Судове рішення 2а-23208/09/1270 від 07.06.2010

Судове рішення #6990300

Категорія 2.11.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Справа № 2а-23208/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін

від позивача – Кулик А.В. (довіреність від 20.05.2009 № 10/09)

Єгоров С.А. (довіреність від 01.01.2009 № 1-Д )

від відповідача – головний державний податковий інспектор юридичного

відділу Домніна М.В. (довіреність від 08.01.2009 № 2)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит»

до державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, № 0001002342/0, № 0000992342/0,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача з направлення позивачу податкових повідомлень - рішень від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, № 0001002342/0, № 0000992342/0;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 22055,48 грн., № 0001002342/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 72787,50 грн., № 0000992342/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств у розмірі 1840621,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області порушені строки проведення планової виїзної перевірки, а можливі порушення податкового законодавства з боку позивача були виявлені відповідачем із порушенням норм чинного законодавства та не можуть бути підставою для винесення оскаржуваних повідомлень – рішень.

30 липня 2009 року письмовою заявою позивач доповнив підстави позову та зазначив, що з висновками відповідача, викладеними в акті від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 про результати планової виїзної перевірки, позивач не згоден у зв’язку з тим, що заниження податку на прибуток підприємства в сумі 976134,00 грн. виникло через те, що сума занижених валових витрат (1301512,00 грн.) по першому півріччю 2008 року була продубльована в уточнюючих розрахунках за дев’ять місяців 2008 року, за одинадцять місяців 2008 року та річний за 2008 рік. По суті, головний бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» збільшила валові витрати тільки один раз при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації про прибуток за перше півріччя 2008 року та виправила на цю ж суму у наступних періодах. При проведенні цих уточнюючих розрахунків у державній податковій інспекції м. Свердловська Луганської області ці суми були просумовані та по незрозумілим причинам за особовим рахунком позивача у податковій базі даних виникла переплата за податком на прибуток підприємств на суму заявлених головним бухгалтером уточнень. Фактично вся сума податку, яку нараховує відповідач позивачу, знаходилась у бюджеті, позивач не заявляв про її повернення з бюджету та не знав про її існування. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що заниження сум нарахованого податку на прибуток виникло у результаті методологічної помилки, проте не позивача. Також позивач вважає, що податковий інспектор Паршина О.О. при розгляді уточнюючих розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» повинна була зробити камеральну перевірку, передбачену підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та у випадку, якщо вони заповнені неправильно, не приймати їх та не проводити по особовому рахунку (арк. справи 24).

З висновком акта перевірки про завищення суми валових витрат на 189610,00 грн. позивач не погоджується з тих підстав, що висновок відповідача про придбання вугілля за більшою ціною було здійснено після того, як було встановлено нижчу ціну реалізації, та підприємством при реалізації вугілля за договором комісії було застосовано ціну, нижчу за звичайну (ціну придбання) є помилковим, оскільки за звичайну ціну відповідач приймає ціну придбання вугілля за іншим договором, у той час як звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору (тобто договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03). Сторонами договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03 визначена ціна 1 тони вугілля – 410 грн. (з ПДВ), тобто саме вона є звичайною ціною для цього договору, а не ціна придбання за іншими договором № ОЭ-03/12/07-01 від 03 грудня 2007 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс». Також позивач не погоджується з висновком акта перевірки, що зазначене порушення потягло за собою нібито встановлення ним завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» у загальній сумі 37922,00 грн., оскільки зазначений висновок відповідача не відповідає дійсності (арк. справи 25).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові і заяві про доповнення підстав позову.

Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 29 липня 2009 року б/н (арк. справи 66) та додаткові заперечення без дати та номера (арк. справи 144-145). В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв’язку з тим, що оскаржувані дії та податкові повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, № 0001002342/0, № 0000992342/0 відповідають вимогам чинного законодавства.

Зокрема, в запереченнях проти позову, відповідач зазначає, що при проведенні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області не порушувала чинного законодавства, а діяла в межах наданих їй повноважень. Тривалість проведення планової виїзної перевірки позивача склала 20 робочих днів, що відповідає вимогам частини 9 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні». Термін проведення планової виїзної перевірки позивача було продовжено на 5 робочих днів, що також відповідає вимогам частини 11 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні». Висновки акта перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» щодо встановлених порушень податкового законодавства відповідач вважає правильними та нормативно обґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову та додаткових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із пунктом 1 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, наказу державної податкової інспекції у м. Свердловську від 20 березня 2009 року № 121 проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта. Перевірка проводилась з 23 березня 2009 року по 17 квітня 2009 року. Термін проведення перевірки за наказом державної податкової інспекції у м. Свердловську від 17 квітня 2009 року № 162 продовжувався на 5 робочих днів з 21 квітня 2009 року по 27 квітня 2009 року. Тобто, тривалість проведення планової виїзної перевірки позивача склала 20 робочих днів, що відповідає вимогам частини 9 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», а термін продовження проведення планової виїзної перевірки на 5 робочих днів відповідає вимогам частини 11 статті 111 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні».

Викладене спростовує доводи позовної заяви про те, що державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області порушила строки проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит».

За результатами проведеної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області склала акт від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 (арк. справи 77-143).

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит»:

1. Підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) , пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємства на 1050874,00 грн., у тому числі: 3 квартал 2007 року на 17500,00 грн.; 4 квартал 2007 року на 7000,00 грн.; 2 квартал 2008 року на 50240,00 грн.; 3 квартал 2008 року на 325378,00 грн.; 4 квартал 2008 року на 650756,00 грн.

2. Підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на 48525,00 грн., в тому числі: за квітень 2008 року – 37922,00 грн.; за травень 2008 року – 10603,00 грн.

3. Пункту «і» статті 17, пункту «а» статті 32 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (зі змінами та доповненнями), статті 44 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (зі змінами та доповненнями), пункту 2, пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 14982,69 грн., в тому числі: за 4 квартал 2007 року у сумі 10190,64 грн.; за 4 квартал 2008 року у сумі 4792,05 грн.

4. Підпункту 4.2.9 (г) пункту 4.2 статті 4, абзацу 3 підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами і доповненнями) нараховано та підлягає до сплати податок з доходів фізичних осіб в сумі 189,99 грн. Сума несплаченого податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб (заборгованість) станом на 31 грудня 2008 року складає 326264,64 грн.

На підставі акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області винесла податкові повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року:

- № 0001022342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначила суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 22055,48 грн. (арк. справи 6);

- № 0001002342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначила суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 72787,50 грн. (арк. справи 7);

- № 0000992342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначила суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємства у розмірі 1840621,60 грн. (арк. справи 8).

При розгляді та вирішенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 22055,48 грн., судом встановлено, що в порушення вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не зазначив та не довів обставин, з яких він вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як вбачається з пункту 3.4.1 розділу 3.4 акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298, за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» задекларовано податкових зобов’язань по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 57423,73 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов’язань за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено їх заниження всього у сумі 14982,69 грн., в тому числі: за 4 квартал 2007 року у сумі 10190,64 грн.; за 4 квартал 2008 року у сумі 4792,05 грн. (арк. справи 126-131).

Перевіркою показників, відображених у рядку 5 Податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища «нараховано збору», за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року у сумі 57423,73 грн. встановлено, що суб’єкт господарювання здійснював нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища виходячи з даних таких розділів:

Розділ 1. Нараховано збору за викиди стаціонарних джерел забруднення.

Суми збору, за викиди стаціонарними джерелами забруднення обчислюються виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів (в залежності від чисельності жителів населеного пункту, та народно-господарського значення населеного пункту).

Розділу 2. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення.

Суми збору, за викиди пересувними джерелами забруднення обчислюється виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди та нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів (в залежності від чисельності жителів населеного пункту, та народно-господарського значення населеного пункту).

Розділу 4. Нараховано збору за розміщення відходів.

Суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів (в залежності від чисельності жителів населеного пункту, та народно-господарського значення населеного пункту.

В порушення вимог пункту «і» статті 17, пункту «а» статті 32 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (зі змінами та доповненнями), статті 44 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (зі змінами та доповненнями), пункту 2, пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» занижено податкове зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів (ламп люмінесцентних) в загальній сумі 14982,69 грн.

Статтею 14 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-ХП «Про систему оподаткування» встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища віднесено до складу загальнодержавних і визначена обов’язковість його справляння на всій території України.

Згідно з пунктом «і» статті 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів.

Відповідно до пункту «а» статті 32 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Згідно із статтею 44 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Ліміти скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища. Підприємству у періоді, що перевірявся, не було встановлено ліміти та не надано дозволи на розміщення відходів, зокрема ламп люмінесцентних. Розміщення відходів, на які не встановлено ліміти, не надано дозвіл, вважається понадлімітним і при розрахунку збору за розміщення відходів застосовується коефіцієнт за понадлімітне розміщення - 5.

При складанні податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємством не було нараховано збір за розміщення окремих видів відходів, а саме – люмінесцентних ламп.

У 4 кварталі 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» було здійснено електромонтажні роботи, пов’язані з пуском збагачувальної фабрики. Роботи виконував підрядник – ДП МПУ «Спецпромтехніка», забезпечення матеріальними ресурсами здійснював замовник – товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит».

Актами приймання виконаних підрядних робіт (№ 5 (без дати) за жовтень 2007 року, № 9 (без дати) за грудень 2007 року) підтверджено, що у 4 кварталі 2007 року здійснено заміну 57 люмінесцентних ламп (1 клас небезпеки). Вищезазначені відходи до об’єкту обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємством не були включені.

Всього за 4 квартал 2007 року занижено збір за розміщення відходів на 10190,64 грн. (57 х 3,56 х 1,116 х 3 х 3 х 5 = 10190,64 грн., де: 57 - кількість ламп; 3,56 - норматив збору (1 клас небезпеки); 3; 3 - коригуючи коефіцієнти; 5 - коефіцієнт за понадлімітне розміщення; 1,116- величина індексу споживчих цін (індекс інфляції).

У 4 кварталі 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» було здійснено технічне обслуговування збагачувальної фабрики (ремонт освітлення).

Актами на списання матеріалів (від 31 жовтня 2008 року № ТА-0000241 за жовтень 2008 року, від 30 грудня 2008 року № ТА-0000286 за грудень 2008 року) та оборотними відомостями підтверджено, що у 4 кварталі 2008 року здійснено заміну 23 люмінесцентних ламп (1 клас небезпеки). Вищезазначені відходи до об’єкту обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємством не були включені.

Всього за 4 квартал 2008 року занижено збір за розміщення відходів на 4792,05 грн. (23 х 4,63 х 3 х 3 х 5 = 4792,05 грн., де: 23 - кількість ламп; 4,63 - норматив збору (1 клас небезпеки) з врахуванням величини індексу споживчих цін; 3; 3 - коригуючи коефіцієнти; 5 - коефіцієнт за понадлімітне розміщення).

В результаті не включення до об’єкту обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища обсягів відходів – відпрацьованих люмінесцентних ламп, підприємством було занижено суму збору за забруднення навколишнього середовища за перевірений період в сумі 14982,69 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» не надано суду жодного доказу на спростування висновків акта перевірки щодо заниження суми збору за забруднення навколишнього середовища за перевірений період в сумі 14982,69 грн.

У відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області винесла податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначила суму податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 22055,48 грн., у тому числі 14982,69 грн. – за основним платежем, 7072,79 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом при розгляді справи не встановлено порушень державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області чинного законодавства при прийнятті та направленні товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача з направлення позивачу податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001022342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 22055,48 грн., у тому числі 14982,69 грн. – за основним платежем, 7072,79 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

При розгляді та вирішенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14 травня 2009 року № 0001002342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 72787,50 грн., судом встановлено таке.

Як вбачається з пункту 3.2.1 розділу 3.2 акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298, перевіркою повноти визначення податкових зобов’язань за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено їх заниження у сумі 10603,00 грн., у т.ч. за травень 2008р. у сумі 10603,00 грн. (арк. справи 100-108).

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» занижена сума податкових зобов’язань за травень 2008 року в сумі 2269,97 грн., оскільки товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» не включено у травні 2008 року до складу податкових зобов’язань 2269,97 грн. - суму податку на додану вартість, яка не нарахована на фактичну ціну операцій з поставки послуг, наданих товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» з переробки вугільної сировини (58,89 x 192,73 = 11349,87 грн. x 20% = 2269,97 грн.).

Відповідно до договору переробки від 05 травня 2008 року № 1-5/05/08, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо», витрати на переробку 1 тони вугільної сировини складають 192,73 грн. без ПДВ.

Згідно договору від 05 травня 2008 року № 1-5/05/08, акта приймання - передачі вугільної продукції на переробку від 13 травня 2008 року, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» отримано від товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» на переробку вугілля марки АШ (0-10мм) у кількості 58,89 тон. Фактичне відвантаження вугілля з переробки підтверджується актами приймання – передачі вугілля з переробки.

Згідно з пунктом 4.7 статті 4 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

В порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 та пункту 4.7 статті 4 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» занижена сума податкових зобов’язань за травень 2008 року у сумі 8333,33 грн.

Відповідно до договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» (Комісіонер), Комісіонера зобов’язано по дорученню Комітента здійснювати…операцію з реалізації вугілля на території України...

Згідно з пунктом 4.1 договору комісії за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 1 % за кожну тону реалізованого Комісіонером вугілля.

Пунктом 4.2 договору визначено, що винагорода Комісіонеру сплачується шляхом удержання відповідних сум з грошових коштів, перерахованих покупцем Комісіонеру за реалізоване вугілля у відповідності з договором купівлі – продажу.

В оплату за реалізоване вугілля, в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у травні 2008 року отримано від товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» на розрахунковий рахунок № 26000000660029 (банк «Демарк» м. Луганськ) кошти в сумі 250081,92 грн.

Крім того, у травні 2008 року, в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» відвантажено вугілля у кількості 970 тон на загальну суму 397700 грн. (звіт комісіонера від 30 травня 2008 року № 2/ТА), комісійна винагорода товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» складає 3977 грн., у т.ч. ПДВ 662,83 грн., на що товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» виписана податкова накладна від 30 травня 2008 року № 260. Зазначена податкова накладна відображена у реєстрі отриманих накладних товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у травні 2008 року.

Таким чином, загальна сума отриманих коштів та інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера у травні 2008 року складає 254058,92 грн., у т.ч. ПДВ 42343,15 грн.

Фактично товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» включено до складу податкових зобов’язань по операціях, проведених в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, у сумі 204058,92 грн., у т.ч. ПДВ 34009,82 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» занижена сума податкових зобов’язань за травень 2008 року у сумі 8333,33 грн.

Оскільки зазначені обставини позивачем не заперечуються, суд вважає їх такими, що визнаються сторонами і такими, що не доказуються перед судом.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено його завищення у сумі 37922 грн., у т.ч. за квітень 2008 року в сумі 37922 грн. (пункт 3.2.2 розділу 3.2 акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298) (арк. справи 108-115).

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у квітні 2008 року згідно договору від 03 грудня 2007 року № 07/03/12/07-01 придбало вугілля у т овариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» на загальну суму 1453529,98 грн., у. т.ч. ПДВ 242255,00 грн., у т.ч. вугілля марки АШ (0-6) 2680,00 грн. за ціною 409,00 грн. на загальну суму 1315344,00 грн., у т.ч. ПДВ 219224,00 грн., сума по податковим накладним віднесена до складу податкового кредиту у квітні 2008 року.

Згідно умов договору від 03 грудня 2007 року № 07/03/12/07-01 постачання товару від т овариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» здійснюється на умовах франко-склад постачальника, відповідно додаткової угоди від 03 грудня 2007 року № 1 франко-склад постачальника – FCA ст. Довжанська (тобто залізничним транспортом).

Крім того, у квітні 2008 року т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, відвантажено вугілля у кількості 2680 тон на загальну суму 1098800,00 грн. (звіт комісіонера від 30 квітня 2008 року № 1/ТА), товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» пред'явлено послуги по комісії - комісійна винагорода у сумі 10988,00 грн., у т.ч. ПДВ 1831,33 грн., на що товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» виписана податкова накладна від 30 квітня 2008 року № 194. Зазначена податкова накладна відображена у реєстрі отриманих накладних т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у квітні 2008 року.

Згідно пункту 4.1 договору комісії, на виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 1 % за кожну тону реалізованого Комісіонером вугілля.

Тобто, загальна вартість витрат, пов’язаних з придбанням вугілля марки АШ (0-6) у квітні 2008 року складає 1326332,00 грн., у т.ч. ПДВ 221055,33 грн. (ціна 1 тони вугілля без ПДВ складає 412,42 грн. = 1105276,67 грн. : 2680 тон).

Відповідно до договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03 т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» передано товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» у квітні 2008 року вугілля марки АШ (0-6) 2680,00 грн. за ціною 410,00 грн. з ПДВ на загальну суму 1098800,00 грн.

Згідно договору, укладеному між т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» (Комісіонер), Комісіонера зобов’язано по дорученню Комітента здійснювати… операцію з реалізації вугілля на території України з показниками якості, в кількості та мінімальною ціною продажу вугілля у відповідності з Специфікацією, вказаній у додатках до угоди.

У специфікації, вказаній у додатку № 1 від 26 березня 2008 року до угоди, марка вугілля АШ (0-6) у кількості 2000 тон, ціна за 1 тону з ПДВ – 410,00 грн., умови поставки - FCA ст. Довжанська.

У специфікації, вказаній у додатку № 2 від 30 квітня 2008 року до угоди, марка вугілля АШ (0-6) у кількості 3000 тон, ціна за 1 тону з ПДВ – 410,00 грн., умови поставки - FCA ст. Довжанська.

Доповнення до договору від 26 березня 2008 року № 26/03 було внесено 26 березня 2008 року за № 1, в якому обумовлена ціна реалізації за 1 тону вугілля у розмірі 410,00 грн. з ПДВ. Вугілля, яке в подальшому поставлялось товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» по договору комісії, т овариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» отримувало від т овариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» протягом квітня 2008 року за ціною 490,80 грн. з ПДВ, тобто більше ціни за договором від 26 березня 2008 року № 26/03.

Вартість реалізованого вугілля марки АШ (0-6) у квітні 2008 року, в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, складає 1098800,00 грн., у т.ч. ПДВ 183133,33 грн. (ціна 1 тони вугілля без ПДВ складає 341,67 грн. = 915666,67 грн.: 2680 тон).

За результатами фінансово–господарської діяльності підприємства відносно зазначеної операції з реалізації вугілля, згідно даних Головної книги по рахунку 791 «Результат основної діяльності» за квітень 2008 року є збиток у сумі 189610 грн.

Причиною виникнення збитків на підприємстві у квітні 2008 року та від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту є реалізація вугілля по ціні, яка є нижчою за собівартість.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» регламентовано, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статті 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у відповідності із частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, передбачено, що:

- запаси визнаються активом, якщо є вірогідність того, що підприємство отримає в наступному економічні вигоди, пов’язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена;

- витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що приводе до зменшення власного капіталу підприємства при умові, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Враховуючи, що т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» в квітні 2008 року отримані збитки від господарських операцій з реалізації вугілля в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03 у сумі 189610,00 грн., які не включаються до складу оподатковуваних операцій, згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) , то до складу податкового кредиту слід було віднести не усі матеріальні витрати, а лише частку, яка брала участь у оподаткованих операціях у межах використання у господарській діяльності.

Сума зайво віднесеного податку на додану вартість до складу податкового кредиту від збиткової операції складає 37922,00 грн. (1105276,67 грн. – 915666,67 грн. = 189610,00 грн. (сума збитку за квітень 2008 року по операції з реалізації вугілля в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03) x 20 %).

Завищення податкового кредиту у квітні 2008 року становить 37922,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає такими, що відповідають чинному законодавству України, висновки акта перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість на 48525,00 грн. ( 2269,97 грн. - сума податку на додану вартість, яка не нарахована на фактичну ціну операцій з поставки послуг, наданих товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» з переробки вугільної сировини у травні 2008 року; 8333,33 грн. – сума податку на додану вартість, яка не включена до складу податкових зобов’язань у травні 2008 року по операціях, проведених в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, укладеного між т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо»; 37922,00 грн. – сума податку на додану вартість, яка зайво віднесена до складу податкового кредиту у квітні 2008 року від збиткової операції з реалізації вугілля в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, укладеного між т овариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо»).

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області винесла податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001002342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначила суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 72787,50 грн., у тому числі 48525,00 грн. – за основним платежем, 24262,50 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом при розгляді справи не встановлено порушень державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області чинного законодавства при прийнятті та направленні товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001002342/0, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача з направлення позивачу податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001002342/0 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0001002342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 72787,50 грн., у тому числі 48525,00 грн. – за основним платежем, 24262,50 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

При розгляді та вирішенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14 травня 2009 року № 0000992342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємства у розмірі 1840621,60 грн., судом встановлено таке.

Як вбачається з пункту 3.1.1 розділу 3.1 акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено його заниження всього у сумі 65864,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2007 року заниження на 70000,00 грн.; за 2 квартал 2008 року заниження на 11350,00 грн.; за 4 квартал 2008 року завищення на 15486,00 грн. (арк. справи 80-85).

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно із пунктом 1.31 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права користування або розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об’єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у періоді, що перевірявся, надавало товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» послуги з переробки вугільної сировини згідно договору переробки від 05 травня 2008 року № 1-5/05/08. Витрати на переробку 1 тони вугільної сировини складають 192,73 грн. без ПДВ (додаток до угоди № 1 від 05 травня 2008 року).

Згідно акта приймання - передачі вугільної продукції на переробку від 13 травня 2008 року, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» отримано від товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» на переробку вугілля марки АШ (0-10мм) у кількості 58,89 тон. Фактичне відвантаження вугілля з переробки підтверджується актами приймання – передачі вугілля з переробки.

В порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» занижено валові доходи на 11350,00 грн. – вартість послуг переробки давальницької сировини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у періоді, що перевірявся, отримало від фізичної особи – ОСОБА_4 згідно договору від 25 вересня 2007 року № 77 поворотну фінансову допомогу.

Згідно умов договору позикодавець зобов’язується надати позичальнику безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 98000,00 грн., а позичальник зобов’язується повернути позику в обумовлений договором термін. Термін надання фінансової допомоги – 1 рік з моменту надходження коштів в касу позичальника. Цей термін може бути подовжено за згодою сторін. Договір діє до його остаточного виконання.

На виконання умов договору до каси товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» надійшли грошові кошти в сумі 70000,00 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером від 26 вересня 2007 року № 103 та записом у касовій книзі підприємства. В бухгалтерському обліку зроблено запис Дт 301 «каса» Кт 377/1 «розрахунки з іншими дебіторами».

Станом на кінець звітного періоду – 30 вересня 2007 року – вказана сума фінансової допомоги залишилась неповернутою, про що свідчить сальдо у журналі-ордері по рахунку 377/1 «розрахунки з іншими дебіторами».

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) валовий дохід включає доходи у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишилась неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платником цього податку.

В порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у періоді, що перевірявся, не включено до складу валових доходів 70000,00 грн. – суму отриманої поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець податкового періоду.

В порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями), пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» завищено валові доходи на 15486,00 грн. – тричі скориговані валові доходи від продажу валюти у зв’язку із виправленням самостійно виявленої помилки.

Згідно із підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Тобто, платник податку має право зробити коригування раніше поданої податкової декларації одним із способів: або шляхом надання уточнюючого розрахунку за період, в якому виявлено помилку, або у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» самостійно виявило помилки в декларації за 3 квартали 2008 року, а саме: не було включено до складу валових доходів дохід від продажу іноземної валюти по ряд. 01.6 декларації про прибуток підприємства в загальній сумі 7743,05 грн. (липень 2008 року – 1,63 грн., серпень 2008р. – 7741,42 грн.).

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» скористалося своїм правом скоригувати валові доходи та надало уточнюючий розрахунок до Декларації про прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року (вх. № 4855 від 20 березня 2009 року). Також було подано уточнюючі розрахунки за 11 місяців 2008 року (вх. № 4853 від 20 березня 2009 року) та за 2008 рік (вх. № 4852 від 20 березня 2008 року), якими вдруге та втретє скориговано валові доходи від продажу іноземної валюти в сумі 7743,00 грн. щоразу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» в результаті виправлення самостійно виявлених помилок тричі проведено збільшення валових доходів на загальну суму 23229,00 грн. (7743,00 грн. х 3 = 23229,00 грн.).

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» завищено валові доходи за 4 квартал 2008 року в загальній сумі 15486,00 грн. (23229,00 грн. – 7743,00 грн. = 15486,00 грн.).

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено їх завищення всього у сумі 4137632,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2007 року у сумі 28000,00 грн.; за 2 квартал 2008 року у сумі 189610,00 грн.; за 3 квартал 2008 року у сумі 1301512,00 грн.; за 2 квартал 2008 року у сумі 2618510,00 грн. (пункт 3.1.2 розділу 3.1 акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 (арк. справи 85-95)).

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у квітні 2008 року придбало вугілля у товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» згідно договору від 03 грудня 2007 року № 07/03/12/07-01, яке в тому ж місяці було відвантажено товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03.

Згідно умов договору від 03 грудня 2007 року № 07/03/12/07-01 постачання товару від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» здійснюється на умовах франко-склад постачальника, відповідно додаткової угоди від 03 грудня 2007 року № 1 франко-склад постачальника – FCA ст. Довжанська (тобто транспортування здійснювалось залізничним транспортом).

У квітні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» вугілля на загальну суму 1453529,98 грн., у т.ч. вугілля марки АШ (0-6) 2680 тон за ціною 409,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 1096120,00 грн. згідно накладних.

Згідно договору від 26 березня 2008 року № 26/03, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» (Комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» (Комісіонер), Комісіонер зобов’язаний за дорученням Комітента здійснювати… операції з реалізації вугілля на території України з показниками якості, в кількості та мінімальною ціною продажу вугілля у відповідності з Специфікацією, наведеною у додатках до договору. Згідно з пунктом 4.1 договору комісії, за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 1% за кожну тону реалізованого Комісіонером вугілля. Згідно з пунктом 4.2 договору, винагорода Комісіонеру сплачується шляхом утримання відповідних сум з грошових коштів, перерахованих покупцем Комісіонеру за реалізоване вугілля у відповідності з договором купівлі – продажу.

На виконання договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03 товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» передано на комісію товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» у квітні 2008 року вугілля марки АШ (0-6) 2680,00 грн. за ціною 410,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 1098800,00 грн.

Крім того, у квітні 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» пред'явлено товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» послуги – комісійну винагороду у сумі 9156,67 грн. (без ПДВ) (звіт комісіонера від 30 квітня 2008 року № 1/ТА).

Загальна вартість витрат, пов’язаних з придбанням та реалізацією вугілля марки АШ (0-6) у квітні 2008 року складає 1105276,67 грн., а ціна придбання 1 тони вугілля без ПДВ складає 412,42 грн. (1105276,67 грн. : 2680 тон = 412,42 грн.).

Вартість реалізованого вугілля марки АШ (0-6) у квітні 2008 року, в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, складає 915 666,67 грн. (без ПДВ), а ціна реалізації 1 тони вугілля без ПДВ складає 341,67 грн. (915666,67 грн. : 2680 тон = 341,67 грн.).

В порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» завищено валові витрати на 189610,00 грн. – витрати на придбання товарів, реалізація яких пов’язаній особі за цінами, що є нижчими за звичайні, призвела до збитків, тобто, які не були використані у господарській діяльності.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснено як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаних таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Пунктом 1.26 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) визначено, що пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» є засновником товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит». Сума внеску згідно установчих документів 522,7 тис. грн., що відповідає частині у статутному капіталі – 25%, тобто є пов’язаною особою з підприємством, що перевірялось.

Зазначені обставини позивачем не заперечуються, а тому суд вважає їх такими, що визнаються сторонами і такими, що не доказуються перед судом.

Пунктом 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) визначено, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» придбало у товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» вугілля АШ (0-6) за ціною 409,00 грн. без ПДВ або 490,80 грн. з ПДВ.

У специфікації, вказаній у додатку № 1 від 26 березня 2008 року до договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, марка вугілля АШ (0-6) у кількості 2000 тон, ціна за 1 тону з ПДВ – 410,00 грн., умови поставки - FCA ст. Довжанська.

У специфікації, вказаній у додатку № 2 від 30 квітня 2008 року до договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03, марка вугілля АШ (0-6) у кількості 3000 тон, ціна за 1 тону з ПДВ – 410,00 грн., умови поставки - FCA ст. Довжанська.

Ціна реалізації 1 тони вугілля у розмірі 410,00 грн. (з ПДВ) була обумовлена в березні 2008 року доповненням до договору від 26 березня 2008 року № 26/03 – специфікацією.

Вугілля, яке поставлялось товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ремо» по договору комісії, було придбано у товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» за ціною 490,80 грн. (з ПДВ) у квітні 2008 року, вже після встановлення ціни реалізації.

Тобто, придбання вугілля за більшою ціною було здійснено після того, як було встановлено нижчу ціну реалізації. Підприємством при реалізації вугілля за договором комісії застосовано ціну нижчу за звичайну (ціну придбання).

Причиною виникнення збитків від операції з реалізації вугілля за договором комісії у квітні 2008 році є реалізація вугілля за ціною, яка є нижчою за звичайну (ціну придбання).

Ціна реалізації 1 тони вугілля у квітні 2008 року складає 341,67 грн. без ПДВ. В той час, коли ціна придбання 1 тони вугілля з врахуванням вартості послуг комісіонера складає 412,42 грн. без ПДВ. Таким чином, підприємством понесені збитки від реалізації кожної тони вугілля у сумі 70,75 грн. (412,42 – 341,67), тобто здійснена збиткова операція, яка не брала участі в оподатковуваних операціях. Сума збитків складає 189610,00 грн. (70,75 грн. х 2680 тон = 189610,00 грн.).

