Єдиний унікальний номер 237/3901/17 Номер провадження 22-ц/775/232/2018

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Сметаняк О.Я. у місті Курахове, в справі номер 237/3901/17, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними дії адвоката,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсною дію адвоката.

В обґрунтування позову посилається на те, що у липні 2010 року він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати до - ТОВ «Адар». Суд стягнув 24593,00 грн. на його користь. На підставі рішення був виданий виконавчий лист. ОСОБА_1 звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження. Виконавчі дії не дали жодного результату, оскільки на момент проведення виконавчого провадження ТОВ «Адар» припинило свою господарську діяльність і коштів на рахунку не залишилось. Згідно фінансовим документам, які ОСОБА_1 отримав в фіскальній службі, встановлено, що в період, коли він працював на підприємстві, іншим працівникам заробітна плата виплачувалася. Державний виконавець зробив висновок про те, що виконати рішення суду не представляється можливим по причині відсутності у товариства майна і на підставі цього закрив виконавче провадження.

Після аналізу ситуації ОСОБА_1 прийшов до висновку про звернення до Кіровського РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області із заявою про відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 - директора ТОВ «Адар» в безпідставній, умисній несплаті заробітної плати.

В мережі Інтернет позивач найшов відомості про адвоката ОСОБА_2 з яким 06.12.2013 року уклав договір за № 52/2013 про надання юридичних послуг у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України щодо невиплати заробітної плати керівником ТОВ «Адар» ОСОБА_3

Предметом зазначеного договору було надання юридичної допомоги відповідачем, а саме складання скарг, заяв до усіх органів, організацій та установ, у тому числі до усіх судових установ з питань відшкодування невиплаченої заробітної плати. За умовами зазначеного договору позивач перерахував на кредитну карту відповідача 3000 гривень, проте відповідач подав до Кіровського районного суду міста Донецька клопотання про вступ до кримінального провадження в якості представника потерпілого, проте у судове засідання відповідач не з'явився, умов договору не виконав.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.12.2016 року та ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.03.2017 року, у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про оскарження рішення ВКДК адвокатури України та відшкодування матеріальної та моральної шкоди по договору про надання юридичних послуг було відмовлено з підстав виконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору за № 52/2013 від 06.12.2013 року.

Крім того позивач зазначає, що підставою його позову також є неправомірні дії відповідача, які призвели до втраченої можливості вплинути на кримінальне провадження, й реалізувати судове рішення по цивільній справі, за яким на користь позивача присуджено стягнення заробітної плати у розмірі 25000 гривень.

Позивач просив суд визнати недійсною дію адвоката ОСОБА_2 по вступу в кримінальне провадження, відкрите за ч. 1ст. 175 КК України слідчим Кіровського РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_4 на стороні потерпілого ОСОБА_1.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними дії адвоката відмовлено в повному обсязі.

Із вказаним рішенням суду не погодився позивач - ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач просить апеляційний суд скасувати рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року, яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог до адвоката ОСОБА_2 і ухвалите інше, яким визнати незаконною (недійсною) дію адвоката ОСОБА_2 з вступу в кримінальне провадження, відкрите за ч. 1ст. 175 КК України слідчим Кіровського РВ ДМУ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_4, на стороні потерпілого ОСОБА_1.

В судове засідання апеляційного суду, яке по заяві ОСОБА_1 було призначено в режимі відеоконференції, позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення; надіслав до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи. Справа слуханням вже відкладалась по заяві позивача. Доказів, які б підтверджували поважність причин неявки в судове засідання, ОСОБА_1 не надав суду.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 2 частини 3 вказаної вище статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції від 03 жовтня 2017 року, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.12.2016 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 14.03.2017 року, які в касаційному порядку не оскаржені, вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання юридичної допомоги за № 52/2013 від 06.12.2013 року. Строк дії договору 52/2013 від 06.12.2013р. визначено у п.3.1, а саме до моменту передачі справи до суду або примирення сторін.

Згідно п. 1.1 договору № 52/2013 від 06.10.2013 року, відповідно до рішення Мар'їнського районного суду Донецької області заборгованість з ТОВ «Адар», директором якого була ОСОБА_3, щодо невиплати заробітної плати позивачу, було стягнуто, а скаргу на постанову слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 10.12.2013 р., яку позивачем було подано до Кіровського районного суду м. Донецька до суду, підготовлено відповідачем.

Участі у кримінальному провадженні відповідач не приймав, оскільки угоди на представництво у кримінальному проваджені між позивачем і відповідачем не було укладено. Відповідачем, відповідно до умов договору № 52/2013 від 06.12.2013р., було підготовлено для позивача скаргу на постанову слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 10.12.2013 р., яку позивачем було подано до Кіровського районного суду м. Донецька.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено рішенням суду від 09.12.2016 року, відповідач ОСОБА_2 належно виконав умови предмета договору № 52/2013 від 06.12.2013р., та у повній відповідності до умов предмету договору, тобто підготував, для позивача, скаргу на постанову слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_4, яка позивачем була подана до Кіровського районного суду міста Донецька, участі у кримінальному провадженні не приймав у зв'язку із відсутністю угоди на представництво у кримінальному проваджені.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що внаслідок його юридичної необізнаності, зайвої довірливості до адвоката на першому етапі було укладено договір про надання юридичних послуг № 52/2013 на невигідних для ОСОБА_1 умовах, є безпідставними, оскільки ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 cтатті 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір про надання юридичних послуг № 52/2013 позивач ОСОБА_1 підписав і був згоден з його умовами.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що з позицій ЦК України - дія з представництва має всі ознаки удаваної, здійсненої лише для виду, без наміру робити щось таке, що становитиме користь для кредитора-довірителя, є безпідставними, оскільки відповідно до частини 1 статті 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до частини 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.12.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження рішення ВКДК адвокатури України та відшкодування матеріальної та моральної шкоди по договору надання юридичних послуг по справі № 237/1195/16ц, відповідач належно виконав умови предмета договору № 52/2013 від 06.12.2013 року та у повній відповідності до умов предмету договору.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2017 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 09.12.2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними дій адвоката ОСОБА_2 по вступу в кримінальне провадження є необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволеними.

Враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено і відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 704 грн.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 04 грудня 2017 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в дохід держави в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Судді:

Повний текст постанови складений 01 березня 2018 року.

Суддя: О.Д.Канурна