Справа № 22-Ц 1840/2008 р. Головуючий 1 інстанції Кулініченко Г.В.
Доповідач Хопта С.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф. суддів Олійника В.І., Голуб С.А. при секретарі Бобку О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення ради, державного акту на право приватної власності на землю, свідоцтва про право на спадщину за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, встановлення земельного сервітуту,
встановила:
У грудні 2007 року позивач звернувся з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 6 лютого 2003 року рішенням Підгірцівської сільської ради було проведено поділ земельної ділянки в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме ОСОБА_4-0,16 га., ОСОБА_3 - 0,14 га., ОСОБА_6-012 га. На підставі даного рішення ОСОБА_4 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. В порядку спадкування були видані інші правовстановлюючі документи.
Позивачка просила визнати не дійсним рішення ради, державний акт на право власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_4, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на імя ОСОБА_1, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 з тих підстав, що на час прийняття спірного рішення не було враховано тих обставин, що всі особи, зазначені в рішенні ради є співвласниками домоволодіння в рівних частинах.
ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом в якому просив визнати порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок, що перебуває у них у спільній частковій власності, та встановити земельні сервітути на право проїзду транспорту для обслуговування належної йому частини земельної ділянки по земельній ділянці ОСОБА_2 або ОСОБА_3
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 березня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, справу направити на новий розгляд посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.
Проте суд при вирішенні спору не виконав наведених вимог закону.
Судом встановлено, що 11 травня 1984 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 на житловий будинок в с. Підгірці Обухівського району Київської області. 14 листопада 1994 року Підгірцівська сільська рада своїм рішенням передала у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,16 га для ведення особистого селянського господарства. 16 березня 2002 року ОСОБА_6 подарувала а ОСОБА_8 позивач за первісним позовом прийняла в дар 1/3 частину житлового АДРЕСА_1, який належав дарувальнику на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 травня 1984 року. 6 лютого 2003 року рішенням Підгірцівської сільської ради Обухівського району проведений розподіл земельної ділянки в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, і виділено ОСОБА_4-0,16 га., ОСОБА_3 - 0,14 га., ОСОБА_6-0,12 га. 15 листопада 2003 року ОСОБА_4 подарувала а ОСОБА_9 прийняла в дар 1/3 частину будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1. 24 листопада 2003 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області затверджена мирова угода між ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано за цими особами та виділено в натурі частини житлового будинку в АДРЕСА_1 з надвірними будівлями. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 31 серпня 2005 року на імя померлої ОСОБА_4 був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,167 га на підставі рішення Підгірцівської сільської ради від 6 лютого 2003 року. 15 листопада 2005 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво по право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, а 2 серпня 2006 року на підставі цього свідоцтва отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку 0,167 га за вказаною адресою. 30 березня 2007 року постановою Обухівського районного суду Київської області позов ОСОБА_2 до Обухівської сільської ради про визнання рішення недійсним був задоволений, а рішення ради від 6 лютого 2003 року скасоване. 15 листопада 2007 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Обухівського районного суду Київської області від 30 березня 207 року скасована, провадження у справі закрито. Між сторонами виник спір щодо користування земельною біля АДРЕСА_1
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та визнання недійсним оспорюваного рішення ради і виданих на його підставі правовстановлюючих документів, оскільки ОСОБА_6 на час прийняття рішення не була співвласником будинку, не могла вирішувати питання про розподіл земельної ділянки і такий розподіл був проведений без врахування часток співвласників у праві власності на будинок, які були на час його прийняття.
Рішення суду в цій частині відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, підстав для скасування рішення в частині первісного позову при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Проте колегія не може погодитися з рішенням суду в частині залишення без задоволення зустрічного позову про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалів справи, між співвласниками будинку виник спір з приводу користування земельною ділянкою. В зустрічному позові з уточненнями до нього ОСОБА_1 просив встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно часток сторін у праві власності на будинок та встановити земельні сервітути.
Відповідно договору дарування частини будинку від 15 листопада 2003 року ОСОБА_4 подарувала а ОСОБА_9 прийняла в дар 1/3 частину АДРЕСА_1 (а.с.79).
Проте суд вирішуючи спір в цій частині, не залучив до участі у справі всіх співвласників будинку на час вирішення спору, не вирішив вимог щодо
встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинку, не уточнив вимог в цій частині позову і про суті не вирішив спір що виник з приводу землекористування між співвласниками будинку.
Оскільки суд розглянув не всі вимоги за зустрічним позовом, не вирішив вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинку, не залучив до участі у справі належними сторонами всіх співвласників будинку, це є безумовною підставою, передбаченою ст. 311 ЦПК України для скасування судового рішення в цій частині і направлення справи на новий розгляд.
Рішення суду в частині зустрічного позову підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 311 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 березня 2008 року в частині незадоволених вимог по зустрічному позову ОСОБА_1 до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, встановлення земельного сервітуту скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, іншим суддею.
В решті рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.