського порядку Національної гвардії України", затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 червня 2014 року N 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2014 р. за N 729/25506, фінансування діяльності військових частин здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

Військові частини є юридичними особами, реєстрація яких здійснюється в установленому законодавством порядку, мають печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та банках. Військові частини укладають договори відповідно до чинного законодавства України.

Згідно до ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Так, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Як вбачається з оскаржуваного повідомлення від 18.10.2017р. (т. 2 а.с.4), рішення стосовно повернення виконавчого документу скаржнику було прийнято державним виконавцем на підставі того, що виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання, оскільки на підставі п.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, враховуючи системний аналіз змісту вказаних норм законодавства, суд доходить до висновку, що виконання рішення суду щодо стягнення коштів з відповідача – Військової частини А2171, яка є юридичною особою у розумінні Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", повинно здійснюватись в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених вищевказаним Законом, тобто з обов’язковим відкриттям виконавчого провадження, а відтак повернення Другим Малиновським ВДВС ГТУЮ в Одеській області виконавчого документу Малому приватному підприємству "Фірма "ОСОБА_2" з підстав, викладених у оскаржуваному повідомленні від 18.10.2017р., є неправомірним, у зв'язку із чим, суд зобов`язує вищевказаний відділ ДВС усунути дане порушення, шляхом поновлення порушеного права позивача (скаржника).

Стосовно вимог скаржника про зобов’язання Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області відкрити виконавче провадження по вищевказаному наказу суду, надіслати стягувачу відповідну постанову у визначені законом строки та виконати інші дії, передбачені ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було встановлено судом під час розгляду скарги, виконавчий документ (судовий наказ у справі №916/1267/14) був повернутий скаржнику без виконання та повторно до виконання не пред’являвся, у зв'язку із чим, у випадку, якщо судом буде зобов’язано державного виконавця прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження, можливість вчинення органом ДВС вказаних дій буде залежати безпосередньо від дій позивача, а саме від подання виконавчого документу до виконання.

За таких обставин, з огляду на те, що судом вже надано оцінку неправомірності дій виконавця стосовно повернення стягувачу виконавчого документу, а також враховуючи відсутність у суду повноважень щодо зобов’язання державного виконавця вчиняти дії, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" потребують вчинення дій іншими учасниками процесу, та те, що обов’язок вчиняти дії безпосередньо встановлений законом та не потребує додаткового вирішення цього питання судом, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог скаржника про зобов’язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, надіслати стягувачу відповідну постанову у визначені законом строки та виконати інші дії, передбачені ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

          Приймаючи до уваги, що судом визнано неправомірними дії державного виконавця та зобов’язано виконавця усунути порушене право позивача, суд вважає, що вказаним повністю охоплені всі інші вимоги скаржника, у зв'язку із чим, враховуючи відмову скаржника від частини вимог, у задоволенні решти скарги Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" слід відмовити.

Керуючись ст. 234, ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "ОСОБА_2" (04053, м. Київ, вул. Артема, 59а, к.37) на дії державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул. Бабеля, 6) та про зобов’язання виконати певні дії у справі №916/1267/14 – задовольнити частково.

2. Визнати рішення старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 18.10.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу (наказу від 27.10.2017р. у справі №916/1267/14 про стягнення судового збору) без прийняття до виконання неправомірним та зобов’язати державного виконавця зазначеного відділу ДВС усунути вказане порушення шляхом відновлення порушеного права скаржника.

3. У задоволенні решти скарги відмовити.

          Повний текст ухвали складено 27.02.2018р.

Ухвала набирає чинності 22.02.18р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Ю.М. Щавинська