- Позивач (Заявник): ДП "Торжок"
- Відповідач (Боржник): ТОВ "Первомайськ-кондитер"
- 3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ТОВ "НІКІНВЕСТ2017"
- Заявник: ДП "Торжок"
- Заявник: Дочірнє підприємство "Торжок"
- Заявник касаційної інстанції: Дочірнє підприємство "Торжок"
- Відповідач (Боржник): ТОВ "Первомайськ-Кондитер"
- 3-я особа відповідача: ТОВ "Нікінвест 2017"
- Позивач (Заявник): Дочірнє підприємство "Торжок"
- 3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ТОВ "Нікінвест 2017"
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 915/297/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
позивача - адвокат Шкаровський Д.О.
відповідача - адвокат Бондаренко О.Ю.
третьої особи - адвокат Бондаренко О.Ю.
учасники справи:
позивач - дочірнє підприємство "Торжок",
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІНВЕСТ2017",
розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Торжок"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 13.09.2017
у складі колегії суддів: Богатиря К.В. (головуючого), Аленіна О.Ю., Таран С.В.
та на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 22.06.2017
у складі судді: Мавродієвої М.В.
у справі № 915/297/17
за позовом дочірнього підприємства "Торжок"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "НІКІНВЕСТ2017"
про визнання недійсним правочину, -
ВСТАНОВИВ:
1. 06.04.2017 дочірнє підприємство «ТОРЖОК» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним правочину щодо переходу до товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-кондитер» права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 21347,4 кв.м, за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.108/5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 163721048101. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх.№8926/17 від 21.06.2017) зазначає, що 19.05.2006 між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ДП «Торжок» було укладено Кредитний договір №19К/К та на забезпечення його виконання укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки №4516 від 08.09.2008. Предметом договору іпотеки визначено нежитлову будівлю торгівельного центру, яка знаходиться у м.Миколаєві по вул.Мала Морська, 108/5. На підставі договорів про відступлення права вимоги №1596 та №1593, право вимоги за Договором іпотеки відступлено на корить ТОВ «Первомайськ-кондитер». 24.02.2017 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вчинено реєстраційну дію №34032402 від 24.02.2017, щодо зміни інформації про право власності на майно у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого право власності на вищевказаний об'єкт було зареєстровано за відповідачем. Позивач вважає, що відповідачем в ході здійснення правочину щодо звернення стягнення на предмети іпотеки, було допущено низку порушень умов договорів та вимог чинного законодавства, а саме: не була проведена оцінка та не визначена вартість об'єкту. Крім того, редакція Закону України «Про іпотеку», яка діяла на момент укладення Договору іпотеки не передбачала можливості перереєстрації предмета іпотеки без укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Станом на момент укладення договору іпотеки Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно не передбачалась можливість передачі права власності на предмет іпотеки на підставі застереження, що міститься в іпотечних договорах.
3. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 по справі № 915/297/17 залишено без змін.
5. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.
5.1 19.05.2006 між дочірнім підприємством «Торжок» ТОВ «КИТ - Кэпитал», правонаступником якого є Дочірнє підприємство «Торжок» (Позичальник) та відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (Кредитодавець), було укладено кредитний договір № 19/К-К (далі по тексту - Договір № 19/К-К).
5.2 Згідно пункту 1.1. Договору № 19/К-К, Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.
5.3 Відповідно до пункту 1.1.1. Договору № 19/К-К, кредит надається в сумі 4 000 000,00 доларів США.
5.4 Пунктом 1.3. Договору № 19/К-К передбачено, що в якості забезпечення виконання Позичальником свої зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших виплат виступає іпотека нежитлового об'єкту, розміщеного за адресою: місто Миколаїв, вул. Мала Морська, будинок 108, що належить Позичальнику.
5.5 Так, пунктом 1.3.1. Договору № 19/К-К передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором Позичальник зобов'язується в 3 (триденний) строк з моменту його підписання укласти з Кредитодавцем договір іпотеки.
5.6 В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 19/К-К від 19.05.2006, між дочірнім підприємством «Торжок» ТОВ «КИТ - Кэпитал», правонаступником якого є дочірнє підприємство «Торжок» (Іпотекодавець) та відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (Іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки від 08.09.2008, який зареєстрований в реєстрі за № 4516 (далі по тексту - Договір іпотеки).
5.7 Згідно пункту 1.1. Договору іпотеки, Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання, що випливає з Кредитного договору (кредитного договору № 19/К-К від 19.05.2006), цим передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку Предмет іпотеки.
