Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/2539/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ліквідатор - арбітражний керуючий Кошовський С.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Стекс-Схід",

відповідач - приватне акціонерне товариство "Інститут "Укроргверстатінпром",

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" (ПрАТ "Верстатінпром") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича

на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду

від 09.10.2017

у складі колегії суддів: Слободіна М.М. (головуючого), Тихого П.В., Россолова В.В.

у справі № 922/2539/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стекс-Схід"

до приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром"

про стягнення 74 227,92 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Стекс-Схід", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості до відповідача - приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром", в якій просив суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 74 227,92 грн., яка складається з основного боргу (з урахуванням індексу інфляції) в розмірі 66 587,58 грн. та штрафних санкцій в розмірі 7 640,34 грн. (пеня - 7 105,85 грн. + 3% річних - 534,49 грн.);

- стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.06.2015 у справі № 922/2539/15 стягнуто з приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатіннром" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕКС-СХІД" основний борг (з урахуванням індексу інфляції) в розмірі 66 587 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., пеню в розмірі 7 105 (сім тисяч сто п'ять) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 49 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

01.07.2015 року господарським судом Харківської області було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2015 у справі №922/2539/15.

12.09.2017 до Господарського суду Харківської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" за вх. № 29485, в якій заявник просив суд замінити первісного кредитора/стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю "Стекс-Схід" у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі №922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА", якому були передані всі права та обов'язки щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" заборгованості за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 про визначення договірної ціни №1, актом виконаних будівельних робіт від 28.11.2014 до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, лист №27/01/15-01 від 27.01.2015 з проханням підписати акт звіряння за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, вимогою №30/01/15-01 від 30.01.2015 за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, в загальному розмірі 75994 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 92 коп., а саме 66 587 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., пені в розмірі 7 105 (сім тисяч сто п'ять) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 49 коп. та витрати зі сплати судового збору за розгляд господарським судом Харківської області позовної заяви у справі № 922/2539/15 в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2017 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2017 по справі № 922/2539/15 (суддя Присяжнюк О.О.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача задоволено.

Замінено первісного кредитора/стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю "Стекс-Схід" у наказі господарського суду Харківської області від 01.07.2015 по справі № 922/2539/15 на його правонаступника - нового кредитора/стягувача товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА", якому були передані всі права та обов'язки щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" заборгованості за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014 про визначення договірної ціни №1, актом виконаних будівельних робіт від 28.11.2014 до договору субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, лист №27/01/15-01 від 27.01.2015 з проханням підписати акт звіряння за договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, вимогою №30/01/15-01 від 30.01.2015 за Договором субпідряду №2/17/14 від 12.11.2014, в загальному розмірі 75994 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 92 коп., а саме 66 587 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., пені в розмірі 7 105 (сім тисяч сто п'ять) грн. 85 коп., 3% річних у сумі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 49 коп. та витрати зі сплати судового збору за розгляд Господарським судом Харківської області позовної заяви у справі № 922/2539/15 в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство "Інститут "Укроргверстатінпром" (ПрАТ "Верстатінпром") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача.

Разом з цим, апелянт надав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. В обґрунтування даного клопотання вказав на те, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі підприємство ПрАТ "Верстатінпром".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 відхилено клопотання заявника, про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу ліквідатору приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром", разом з доданими до неї документами.

Окрім того, Харківським апеляційним господарським судом 09.10.2017 винесено окрему ухвалу яку вирішено надіслати Міністерству юстиції України з метою інформування про недоліки в діяльності ліквідатора Кошовського С.В. для усунення подібних порушень у подальшому.

Не погоджуючись із вказаною окремою ухвалою суду апеляційної інстанції приватним акціонерним товариством "Інститут "Укроргверстатінпром" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати зазначену окрему ухвалу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 у справі № 922/2539/15 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 922/2539/15.

Вказана скарга мотивована тим, що окрема ухвала є необґрунтованою та безпідставною.

