Справа 2-А-1022/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня  2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої  -  судді Миронової О.В.,

при секретарі – Огренда І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1   до Петрука Миколи Йосиповича – інспектора  ДПС роти ДПС м.Вінниця про скасування  постанови про накладення  адміністративного стягнення  -

В С Т А Н О В И В :

22.10.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача - Петрука Миколи Йосиповича – інспектора  ДПС роти ДПС м.Вінниця про скасування постанови  від 12.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КпАП України.

 В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, оскільки не перевищував обмеженої швидкості руху на 418 км автодороги Стрий-Знам’янка, в населеному пункті, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а рухався зі швидкістю не більше 80 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Сокіл», показання якого не обов’язково належать автомобілеві позивача, а можуть належати будь-якому іншому  транспортному засобу, який на той час рухався з позивачем в одному напрямку.

Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  складений 12.10.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, а саме: на 418 км автодороги Стрий-Знам’янка позивач, керуючи автомобілем «MITSUBISHI» номерний знак НОМЕР_1,  перевищив швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 97 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

 Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху (п. 12.4),  суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи.

Строк притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КпАП України не витік і юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову АВ №022490 від 12.10.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                      (підпис)                                           О.В.Миронова

З оригіналом згідно.

Суддя-