Справа № 22ц-3057/2008     Головуючий у 1 інстанції Блохін А.А.

Категорія 26     Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2008 року      Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Краснощекової Н.С.,

суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.,

при секретарі Ганжелі М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівка Донецької області від 29 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Артемвугілля", третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період його роботи у відповідача він отримав професійне захворювання -вібраційну хворобу, та травму на виробництві внаслідок чого йому встановлено втрату працездатності. Висновком МСЕК від 4 грудня 2006 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням та висновком МСЕК від 21 травня 2007 року встановлено 50% втрати працездатності у сукупності (30 % внаслідок травми та 20 % внаслідок професійного захворювання) і третя група інвалідності.

Ушкодженням здоров'я йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він постійно відчуває фізичний біль, змушений постійно приймати лікарські препарати, не може вести звичний активний спосіб життя. На відшкодування моральної шкоди просив стягнути 100 000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 29 лютого 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не визначені правовідносини які виникли між сторонами і внаслідок чого, невірно застосовано матеріальний закон.

Заслухавши доповідача, пояснення представників з"явившихся сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на різних підприємствах вугільної промисловості, у зв'язку з чим отримав професійне захворювання, що підтверджується відповідним актом № 104 від 8 листопада 2006 року. Висновком МСЕК від 4 грудня 2006 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. 24 січня 2007 року, під час виконання позивачем трудових обов'язків, стався нещасний випадок, що підтверджується відповідним актом № 8 від 25 січня 2007 року. Висновком МСЕК від 21 травня 2007 року позивачу встановлено 50% втрати працездатності у сукупності (30 % внаслідок травми та 20 % внаслідок професійного захворювання) і третя група інвалідності.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку. З матеріалів справи убачається, що позивач працював на підприємстві і під час виконання трудових обов'язків отримав професійне захворювання і травму пов'язану з виконанням трудових обов'язків, внаслідок чого висновком МСЕК йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності, та саме з цим він пов'язував заподіяння моральної шкоди.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Законом України „Про державне обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань що спричинили втрату працездатності", а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на законі.

Доводи позивача про те, що дія Закону України „Про державне обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань що спричинили втрату працездатності" на спірні правовідносини не розповсюджуються, апеляційний суд вважає безпідставними.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст/9 Закону України „Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Порядок та види відшкодування такої шкоди врегульовані Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Судом першої інстанції перевірені усі обставини справи. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.