5.8 Предметом іпотеки за вказаним Договором визначено: нежитлову будівлю торгівельного центру, яка знаходиться у місті Миколаєві, розташована по вулиці Малій Морській, будинок 108/5 та в цілому складається з нежитлової будівлі торгівельного центру залізобетонного за Літ.А-6 загальною площею 21029,1 кв.м.
5.9 Пунктом 7.4. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі:
- рішення суду;
- виконавчого напису нотаріуса;
- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по Кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору;
- продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.
5.10 Згідно пункту 7.5. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 7.4. цього Договору.
5.11 В пункті 7.6 Договору іпотеки сторони Договору домовилися про те, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього Договору, шляхом:
пункт 7.6.1. Шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного Зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов. У випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодавець цим Договором іпотеки підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю Предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває Предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого придбання, на підставі оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності без урахування ПДВ. Сплата ПДВ здійснюється згідно законодавства України, діючого на момент переходу права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя. Право вибору суб'єкта оціночної діяльності сторони за взаємною згодою надають іпотекодержателю. Проведення оцінки предмета іпотеки здійснюється за рахунок коштів Іпотекодавця. У випадку перевищення вартості Предмета іпотеки над сумою заборгованості Позичальника по кредитному договору, зафіксованою на дату переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель повертає суму перевищення вартості Іпотекодавцю, згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку". Підписанням цього Договору Іпотекодавець засвідчує, що він дає Іпотекодержателю згоду на прийняття Іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя (придбання іпотеки у власність) у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього і Договору та вимог чинного законодавства України. Іпотекодавець підписанням цього Договору також засвідчує, що наявність буд-яких інших документів, крім цього Договору та письмового рішення Іпотекодержателя про придбання Предмета іпотеки у власність, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається. Цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя про придбання Предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на Предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя та надають право Іпотекодержателю подати заяву про реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Право власності на предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про придбання Предмета іпотеки у власність.
5.12 06.12.2016 відповідач направив на адресу позивача повідомлення № 4 про відступлення права вимоги, у якому відповідач зазначає, що право вимоги за Договором банківського кредиту № 19/К-К від 19.05.2006 публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» було відступлено на користь ТОВ «ФК «ФІНМАРК», а ТОВ «ФК «ФІНМАРК» було відступлено право вимоги на користь ТОВ «Первомайськ-кондитер» на підставі договору про відступлення права вимоги №071/11-16К від 13.12.2016. Також було відступлено право Первісного іпотекодержателя за Іпотечними договорами на користь ТОВ «Первомайськ-кондитер» (а.с.15-16).
5.13 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 81463676 від 28.02.2017) (а.с.22-26), в розділі «Актуальна інформація про право власності» вказано:
- Номер запису про право власності: 19197445.
- Дата, час державної реєстрації: 26.01.2017 11:18:27.
- Державний реєстратор: Глущак Ольга Олегівна, Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
- Підстава виникнення права власності: Договір іпотеки, серія та номер: 4516, виданий 08.09.2008, видавник: Яковлева Н.П., Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу; Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 1593, виданий 13.12.2016, видавник: Заєць І.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 1596, виданий 13.12.2016, видавник: Заєць І.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
- Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34032402 від 24.02.2017 20:20:37, Глущак Ольга Олегівна, Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
- Форма власності: приватна.
- Розмір частки: 1.
- Власники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Кондитер», код ЄДРПОУ: 33003658, країна реєстрації: Україна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про задоволення позову, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.
6.1 Проведення оцінки об'єкту з численними порушеннями законодавства, в наслідок чого вартість об'єкту була значно занижена, такий звіт (оцінка) є незаконним.
6.2 Редакція Закону України «Про іпотеку», яка діяла на момент укладення договору іпотеки, не передбачала можливості перереєстрації предмета іпотеки без укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тому на думку скаржника передача (реєстрація, продаж) права власності на предмет іпотеки мала бути реалізована іпотекодержателем лише на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Від товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому останній просить суд залишити касаційну скаргу дочірнього підприємства "Торжок" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 у справі № 915/297/17 без задоволення, а вказані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін. Вказаний відзив обґрунтований наступним.
7.1 Відповідач законно набув право вимоги за договорами.
7.2 Відповідачем дотримано порядку, строків та вимог діючого законодавства щодо належного оформлення права вимоги за кредитним договором та договорами іпотеки.
