ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018р.                                                                                          справа №908/2058/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду Запорізької області

ухваленого 08.12.2017р. (повний текст підписано 13.12.2017р.) у м. Запоріжжі

по справі №908/2058/17 (суддя Проскуряков К.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок-Світлотехніка», м. Запоріжжя

про визнання недійсним третейського застереження, яке викладене в п.9.2. договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод», м. Маріуполь Донецької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок-Світлотехніка», м. Запоріжжя (Відповідач) про визнання недійсним третейського застереження, яке викладене в п.9.2. договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.12.2017р. (повний текст підписано 13.12.2017р.) по справі №908/2058/17 у задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» було відмовлено з підстав встановлення матеріалами справи факту відповідності третейського застереження, передбаченого п.9.2 договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р., приписам ст.ст.2, 5, 12 Закону України «Про третейські суди». Окрім того, місцевим судом було також прийнято до уваги факт відсутності протоколу узгодження розбіжностей до вказаного договору, а також те, що означений договір готувався саме Позивачем та надрукований на фірмових бланках підприємства. При цьому, судом було частково задоволено клопотання Відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу за договором б/н від 19.10.2017р. та стягнуто з Позивача 2240,00грн. на оплату послуг адвоката.

Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2017р. у справі №908/2058/17 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неврахування судом факту того, що третейське застереження, викладене у п.9.2 договору поставки, передбачає обов’язкове передання на розгляд третейського суду спору між сторонами, що порушує передбачене ст.ст.55, 64 Конституції України та ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» право Позивача на звернення до суду.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. було відкрито апеляційне провадження у справі та запропоновано сторонам до 19.02.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018р. було призначено розгляд апеляційної скарги на 28.02.2018р. об 15:00 з повідомлення учасників справи.

Позивачем через канцелярію суду було надано відзив на апеляційну скаргу б/н від 16.02.2018р. (а.с.а.с.160,161), за змістом якого проти її доводів та вимог заперечив та зазначив про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, оскільки третейське застереження, викладене у п.9.2 договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р. повністю відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України та ст.12 Закону України «Про третейські суди». Більш того, третейське застереження, що міститься у договорі не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, у зв’язку з чим, у сторін правовідносин існує виключна правова можливість, а не обов’язок звертатися до третейського суду.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання відповідно до ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання 28.02.2018р., попри належне повідомлення не з’явились, про причини неявки не повідомили.

Судова колегія, з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи, визнання їх явки необов’язковою, доведення позиції безпосередньо зі змісту апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, достатність матеріалів справи, дійшла висновку про можливості розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 18.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Єнакіївський металургійний завод» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок – Світлотехніка» (Постачальник) було укладено договір поставки №12-001683 (Договір – а.с.а.с.9-14), відповідно до п.п.1.1. якого, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах, передбачених цим договором.

Наразі, як вірно було встановлено місцевим судом, найменування Позивача є Приватне акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод», що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.а.с.78-83)

Відповідно до п.3.2. договору, Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях у відповідності до Інкотермс.

Згідно з п.5.2. договору, оплата за поставлений товар буде здійснюватися протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару и надання Покупцю документів, вказаних в п.6.4. цього договору, якщо інше не передбачено в Специфікаціях.

У п.9.1. договору сторони передбачили, що спори та розбіжності, що виникатимуть у зв’язку з даним договором будуть по можливістю вирішуватися шляхом переговорів.

Відповідно до п.9.2 договору, якщо спори та розбіжності, зазначені в п.9.1. цього договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється у відповідності до матеріального права України наступним чином:

- спори, майнові вимоги за якими перевищено еквівалент 10000,00 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) щодо основної суми зобов'язань, вирішуються в господарських судах України (у відповідності до чинного законодавства України);

- спори, майнові вимоги за якими не перевищено еквівалент 10000,00 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) щодо основної суми зобов'язань, вирішуються Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" (у відповідності до регламенту вказаного суду), рішення якого є остаточним і обов'язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами у строки, вказані в рішенні суду.

За твердженням Відповідача, на виконання умов договору протягом 2016р. останнім було здійснено поставку товару, однак Позивачем, всупереч умов договору, було здійснено часткову оплату за поставлений товар.

11.05.2017р. Відповідач, в порядку п.9.2. договору, звернувся до Постійно діючого Регіонального третейського суду України при асоціації «Регіональна правова група» з позовною заявою про стягнення з Позивача заборгованості за договором та штрафних санкцій на загальну сум 125748,77грн., що не перевищує еквівалент 10000,00 доларів США за даними офіційного курсу валют НБУ на дату виникнення вимог.

Між тим, Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок-Світлотехніка» про визнання недійсним третейського застереження, яке викладене в п.9.2. договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р., у зв’язку з тим, що наявність означеного третейського застереження порушує право Позивача, передбачене ст.ст.55, 64 Конституції України на звернення до суду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі в третейському суді було зупинено ухвалою від 27.10.2017р. у справі №14/20К-17 (а.с.57) на підставі клопотання Відповідача, обґрунтованого фактом порушенням Господарським судом Запорізької області провадження у справі №908/2058/17, предметом якого є визнання п.9.2 договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р. недійсним.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Господарського суду Запорізької області, встановивши факт відповідності третейського застереження, передбаченого п.9.2 договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р., приписам ст.ст.2, 5, 12 Закону України «Про третейські суди», своїм рішенням від 08.12.2017р. по справі №908/2058/17 у задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» відмовив, частково задовольнивши клопотання Відповідача (а.с.а.с.84-90) про відшкодування витрат на правову допомогу за договором б/н від 19.10.2017р. та стягнуто з Позивача 2240,00грн. на оплату послуг адвоката.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене Позивачем обґрунтування, сутність розглянутого місцевим судом спору полягає у визнанні недійсною третейської угоди у вигляді третейського застереження, викладеного в п.9.2 договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р., що повністю відповідає способу судового захисту, передбаченого ст.20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України. Захищуване право Позивача за заявленим позовом кваліфікується апеляційним судом як права на самостійне обрання способу захисту своїх прав, зокрема – судового.

