Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №315/1211/15 Головуючий у 1 інстанції: Ярош С.О.

Провадження № 22-ц/778/578/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» лютого 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року про відмову в заміні сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з заявою про заміну первісного стягувача: ПАТ КБ «Правекс-Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В обґрунтування заяви зазначило, що 26 квітня 2016 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області ухвалено рішення за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року.

31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

На підставі зазначеного просило замінити первісного стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у цивільній справі №315/1211/15-ц.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну первісного стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Учасники справи у судове засідання не з’явились, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки).

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 371, 372 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У наслідок такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений будь-якої процесуальної можливості вчиняти дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Судом першої інстанції встановлено, що 06 жовтня 2016 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 315/1211/15-ц номер провадження 2/315/32/16 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованості по кредитному договору №2739-020/08Р від 07 жовтня 2008 року за період з 19 листопада 2012 року по 07 жовтня 2015 року в сумі 6844,20 доларів США, з яких заборгованість по кредиту в сумі 4821 долар США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 2023,20 доларів США.

24.02.2017 року постановою старшого державного виконавця Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 315/1211/15-ц номер провадження 2/315/32/16

Заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача обґрунтована тим, що 31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

При цьому до заяви заявником у якості доказів були долучені світлокопії: договору відступлення прав вимоги № 2 від 31 травня 2017 року, акту приймання передачі документів стосовно кредиту, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 2 від 31.05.2017 р. (під № 1477 зазначено № кредитного договору 2739-020/08Р, дату його укладання - 07 жовтня 2008 р., назву боржників, поручителів за кредитним договором – ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ін.).

Частиною 2 ст. 64 ЦПК України в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, визначено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Розгляд заяви про заміну стягувача без дослідження в судовому засіданні оригіналів чи належно завірених копій документів не можна вважати таким, що проведений з дотриманням порядку, встановленого для вирішення таких заяв, оскільки унеможливлює прийняття об’єктивного та законного рішення щодо поданої заяви.

Доказами правонаступництва, з урахуванням підстави його виникнення, може бути, зокрема, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Отже, під час вирішення судом питання про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги має бути договір про відступлення права такої вимоги.

Світлокопія договору відступлення прав вимоги № 2 від 31 травня 2017 р. була долучена заявником до заяви.

Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не доведено передачу заявнику права вимоги до боржників за кредитним договором, оскільки надані ксерокопії документів не посвідчені належним чином: не скріплені мокрою печаткою установи, а тому не можуть вважатись копіями.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав ц випадках, встановлених цим законом.

Згідно з п.п. 3,4 ч.5 ст. 12 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу іхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

В порушення зазначених норм процесуального права, суд першої інстанції не сприяв здійсненню прав та обов’язків учасників справи та не перевірив достовірність наданих письмових доказів шляхом здійснення дій по витребуванню оригіналів для встановлення справжності наданих заявником документів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити частково.

Ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року у цій справі скасувати, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді: