КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/9227/17 Головуючий у І інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Ірклієнка Юрія Петровича на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2017 року (дата складання повного тексту 22 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

24 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П., третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П. про відмову включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано неправомірним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум банк» Ірклієнка Ю.П. про відмову включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм процесуального та матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач у період з 03 листопада 2011 року по 29 січня 2016 року працювала на посаді начальника відділення №3 та була керівником відокремленого підрозділу ПАТ «Платинум Банк» в м.Києві, таким чином ОСОБА_3 протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних була пов'язаною з банком особою, а тому у відповідності до п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні підстави для включення позивача до реєстру (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що ПАТ «Платинум Банк» чи Національним банком України не приймалось рішення про визначення ОСОБА_3 як пов'язаної з ПАТ «Платинум Банк» особи, а посада начальника відділення ПАТ «Платинум Банк» є лише формальною та не відповідає повноваженням керівника банку.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не подавала, в поданих до суду першої інстанції письмових запереченнях просила відмовити в задоволенні адміністративного позову, зазначаючи, що у переданому уповноваженою особою переліку рахунків відсутня інформація про позивача, у зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні загального реєстру Фондом, на день розгляду даної справи до Фонду не надходило змін та доповнень до переліку від уповноваженої особи щодо позивача, однак відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду було включено позивача до переліку рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 цього Закону, як такій, що є пов'язаною з банком особою.

Відповідач та третя особа про дату, час і місце слухання справи в розумінні вимог КАС України повідомлені належним чином, до суду апеляційної інстанції не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06 жовтня 2016 року між позивачем та ПАТ «Платинум Банк» укладено договори: банківського вкладу «Строковий №00497013, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок НОМЕР_1 грошову суму у розмірі 4500,00 доларів США та зобов'язується повернути вклад та сплатити проценти за користування вкладом на умовах та в порядку, передбачених договором; про розміщення вкладу «Готівка щотижня» №00497042, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок НОМЕР_2 грошову суму у розмірі 1000,00 євро та зобов'язується повернути вклад та сплатити проценти за користування вкладом на умовах та в порядку, передбачених договором; про розміщення вкладу «Готівка щотижня» №00497024, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний рахунок НОМЕР_2 грошову суму у розмірі 300,00 доларів США та зобов'язується повернути вклад та сплатити проценти за користування вкладом на умовах та в порядку, передбачених договором.

Залучення коштів на депозити за вказаними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій від 06 жовтня 2016 року №606931770, №606932589, №606932230.

07 жовтня 2016 року позивачем у ПАТ «Платинум Банк» розміщено банківський вклад за допомогою системи дистанційного обслуговування «Platinum Click» шляхом дистанційного розпорядження №IB.EUR.1942009.1335 щодо розміщення банківського вкладу, за умовами якого сума вкладу становить 1140,00 Євро, строк зберігання вкладу 94 дні, процентна ставка за вкладом 3,05% річних.

Надходження коштів у сумі 1140,00 Євро згідно дистанційного розпорядження №IB.EUR.1942009.1335 підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №606930550.

10 січня 2017 року Національним банком України прийнято рішення №14-рш/БТ про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних, на підставі якого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11 січня 2017 року №85 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком один місяць з 11 січня 2017 року по 10 лютого 2017 року включно.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року №95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Платинум банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 року №743 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Платинум Банк» строком на два роки з 24 лютого 2017 року по 23 лютого 2019 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П.

28 лютого 2017 року оприлюднено оголошення, що з 01 березня 2017 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відновлює виплати коштів вкладникам ПАТ «Платинум Банк», для отримання яких потрібно звернутися до відділення будь-якого з банків-агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За наслідком звернення до банку-агента Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,позивачу було відмовлено у виплаті гарантованої суми, оскільки її не внесено до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 23 березня 2017 року №10/984-Л представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П. повідомив позивача, що згідно п.4 ч.4 ст.26 Розділу V Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти, що були розміщені на рахунках позивача, в частині гарантованої Фондом суми не відшкодовуються, оскільки позивач є особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про протиправність відмови уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П., оформлену листом від 23 березня 2017 року №10/984-Л щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами банківських вкладів, та про наявність підстав для зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Платинум Банк» Ірклієнка Ю.П. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.26 зазначеного Закону Фонд не відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення);

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення);

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах;

11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Частиною 5 ст.26 вищезазначеного Закону передбачено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для невключення позивача до переліку вкладників є п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки позивач є особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.

В силу вимог ч.ч.1-3 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Пунктом 5 п.ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Згідно п.п.2, 3 р.ІІІ наведеного Положення Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Таким чином, протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду зміни та доповнення до переліків.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у відшкодуванні коштів по укладеним з ПАТ «Платинум Банк» договорам від 06 жовтня 2016 року №00497013, №00497042, №00497024 та від 07 жовтня 2016 року №IB.EUR.1942009.1335, визначено п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки ОСОБА_3 є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 у період з 03 листопада 2011 року по 29 січня 2016 року працювала на посаді начальника відділення №3 відокремленого підрозділу ПАТ «Платинум Банк» в м.Києві.

Норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять переліку осіб, що є пов'язаними з банком особами, натомість, відповідний перелік міститься у ст.52 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Статтею 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Враховуючи, що позивач до 29 січня 2016 року була начальником відділення №3 та керівником відокремленого підрозділу ПАТ «Платинум Банк» в м.Києві, уповноважена особа дійшла висновку, що позивач була пов'язаною з банком особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних, а тому розміщені ОСОБА_3 в якості вкладу в банку кошти не підлягають відшкодуванню Фондом.

В той же час, ч.ч.2-4 ст.52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного.

Особа, визначена рішенням Національного банку України пов'язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов'язаною з банком особою.

Отже, особа визначається пов'язаною з банком особою Національним банком України та лише за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком.

Разом з тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України не надано до суду належних доказів, що ОСОБА_3 була визначена пов'язаною з ПАТ «Платинум Банк» особою.

Згідно пп.1.1 п.1 гл.1 р.IV Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 вересня 2011 року №306, банки згідно з вимогами Закону про банки, цього Положення, статутів та внутрішньобанківських положень можуть створювати відокремлені підрозділи, які здійснюватимуть банківську діяльність від імені банку, - філії, відділення тощо та відокремлені підрозділи, які не здійснюватимуть банківської діяльності (представництва). Філії/відділення, представництва діють від імені банку на підставі затвердженого уповноваженим органом банку положення і мають керівника, який діє на підставі виданої банком довіреності.

В той же час, позивач зазначає, що, займаючи посаду начальника відділення №3 відокремленого підрозділу ПАТ «Платинум Банк» в м.Києві, вона жодних повноважень керівника банку не мала.

Відповідно до пп.2.3 п.2 посадової інструкції начальника відділення ПАТ «Платинум Банк», затвердженої 27 серпня 2014 року заступником голови Правління ПАТ «Платинум Банк» Олейником А.Я., начальник відділення діє на підставі та в межах довіреності, виданої Банком, оформленої відповідно до умов чинного законодавства України та Статуту Банку.

З наявної в матеріалах справи копії довіреності від 25 грудня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. та зареєстрованою в реєстрі за №1389, Банк уповноважував ОСОБА_3 представляти інтереси Банку у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами з різних питань.

Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №315 затверджено Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, відповідно до п.п.1, 2 глави 2 р.ІІ якого Національний банк може визначати пов'язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу. Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов'язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами. Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов'язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов'язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов'язаною, якщо для цього виникають підстави.

Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Національного банку України від 20 грудня 2017 року №26-0006/85235 відповідно до переліку пов'язаних з ПАТ «Платинум Банк» осіб станом на 01 лютого 2017 року відомості про пов'язаність ОСОБА_3 з ПАТ «Платинум Банк» відсутні. Національним банком України не приймалось рішення про визначення ОСОБА_3 пов'язаної з ПАТ «Платинум Банк» особою.

В той же час, жодних доказів, що позивач протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних діяла як керівник банку із повним обсягом юридичної право- та дієздатності, матеріали справи не містять.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не надано належних та допустимих доказів того, що позивач була пов'язаною з ПАТ «Платинум Банк» особою та була включена до переліку пов'язаних з ПАТ «Платинум Банк» осіб.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивач протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних не була пов'язаною з банком особою, а тому розміщені нею у ПАТ «Платинум Банк» вклади, залучені на підставі договорів від 06 жовтня 2016 року №00497013, №00497042, №00497024 та дистанційного розпорядження від 07 жовтня 2016 року №IB.EUR.1942009.1335, не підпадають під визначення вкладу, що не відшкодовується Фондом на підставі п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для відмови у відшкодуванні коштів по рахункам ОСОБА_3 відповідачем надано не було та судом не встановлено.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання неправомірним рішення відповідача про відмову включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду, яке порушує право позивача на гарантоване відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за захистом якого вона звернулась до суду, та необхідності зобов'язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Платинум Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, іншого порядку присудження здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат, ніж за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, процесуальним законодавством не передбачено.

Згідно п.17 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.16 наведеного Закону позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

За таких обставин, уповноважена особа Фонду являється суб'єктом, який виконує дії з забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку на основі законодавства та/або на виконання делегованих Фондом повноважень, що відповідає визначенню суб'єкта владних повноважень, наведеному у КАС України.

В той же час, згідно роз'яснення Державної казначейської служби України від 29 вересня 2016 року №8-08/450-16374 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та отримувачем бюджетних коштів, що формуються згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691, тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не отримує бюджетні асигнування.

При цьому, відсутність бюджетних асигнувань не свідчить про неможливість присудження здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат безпосередньо за рахунок відповідача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Ірклієнка Юрія Петровича - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2018 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук