Справа № 2-4976\09
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого – судді Вікторова В.В.,
при секретарі – Щербак Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, –
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просить визнати право власності на квартиру № 18 (вісімнадцять), розташовану у будинку готельного типу № 16 по вул. Малиновського в місті Харкові.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.11.2007 р. між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача квартиру № 18, розташовану у будинку готельного типу № 16 по вул. Малиновського в м. Харкові. Покупець зобов’язався прийняти дану квартиру у власність та сплатити за неї обговорену грошову суму.
Продаж зазначеної квартири було вчинено за суму 313’100,00 грн., еквівалентну на момент продажу 62’000,00 доларів США. (1 доллар США = 5,05 грн.).
Також позивач вказує, що він у повному обсязі розрахувався з продавцем за придбану квартиру, про що свідчать п.3 вказаного договору, розписка від 25.12.2007 р., розписка від 11.07.2008 р. та заява від 09.09.2008 р., які надані суду разом із позовною заявою.
Позивач зазначає, що із тих пір ОСОБА_3 не тільки не переоформив на ім’я позивача квартиру, але й навіть відмовляється написати заяву передбачену п.5 вказаного договору про те, що він отримав усі гроші за договором, що перешкоджає позивачу оформити право власності на вказану квартиру на своє ім’я.
Таким чином, на думку позивача дії відповідача направлені на порушення його законних прав власника вказаної квартири.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить підпис в повідомленні про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив. При таких обставинах на підставі ст. 224 ЦПК України суд вирішив за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за згодою позивача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 02 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача квартиру № 18, розташовану у будинку готельного типу № 16 по вул. Малиновського в м. Харкові. Покупець у свою чергу зобов’язався прийняти дану квартиру у власність та сплатити за неї обговорену в договорі грошову суму.
Сторони погодили, що продаж зазначеної квартири вчиняється за суму 313’100,00 грн., еквівалентну на момент продажу 62’000,00 доларів США. (1 доллар США = 5,05 грн.).
Умовами договору (п.13), передбачено, що у відповідності до ст.182 ЦК України, право власності на квартиру, що є предметом цього договору, виникає у покупця з моменту державної реєстрації в КП «Харківське МБТІ».
Також, згідно п.5 даного договору, покупець має право подати цей договір до державної реєстрації в КП «Харківське МБТІ» лише після повних розрахунків, про що має бути складена, нотаріально засвідчена відповідна заява, яка є невід’ємною частиною цього договору і має бути прошита нотаріусом разом із договором.
Також судом встановлено, що згідно п.3 вказаного договору, розписки ОСОБА_2 від 25.12.2007р., розписки ОСОБА_2 від 11.07.2008 р. та заяви ОСОБА_2 від 09.09.2008 р. покупець сплатив продавцю наступні грошові кошти:
до підписання договору суму у розмірі 95’950,00 грн., яка на той час була еквівалентна 19’000,00 доларам США;
25.12.2007 р. - суму у розмірі 10’100,00 грн., яка на той час була еквівалентна 2’000,00 доларам США.
Також 11.07.2008 р. - суму у розмірі 18’800,00 доларів США, та 09.09.2008 р. - суму у розмірі 23’800,00 доларів США.
Таким чином, загалом покупець сплатив продавцю суму еквівалентну 63’600,00 доларів США.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач у повному обсязі розрахувався з продавцем за придбану квартиру, про що свідчать досліджені п.3 вказаного договору, розписка від 25.12.2007 р., розписка від 11.07.2008 р. та заява від 09.09.2008 р.
Факт повного розрахунку підтверджується ще й тим, що сума, яку виплатив покупець є на 1’600,00 доларів США більше ніж передбачені договором 62 тис. доларів США..
Вказані 1’600,00 доларів США позивач передав ОСОБА_2 для переоформлення вказаної квартири на ім’я позивача.
Разом із тим, судом встановлено, що відповідач до теперішнього часу не видав позивачу заяву передбачену п.5 вказаного договору про те, що він отримав усі гроші за договором, що перешкоджає позивачу оформити право власності на вказану квартиру на своє ім’я.
За таких фактичних даних, судом встановлено, що у взаємовідносинах сторін настали обставини, за яких, згідно п.11 договору продавець фактично передав, а покупець прийняв у власність відчужувану квартиру і оплатив її вартість у повному обсязі, однак відповідач своїми діями перешкоджає можливості реєстрації права власності на дану квартиру в КП «Харківське МБТІ» на ім’я позивача, що перешкоджає йому в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися придбаною квартирою.
Згідно ч.1 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право власності набувається у порядку, визначеному законом ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права.
У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи, суд приходить до висновку , що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а право власності на квартиру № 18, розташовану у будинку готельного типу № 16 по вул. Малиновського в місті Харкові має бути визнаним за позивачем.
Керуючись ст.ст.3, 4, 15, 107, 208, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 328, 386, 391, 392 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати право власності на квартиру № 18, розташовану у будинку готельного типу № 16 по вул. Малиновського в місті Харкові за ОСОБА_4.
Зняти арешт з квартири № 18, що розташована в будинку готельного типу № 16 по вул.малиновсько7го в м.Харкові, накладений ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 27.10.2009 року.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення ухвали і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя В.В.Вікторов