За змістом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, якою у розумінні ч.2 ст.202 Цивільного кодексу України є спірна третейська угода у вигляді третейського застереження, передбаченого п.9.2 договору поставки №12-001683 від 18.04.2012р., є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України.

Апеляційний суд зауважує, що посилаючись на положення ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України щодо загальних підстав визнання угоди недійсною, Позивач за змістом своєї позовної заяви хоча і навів конкретні положення норм матеріального права, які, на його думку, порушує спірне третейське застереження, однак не визначив конкретної умови за ст.203 означеного Кодексу, яку через таке порушення не було дотримано при укладанні спірної третейської угоди, погоджуючись із слушними доводами з цього приводу Відповідача.

Своєю чергою, посилання Скаржника на те, що третейське застереження передбачає обов’язкове передання на розгляд третейського суду спору між сторонами, що порушує передбачене ст.ст.55, 64 Конституції України та ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» право Позивача на звернення до суду, відхиляються апеляційним судом як юридично неспроможні, оскільки:

- третейська угода сторін жодною мірою не обмежую визначену ст.124 Конституції України юрисдикцію судів, до яких третейський суд, природно, не відноситься. Спірне застереження опосередковує забезпечення сторонам можливість реалізації ними узгодженого права захищати свої права та інтереси у правовідносинах в межах договору №12-001683 від 18.04.2012р., гарантованого ч.5 ст.55 Конституції України, що узгоджується із позицією, висловленою в абзаці першому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004р. №3-рп/2004;

- в абз.2 п.3.1. Рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008р. №1-рп/2008 визначено, що: «Гарантуючи судовий захист з боку держави, ОСОБА_5 України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст.22, ст.64 Конституції України)». Відтак, діюче законодавство, передбачаючи можливість сторін на підставі укладеної між ними третейської угоди (застереження) передати певний спір на розгляд третейського суду, запроваджує додаткові до судових механізми захисту цивільних прав, а не обмежує власне судову компетенцію на користь позасудової (третейської), надаючи право вибору способу захисту особі, чиї права порушені, у відповідності до положень ч.1 ст.20 Цивільного кодексу України.;

- імперативний припис ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» спрямований на захист права суб’єкта звертатися до відповідного суду від будь-якого зовнішнього (зумовленого діями, приписами чи іншим волевиявленням іншого суб’єкту чи органу) обмеження такого права, проте не може тлумачитися як правило, що обмежує суб’єкта самостійно визначатися із обранням механізму захисту своїх прав судового чи позасудового (зокрема третейського), які рівною мірою гарантовані ст.55 Конституції України, але розрізняються умовами реалізації – судовий спосіб може бути використаний у будь-якому випадку, тоді як третейський – лише за умов наявності третейської угоди (застереження). Укладаючи договір із третейським застереженням Позивач самостійно і вільно (належних доказів дефекту волі чи волевиявлення під час укладання застереження матеріали справи не містять і Позивач таких підстав не зазначив) визнав можливість розгляду відповідних спорів саме у третейському суді. Дійсно, опосередковане спірним третейським застереженням власне волевиявлення Позивача і Відповідача щодо запровадженні додаткового до судового механізму вирішення спорів за договором поставки №12-001683 від 18.04.2012р. не може розцінюватися як встановлення обмеження до Позивача. Обрання Постачальником позасудового (третейського) способу захисту своїх права в межах правовідносин з Покупцем за вказаним договором не обмежує права останнього на судовий захист, адже в розглядуваному випадку право на захист своїх прав реалізує за своїм власним вибором інша сторона договору.

Апеляційний суд також враховує, що ст.ст.51, 56 Закону України «Про третейські суди» передбачаючи можливість судового оскарження стороною рішення третейського суду та встановлюючи можливість його примусового виконання виключно на підставі виконавчого документу, який видається лише компетентним (державним) судом, фактично запроваджують судовий контроль і за результатами третейського розгляду як спеціальний випадок здійснення встановленого ч.1 ст.55 Конституції України права на судовий захист, що додатково вказує на безпідставність тверджень Скаржника щодо порушення спірним третейським застереженням ст.124 ОСОБА_5 Закону.

Наведене дає підстави для висновку про те, що в розглядуваному випадку не має місця порушення/невизнання/оспорювання Відповідачем захищуваних заявленим позовом прав Позивача на обрання способу захисту своїх прав.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м. Маріуполь Донецької області залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м. Маріуполь Донецької на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2017р. (повний текст підписано 13.12.2017р.) у справі №908/2058/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2017р. (повний текст підписано 13.12.2017р.) у справі №908/2058/17 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 28.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2018р.

Головуючий суддя:                                                                                Д.О. Попков

Судді:                                                                                                    Л.Ф. Чернота

          ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1-2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСЗО

Надіслано судом до ЄДРСР – 02.03.2018р.