Представник скаржника - арбітражний керуючий Кошовський С.В. в судовому засіданні 20.02.2018 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Представник позивача в судове засідання 20.02.2018 не з'явився.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Оскаржувана окрема ухвала від 09.10.2017 у справі № 922/2539/15 Харківського апеляційного господарського суду мотивована тим, що матеріали справи не містять посилань на участь у спірних правовідносинах підприємства із назвою ПрАТ "Верстатінпром", і процесуальна заінтересованість такого підприємства не випливає з матеріалів справи, апеляційної скарги та заяви про поновлення строку. Також, вказана ухвала мотивована тим, що в поданих ліквідатором заявах відсутнє жодне посилання не те, яким чином оскаржувана ухвала стосується невідомого суду підприємства ПрАТ "Верстатінпром" і чому не залучення даної особи до участі у справі перешкоджає розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЦЕНЗІАР.УА" про заміну стягувача.

Окрім того, в оскаржуваній окремій ухвалі зазначено про те, що якщо ж ліквідатором при поданні апеляційної скарги та заяви про поновлення строку свідомо викривлена назва ПрАТ "Інститут Укроргверстатінпром" шляхом трансформації його в ПрАТ "Верстатінпром", то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

- По-перше, назва підприємства є його індивідуальною ознакою, яка ідентифікує підприємство, тому вона не підлягає самовільному і химерному викривленню.

- По-друге, якщо під ПрАТ "Верстатінпром" ліквідатор (суб'єкт подання апеляції) мав на увазі приватне акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром", то дане підприємство не може вважатися суб'єктом, яке не було залучене до участі у справі, оскільки виступає відповідачем та було належним чином повідомлено про час та місце вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Відповідно до зворотного поштового повідомлення (а.с. 99) відповідач отримав відповідну ухвалу суду завчасно, 20.09.2017.

Апеляційний господарський суд в оскаржуваній окремій ухвалі дійшов висновку про те, що подані ліквідатором процесуальні документи викладені непослідовно, містять логічні суперечності і, не виключено, мали на меті введення суду в оману.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 90 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Водночас, в основу мотивів оскаржуваної окремої ухвали судом апеляційної інстанції покладено припущення щодо мети скаржника введення суду в оману.

Оскаржувана окрема ухвала не містить посилання ні на конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, вимоги яких порушено, як не містить й реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити Міністерство юстиції України, з посиланням на конкретні норми.

Твердження суду апеляційної інстанції в оскаржуваній окремій ухвалі про те, що ліквідатором при поданні апеляційної скарги та заяви про поновлення строку свідомо викривлена назва ПрАТ "Інститут Укроргверстатінпром" шляхом трансформації його в ПрАТ "Верстатінпром", не відповідають дійсності та спростовуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно якого офіційною скороченою назвою приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" є саме ПрАТ "Верстатінпром".

Окрім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з посиланнями суду апеляційної інстанції в оскаржуваній окремій ухвалі на повідомлення належним чином скаржника про час та місце вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, як на підставу своїх доводів щодо пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 25.09.2017 по справі № 922/2539/15 та вважає вказані посилання неправильними, оскільки частина 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, ставить початок перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали в залежність від дня її оголошення місцевим господарським судом, а не від повідомлення чи не повідомлення сторони про дату, час і місце розгляду справи за її участю.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з посиланнями суду апеляційної інстанції в оскаржуваній окремій ухвалі на те, що ліквідатором процесуальні документи викладені непослідовно, що вони містять логічні суперечності, з огляду на те, що згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, обов'язок оцінки доказів покладається на суд. Наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наведеного вбачається, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, суд повинен враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

З огляду на викладене, згідно вказаної норми процесуального закону, обов'язок суду полягає в оцінці самих доказів на предмет їх належності та допустимості, в сукупності з оцінкою обставин викладених в них, а не в оцінці послідовності їх викладення та логічності.

Згідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково.

З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи скаржника про порушення норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної окремої ухвали знайшли своє підтвердження. Судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до постановлення ним неправильного рішення, а тому окрему ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" (ПРАТ "Верстатінпром") в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 922/2539/15 задовольнити.

2. Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 922/2539/15 скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко