ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-3213/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Різник Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Золочівському районі Львівської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ДПІ у Золочівському районі Львівської області. Позивач просить суд визнати дії відповідача незаконними і такими, що порушують вимоги законодавства та зобов'язати відповідача видати Свідоцтво на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік, починаючи з першого звітного (податкового) періоду ( кварталу). Позовні вимоги обґрунтовує тим, що звернулась до відповідача із заявою 10.12.2008 року про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік та сплатила єдиний податок за перший місяць наступного звітного ( податкового ) періоду ( кварталу). Однак, у видачі Свідоцтва їй було відмовлено з тих підстав що на момент подання заяви у неї є податковий борг в сумі 2282,03 грн. Вказана сума податкового зобов'язання, за податковими повідомленнями – рішеннями № 0000820000/1, №0000810000/1 від 18.06.2008 року позивачем була оскаржена до суду і на момент відмови у видачі Свідоцтва, справа знаходилась на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді, тому відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума податкового зобов'язання що оскаржується вважається неузгодженою. По закінченні першого кварталу позивач повторно звернулась із заявою до ДПІ про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік, однак їй повторно було відмовлено з аналогічних підстав. Вважає дії відповідача незаконними та просить зобов'язати видати Свідоцтво на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, зсилаючись на обставини позовної заяви. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з наступних підстав. Позивач ОСОБА_1 звернулась до ДПІ 10.12.2008 року про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік та провела оплату згідно квитанції 24.12.2008 року, що суперечить вимогам п. 6 ст. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», оскільки єдиний податок фізична особа сплачує не пізніше 20 числа наступного місяця. 17.03.2009 року позивач повторно звернулась до ДПІ з заявою про видачу Свідоцтва, ознак вказана заява була відправлена позивачем 16.03.2009 року, що суперечить п. 4 ст. 4 вказаного вище Указу Президента щодо надіслання такої заяви не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду. У зв'язку з цим позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є приватним підприємцем, зареєстрована у ДПІ у Золочівському районі Львівської області згідно Свідоцтва про підприємницьку діяльність від 27.09.2004 року № 23990000000000052, займається оціночною діяльністю як суб'єкт підприємницької діяльності з 21.03.2005 року згідно Сертифікату № 3111/05 від 21.03.2005 року.
10.12.2008 року ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у Золочівському районі Львівської області про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік.
Як вбачається з відповіді ДПІ у Золочівськлму районі Львівської області від 19.12.2008 року № 16345/10/17-024, останній відмовлено у видачі Свідоцтва з тих підстав, що станом на дату подання заяви за ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2282,03 грн., чим порушено абзац 4 п. 4 Указу Президента України від 03.07.21998 року № 727/98.
Згодом, 30.12.2008 року ОСОБА_1 було подано до ДПІ лист – запит, в якому остання просила видати Свідоцтво або повідомити причини відмови у видачі такого.
У відповідь на це звернення, 13.01.2009 року за № 402/10/17-024 ДПІ у Золочівському районі ОСОБА_3 надано відповідь наступного змісту. Повторно відмовлено у видачі Свідоцтва з підстав, які були зазначені у відповіді від 19.12.2008 року № 16345/10/17-024 та крім цього, зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.21998 року № 727/98 заява про видачу Свідоцтва подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного ( податкового ) періоду ( кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній податковий період. Податок фактично ОСОБА_1 за січень 2009 року сплачено 24.12.2008 року, тобто з порушенням вимог вказаного Указу. У зв'язку цим відповідач вважає, що ОСОБА_1 не мала права подавати заяву про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік, а податковий орган не мав права видати відповідне свідоцтво.
16.03.2009 року ОСОБА_1 повторно звернулась до ДПІ із заявою про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік.
Як вбачається з відповіді ДПІ у Золочівському районі Львівської області від 24.03.2009 року № 3700/10/17-024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва з підстав наявності заборгованості в сумі 2282,03 грн. та подачі заяви з порушенням 15 денного терміну.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем дії та рішення відповідача, суд вважає, що такі вчинялись з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до п.5.2.4. п. 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Золочівському районі Львівської області про визнання податкових повідомлень – рішень від 24.04.2008 року № 0000820000/0 та № 0000810000/0, та від 18.06.2008 року № 0000820000/1, та № 0000810000/1 незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Отже, на час звернення ОСОБА_1 до ДПІ у Золочівському районі у Львівській області із заявою про видачу Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік, сума податкового зобов'язання 2282,03 грн., визначена податковим органом, не була узгодженою в розумінні статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому вказана обставина не могла бути підставою для відмови у видачі Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік.
З врахуванням наведеного суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі Свідоцтва у грудні 2008 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Указу Президента України від 03.07.21998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Відповідно до абзацу 4 цього ж пункту, заяву подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного ( податкового ) періоду ( кварталу ).
Позивач ОСОБА_1 подала заяву до ДПІ у Золочівському районі Львівської області 16 березня 2009 року. Враховуючи, що місяць березень має 31 календарний день, суд вважає, що позивачем заяву подано у встановлені строки. Посилання відповідачем на ту обставину, що заява отримана 17 березня 2009 року не є підставою для відмови у видачі Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.
Що стосується, посилань відповідача на ту обставину, що позивачем порушено абзац 6 пункту 2 Указу Президента України від 03.07.21998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», то суд з таким обґрунтуванням не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Указу Президента України від 03.07.21998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Враховуючи ту обставину, що позивач ОСОБА_1 у 2008 року була платником єдиного податку і на думку контролюючого органу сплатила його не своєчасно, тобто 24 грудня 2008 року, то вказана обставина могла бути підставою для застосування штрафних ( фінансових ) санкцій, а не відмови у видачі Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не надано доказів правомірності свого рішення щодо відмови ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, натомість позивачем обґрунтовано свої позовні вимоги.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення; зобов'язати відповідача вчинити певні дії. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
З врахуванням положень вказаної статті, суд вважає що відмова ДПІ у Золочівськлому районі Львівської області у видачі Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ОСОБА_1 є протиправною, оскільки порушує права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно – правових відносин, а порушене право позивача на видачу вказаного Свідоцтва підлягає поновленню з моменту відмови у видачі такого Свідоцтва, тобто з січня 2009 року.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправними дій відповідача із зазначених у мотивувальній частині постанови підстав та зобов'язання вчинити дії, видати ОСОБА_1 Свідоцтво на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік починаючи з першого звітного ( податкового ) періоду, тобто з 1 січня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 – 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії ДПІ у Золочівському районі Львівської області щодо відмовити у видачі Свідоцтва на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік ОСОБА_1.
Зобов'язати ДПІ у Золочівському районі Львівської області видати ОСОБА_1 Свідоцтво на право застосування спрощеної системи обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва на 2009 рік починаючи з першого звітного ( податкового ) періоду, тобто з 1 січня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 18.07.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.