Позиція Верховного Суду
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від 18.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі №915/297/17 за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Торжок" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 у справі № 915/297/17; призначено до розгляду касаційну скаргу на 21.02.2018; повідомлено учасникам про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку статті 295 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, у строк до 14.02.2018.
9. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
10. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.
13. Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на 19.05.2006), звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
14. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на 19.05.2006), сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
15. Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
16. Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.
17. Згідно з частиною 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку», після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
18. За змістом положень статті 36 Закону України «Про іпотеку», відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
19. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про те, що той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України «Про іпотеку».
20. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав), іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
21. Відповідно до вказаної норми, підставою набуття права власності на предмет іпотеки є не лише договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а й відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
22. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції вірно встановлено наступне.
22.1 Застереження у даному випадку, дорівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який є правовстановлюючим документом.
22.2 Іпотечне застереження містить правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.
22.3 Обставина, що перехід права відбудеться в майбутньому в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, є обставиною, яка обумовлює виникнення права власності (передачу майна) залежно від стану виконання зобов'язань за договором.
23. За правилами підпункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
24. Частина перша статті 36 Закону № 898-IV (у редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки, до набрання чинності Законом № 800-VI) передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог.
25. Статтею 37 зазначеного Закону (в цій самій редакції) визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого згідно з частиною другою статті 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
26. З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено наступне.
26.1 Нова редакція статей 36, 37 Закону № 898-IV, викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу ІІІ «Перехідні положення» Закону № 800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх.
26.2 Аналіз наведених норм, як і Закон № 800-VI в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.
26.3 Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 10.10.2011 по справі № 21-131а11 та від 18.09.2012 по справі № 21-236а12.
27. Окрім того, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
28. Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", статей 328, 335, 376, 392 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
29. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку").
30. Вказана правова позиція Верховного Суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 13.09.2017 у справі № 761/32495/15-ц.
31. Також, згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
32. Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що звернення відповідача до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на майно з подальшою реєстрацією такого права, не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, який може бути визнано недійсним в судовому порядку. Ефективним способом захисту порушеного права позивача щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача за наявності фактів порушення встановленого діючим законодавством порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності є оскарження у встановленому відповідним процесуальним Законом порядку до відповідного суду неправомірних дій щодо скасування державної реєстрації права власності та державної реєстрації прав на спірне майно за відповідачем.
33. Колегія суддів дослідивши оскаржувані рішення та постанову погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції.
34. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі про те, що проведення оцінки об'єкту з численними порушеннями законодавства, в наслідок чого вартість об'єкту була значно занижена, такий звіт (оцінка) є незаконним, та про те, що передача (реєстрація, продаж) права власності на предмет іпотеки мала бути реалізована іпотекодержателем лише на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
35. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
36. За таких обставин рішення місцевого та апеляційного господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.
37. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і постановлення нового рішення немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Торжок" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 у справі № 915/297/17 залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 у справі № 915/297/17
Залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко
- Номер:
- Опис: Визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на об'єкт № 163721048101
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Господарський суд Миколаївської області
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.04.2017
- Дата етапу: 22.06.2017
- Номер:
- Опис: Залучення третьої особи
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Господарський суд Миколаївської області
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.05.2017
- Дата етапу: 10.05.2017
- Номер:
- Опис: продовження строку розгляду
- Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Господарський суд Миколаївської області
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.05.2017
- Дата етапу: 23.05.2017
- Номер:
- Опис: призначення експертизи
- Тип справи: Призначення експертизи, клопотання експертів (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Господарський суд Миколаївської області
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.06.2017
- Дата етапу: 22.06.2017
- Номер:
- Опис: клопотання про зупинення
- Тип справи: Зупинення провадження у справі (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Господарський суд Миколаївської області
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.06.2017
- Дата етапу: 22.06.2017
- Номер:
- Опис: про визнання недійсним правочину
- Тип справи: Призначення експертизи, клопотання експертів (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Одеський апеляційний господарський суд
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.07.2017
- Дата етапу: 13.09.2017
- Номер:
- Опис: про визнання недійсним правочину
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Одеський апеляційний господарський суд
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.07.2017
- Дата етапу: 13.09.2017
- Номер:
- Опис: про визнання недійсним правочину
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.11.2017
- Дата етапу: 12.12.2017
- Номер:
- Опис: про визнання недійсним правочину
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 915/297/17
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Білоус В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.01.2018
- Дата етапу: 21.01.2018