ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

 Справа № 2а-3324/09/1370

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 23 липня 2009  року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді                                                              Матковської З.М.

при секретарі судового засідання                                        Подібка М.З.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача  ОСОБА_2, відповідача Кармелюка Т.Б., Кіндрат Н.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському  районі м. Львова про скасування податкового повідомлення – рішення та рішення про застосування  штрафних  ( фінансових ) санкцій  

  в с т а н о в и в :  

   Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДПІ у Шевченківському  районі м. Львова. Позивач просить суд  скасувати  податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 12.02.2009 року № 0000281730/0/2884 та рішення про застосування штрафних (фінансових ) cанкцій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 12.02.2009 року № 0000033200/0/2896. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що  при виписці видаткової накладної № 3 від 17.05.2007 року ним була допущена помилка та вказана дата та сама що і  у податковій накладній, однак це не впливає на податкове зобов'язання, оскільки податкове зобов'язання виникає по податковій накладній. В сумі податкового зобов'язання за травень 2007 року  згідно Акту перевірки відповідача повторно включено суму 8898,00  грн., яка ним уже врахована в податковій декларації і на цю суму виписана податкова накладна. Вважає включення в податкове зобов'язання двічі один і той самий товар є неправомірним. Що стосується рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій, то у ВМД при розмитненні товару була допущена помилка  брокерами, які здійснюють їх оформлення і відповідають за це, зокрема у графі 44 був вказаний невірним номер контракту. Враховуючи вищенаведене просить скасувати оскаржувані ним рішення.

 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

 Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні поясненням позивача та просив позов задовольнити.

 Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечивши їх наступним. Згідно поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2007 року, сума податкового зобов'язання з ПДВ становить 9018,00 грн., згідно даних перевірки – 17916, 00 грн., що призвело до  заниження податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2007 року на суму 8898,00 грн., а саме: до складу податкового зобов'язання з ПДВ не включено  відвантаження товару згідно отриманої ВМД № 209030006/7/012249 від 24.05.2007 року сума ПДВ становить 8898,36 грн., яка була включена до складу податкового кредиту травня 2007 року. Що стосується оскаржуваного рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій, то згідно акту попередньої документальної перевірки від 30.03.2006 року № 51/17-3/2253518578 переплата ОСОБА_1 по контракту № 001/2005 від 28.12.2004  р.  станом на 31.12.2005 року  становила 189,665 Євро і переказ валютних коштів здійснювався у формі попередньої оплати, тому станом на  28.02.2007 року  виникла дебіторська заборгованість в сумі 660,99 Євро, яка закрилась поступлення товару  згідно ВМД № 21379 від 26.09.2007 року на суму 5213,22 Євро, чим порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».        

Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова   було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування СГД ФО ОСОБА_1 за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт № 139/17-3/2253518578 від 02.02.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7, п.9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»; відсутність ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних, чим порушено п.2, п.3, п.4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних; ст. 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю».  

На підставі  вказаного вище Акту перевірки винесено податкове повідомлення – рішення №  0000281730/0/2884 від 12.02.2009 року та рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій № 0000032200/0/2896 від 12.02.2009 року.  

 Як вбачається з Акту перевірки, згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2007 року СГД ОСОБА_1 сума податкового зобов'язання з ПДВ становить 9018,00 грн., згідно  даних перевірки – 17916,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання  з ПДВ за травень 2007 року на суму 8898,00 грн., а саме: до складу  податкового зобов'язання з ПДВ не включено відвантаження товару  згідно  отриманої ВМД № 209030006/7/012249 від 24.-5.2007 року сума ПДВ становить 8898,36 грн., яка була включена  до складу податкового кредиту травня 2007 року, чим  порушено п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.7.1 п.п.7.7. ст.7, п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

 Пунктом 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено дату виникнення податкових зобов'язань. Згідно із п.п. 7.3.1., датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.  

 Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено Контракт № 001/2007 05.02.2007 року з  фірмою «KRONOSPAN SK s.r.o.». предметом даного контракту є купівля –продаж ДСП ламінованої.

 Згідно виписаного рахунку – фактури № 3 від 15.03.2007 року на товар  від замовлення, 17.05.2007 року та  23.05.2007 року позивач отримав попередню оплату за товар.

Відповідно до п.п.7.3.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» СГД ОСОБА_1 була виписана податкова накладна № 3 від 17.05.2007 року. У зв'язку із цим, у позивача виникло податкове зобов'язання на суму 9018,00 грн.

24.05.2007 року СГД ОСОБА_1 отримав товар згідно ВМД № 209030006/7/012249 від 24.05.2007 року та у нього виник податковий кредит на  суму 8898,36 грн., що включено у податкову декларацію з ПДВ за травень 2007 року.    

 Відповідачем, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, в суму податкового зобов'язання за травень 2007 року, згідно Акту перевірки включено 8898,00 грн.

 В ході судового розгляду справи відповідачем не представленого будь - яких доказів того, що до складу податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2007 року позивачем  не включено  відвантаження будь – якого іншого товару, окрім товару отриманого  згідно ВМД № 209030006/7/012249 від 24.05.2007 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що сума 8898,00 грн. включена двічі за один  і той самий товар, що є неправомірним.    

 Що стосується скасування рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій, то дана позовна вимога підлягає до  часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Згідно із статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України, Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.  Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".  

Згідно з ВМД № 21379 від  26.09.2007 року на суму 5213,22 Євро  ОСОБА_1 був отриманий товар  по контракту  № 001/2007 від 05.02.2007 року.

Контракт № 001/2005  від 28.12.2004 року  відповідно до п. 9 цього контракту діяв до 31.12.2006 року. Враховуючи наведене, по даному контракту не могла бути здійснена поставка товару. Крім цього, станом на 26.09.2007 року, діяв контракт № 001/2007. Дана обставина підтверджується також  і відповіддю  фірми «KRONOSPAN SK s.r.o.», згідно якої товар по інвойсу № 64032 від 25.09.2007 року на суму 5213,22 Євро був відвантажений по контракту № 001/2007 від 05.02.2007 року.

Що стосується  зазначення у графі 44 ВМД, при розмитненні товару,  номеру контракту № 001/2005, то митна декларація оформлялась брокерами ПП «Концепт брокер», які і відповідають за правильність її оформлення.  

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).  

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  

Відповідно до ч. 2  ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході дослідження доказів у справі, відповідачем не представлено доказів правомірності прийнятих ним рішень.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.  

Виходячи з положень вказаної статті, суд вважає що оскаржувані податкове повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій підлягають визнанню їх протиправними.

Керуючись ст. ст.  7- 14, 18, 19, 24, 71 – 86, 143, 146, 158, 160 -  163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

  П О С Т А Н О В И В :  

   Позов задовольнити частково.

 Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 12.02.2009 року № 0000281730/0/2884.

 Визнати протиправним  рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 12.02.2009 року № 0000033200/0/2896.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Повний текст постанови виготовлений 27.07.2009 року.

  Суддя      

  Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.