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації про пов’язані особи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, передбачено, що пов’язаними особами є: підприємства, які знаходяться під контролем або значним впливом інших осіб; особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або вагомо впливають на його діяльність.

Операції пов’язаних сторін, це передача активів або зобов’язань однією пов’язаною стороною іншим пов’язаним сторонам.

До операцій пов’язаних сторін відносяться операції, пов’язані з придбанням або реалізацією готової продукції, товарів (робіт, послуг).

Отримані підприємством доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) пов’язаним особам повинні бути не менш ніж звичайні ціни на такі товари, які діють на момент такої реалізації.

Таким чином, в порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» завищено валові витрати на 18961,00 грн. – витрати на придбання товарів, реалізація яких пов’язаній особі за цінами, що є нижчими за звичайні, призвела до збитків, тобто які не були використані у господарській діяльності.

Сума зайво віднесених валових витрат від збиткової операції складає 189610,00 грн.

В ході проведення перевірки, державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області направила товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» запит з пропозицією надати обґрунтування рівня ціни витрат на придбання вугілля та його реалізацію в межах договору комісії від 26 березня 2008 року № 26/03 за квітень 2008 року, що відповідає вимогам підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями). Пояснення та копії відповідних документів посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» не надано, про що зазначено в акті перевірки (арк. справи 91).

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у періоді, що перевірявся, отримало поворотну фінансову допомогу від фізичної особи – ОСОБА_4 згідно договору від 25 вересня 2007 року № 77.

На виконання умов договору до каси товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у жовтні 2007 року надійшли грошові кошти в сумі 28000,00 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером від 04 жовтня 2007 року № 111 та записом у касовій книзі підприємства. В бухгалтерському обліку зроблено запис Дт 301 «каса» Кт 377/1 «розрахунки з іншими дебіторами».

Вказану суму фінансової допомоги було повернуто також у жовтні 2007 року, що підтверджено видатковими касовими ордерами від 22 жовтня 2007 року № 138, від 23 жовтня 2007 року № 139 та відображено у журналі-ордері по рахунку 377/1 «розрахунки з іншими дебіторами». В бухгалтерському обліку зроблено запис Дт 377/1 «розрахунки з іншими дебіторами» Кт 301 «каса».

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) валові доходи включають доходи у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишилась неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платником цього податку... Якщо в наступних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, що її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної допомоги (її частини) за результатами податкового періоду, в якому здійснено таке повернення.

Таким чином, оскільки сума фінансової допомоги була надана і повернута в межах одного податкового періоду – 4 кварталу 2007 року, вона не підлягала включенню ні до складу валових доходів, ні до складу валових витрат.

В порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» у періоді, що перевірявся, зайво включено до складу валових витрат 28000,00 грн. – витрати на повернення сум поворотної фінансової допомоги особі, що не є платником податку на прибуток, які не були віднесені до валових доходів у попередніх податкових періодах.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» здійснювало коригування валових витрат за період, що перевірявся, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року та 2008 рік.

Проведеною перевіркою уточнюючих розрахунків до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року, 3 квартали 2008 року, 11 місяців 2008 року та 2008 рік в сумі 5246059,00 грн. встановлено, що в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями), пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» завищено валові витрати на 3920022,00 грн. – витрати на придбання товарів (робіт, послуг), які скориговано наростаючим підсумком та не підтверджено відповідними документами.

Тобто, платник податку має право зробити коригування раніше поданої податкової декларації одним із способів: або шляхом надання уточнюючого розрахунку за період в якому виявлено помилку, або у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» самостійно виявило помилки: у 2 кварталі 2008 року не було включено до складу валових витрат по ряд. 04.1 витрати на придбання товарів в загальній сумі 1301512,00 грн.; у 3 кварталі 2008 року не було включено до складу валових витрат по ряд. 04.1 витрати на придбання товарів в загальній сумі 13337,00 грн., зайво включено по ряд. 04.13 курсова різниця при продажу іноземної валюти в сумі 5594,00 грн. Всього не включено валових витрат в сумі 7743,00 грн.

Підприємство скористалося своїм правом скоригувати валові витрати та надало уточнюючі розрахунки до декларацій про прибуток підприємства за 1 півріччя 2008 року (вх. № 4854 від 20 березня 2009 року), 9 місяців 2008 року (вх. № 4855 від 20 березня 2009 року). Також було подано уточнюючі розрахунки за 11 місяців 2008 року (вх. № 4853 від 20 березня 2009 року) та за 2008 рік (вх. № 4852 від 20 березня 2009 року).

Коригування валових витрат було здійснено наростаючим підсумком за всі чотири скориговані періоди. Товариство з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» в результаті виправлення самостійно виявлених помилок чотири рази проведено зменшення валових витрат на загальну суму 5229277,00 грн. (1301512,00 грн. + 1309255,00 грн. х 3 = 5229277,00 грн.).

Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перевіркою було встановлено, що документально підтверджені скориговані суми валових витрат на загальну суму 1309255,00 грн., в тому числі: знижено витрати на придбання товарів за 2 квартал 2008 року в сумі 1301512,00 грн., знижено витрати на придбання товарів за 3 квартал 2008 року в сумі 13337,00 грн., та завищено суму курсової різниці при продажу іноземної валюти в сумі 5594,00 грн. Решта скоригованих валових витрат документально не підтверджена.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» завищено валові витрати в загальній сумі 3920022,00 грн. (5229277,00 грн. – 1301512,00 грн. – 13337,00 грн. + 5594,00 грн. = 3920022,00 грн.), в тому числі за 3 квартал 2008 року 1301512,00 грн.; за 4 квартал 2008 року 2618510,00 грн.

Представники позивача під час судового розгляду справи наголошували на тому, що заниження податку на прибуток підприємства в сумі 976134,00 грн. виникло через те, що сума занижених валових витрат (1301512,00 грн.) по першому півріччю 2008 року, була продубльована в уточнюючих розрахунках за дев’ять місяців 2008 року, за одинадцять місяців 2008 року та річний за 2008 рік. По суті, головний бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» збільшила валові витрати тільки один раз при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації про прибуток підприємств за перше півріччя 2008 року та виправила на цю ж суму у наступних періодах. При проведенні цих уточнюючих розрахунків у державній податковій інспекції у м. Свердловську Луганської області ці суми були просумовані та по незрозумілим причинам за особовим рахунком позивача у податковій базі даних виникла переплата за податком на прибуток підприємств на суму заявлених головним бухгалтером уточнень. Фактично вся сума податку, яку нараховує відповідач позивачу, знаходилась у бюджеті, позивач не заявляв про її повернення з бюджету та не знав про її існування. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що заниження сум нарахованого податку на прибуток виникло у результаті методологічної помилки, проте не позивача. Також позивач вважає, що податковий інспектор Паршина О.О. при розгляді уточнюючих розрахунків товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» повинна була зробити камеральну перевірку, передбачену підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та у випадку, якщо вони заповнені неправильно, не приймати їх та не проводити по особовому рахунку.

У судовому засіданні 16 вересня 2009 року у якості свідка була допитана старший державний податковий інспектор відділу адміністрування податку на прибуток та податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб державної податкової інспекції у м. Свердловську ОСОБА_5. Свідок суду пояснив, що перед наданням уточнюючих розрахунків головному бухгалтеру товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» були надані роз’яснення податкового законодавства стосовно правильного заповнення уточнюючих розрахунків. Проведення камеральної перевірки наданих 20 березня 2009 року уточнюючих розрахунків не представилось можливим, оскільки з 23 березня 2009 року було призначено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит», про що підприємство було повідомлено у встановлені законом строки. Якби нею була проведена камеральна перевірка наданих 20 березня 2009 року уточнюючих розрахунків, вона би встановила помилки при заповненні уточнюючих розрахунків, які полягали у тому, що сума занижених валових витрат (1301512,00 грн.) по першому півріччю 2008 року була продубльована в уточнюючих розрахунках за дев’ять місяців 2008 року, за одинадцять місяців 2008 року та річний за 2008 рік.

У судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи представників позивача про те, що заниження податку на прибуток підприємства в сумі 976134,00 грн. виникло через методологічну помилку при заповненні уточнюючих розрахунків, оскільки сума занижених валових витрат 1301512,00 грн. по першому півріччю 2008 року, була продубльована в уточнюючих розрахунках за дев’ять місяців 2008 року, за одинадцять місяців 2008 року та річний за 2008 рік.

Але наявність цієї методологічної помилки не спростовує висновків акта перевірки щодо заниження податку на прибуток підприємств в сумі 976134,00 грн., оскільки згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Платник податків відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року, зі змінами та доповненнями) несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року встановлено його заниження всього у сумі 1050874,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року в сумі 17500,00 грн. (внаслідок не включення до складу валових доходів 70000,00 грн. – суми отриманої поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець податкового періоду), за 4 квартал 2007 року в сумі 7000,00 грн. (внаслідок зайвого включення до складу валових витрат 28000 грн. – витрати на повернення сум поворотної фінансової допомоги особі, що не є платником податку на прибуток, які не були віднесені до валових доходів у попередніх податкових періодах), за 2 квартал 2008 року в сумі 50240,00 грн. (внаслідок заниження валових доходів на 11350,00 грн. – вартість послуг переробки давальницької сировини, та внаслідок завищення валових витрат на 189610,00 грн. – витрати на придбання товарів, реалізація яких пов’язаній особі за цінами, що є нижчими за звичайні, призвела до збитків), за 3 квартал 2008 року в сумі 325378,00 грн. та за 4 квартал 2008 року в сумі 650756,00 грн. (внаслідок завищення скоригованих валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку).

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта планової виїзної перевірки від 05 травня 2009 року № 461/23/21828298 державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області винесла податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0000992342/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1840621,60 грн., у тому числі 1050874,00 грн. – за основним платежем, 789747,60 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом при розгляді справи не встановлено порушень державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області чинного законодавства при прийнятті та направленні товариству з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0000992342/0, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача з направлення позивачу податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0000992342/0 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2009 року № 0000992342/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1840621,60 грн., у тому числі 1050874,00 грн. – за основним платежем, 789747,60 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 70, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 17 листопада 2009 року.

Суддя Т.І. Чернявська

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація