Судове рішення #699659
2/437


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


24.05.2007                                                                                   Справа № 2/437  

 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигеєва О.С.

при секретарі: Корх К.В.


за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 15.05.07 р.

від позивача:  Турчанов О.В. (дов. № 22/01  від 02.04.07 р.);

від відповідача:  Моргун Л.Б. (дов.б/н  від 11.01.07 р.)


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Фермерського господарства “Хлібороб-Р” с.Соколівка на рішення господарського суду Кіровоградської області від  03.03.07 року   у справі № 2/437


за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Авто” м.Кіровоград

до  Фермерського господарства “Хлібороб-Р” Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с.Соколівка

про  стягнення  106 207 грн. 12 коп.   

                                                  

В С Т А Н О В И В :


Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 03.03.07 р. у справі № 2/437 (суддя Деревінська Л.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Авто” м.Кіровоград до Фермерського господарства “Хлібороб-Р” Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с.Соколівка про  стягнення  106 207 грн. 12 коп.  

З відповідача на користь позивача  стягнуто пеню в сумі 3 128 грн., 29 200 грн. збитків, 3 232 грн. 80 коп. державного мита та 36 грн. 35 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні з відповідача 10 000 грн. неотриманого прибутку, 5 479 грн. пені відмовлено.

На примусове виконання вказаного рішення 19.03.2007 р. видано наказ.

Фермерське господарство “Хлібороб-Р” не погодилося з зазначеним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити  пропущений строк для подання апеляційної скарги, посилаючись на поважність пропуску строку подання апеляційної скарги те, що 03.03.2007 р., під час судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а 17.03.2007 р. на адресу відповідача надійшло рішення господарського суду, підписане 07.03.2007 р. і відправлене 12.03.07 р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому отримано рішення.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою про прийняття апеляційної скарги від 02.04.07 р., визнав причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною, відновив строк подання апеляційної скарги.

Оскаржуючи рішення господарського суду по даній справі, скаржник просить повністю скасувати рішення і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 128 грн. та збитків в сумі 29 200 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що при винесені рішення господарським судом були не повністю досліджені матеріали справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Відповідач зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що ТОВ “Експрес-Авто” після відібрання рапсу на пробу не пред’явило вимоги до  ФГ “Хлібороб-Р” щодо безоплатного усунення недоліків товару, заміни товару на аналогічний товар належної якості чи щодо відповідного зменшення ціни на товар.

Скаржник стверджує, що від керівництва ТОВ “Експрес-Авто” була отримана відмова від договору.

У зв’язку з відмовою покупця від договору, поставка товару на Трепівський елеватор ФГ “Хлібороб-Р” не здійснювалася. Відповідач вважає необґрунтованим рішення щодо задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 29 200 грн., так як,  відповідно до умови п.2.1 договору купівлі-продажу від 20.07.2006 р., товар повинен був поставлятися продавцем на Трепівський елеватор протягом 5 днів з моменту укладання договору, а тому позивач, укладаючи договір купівлі-продажу 24.07.2006 р. з ТОВ “Донснаб” свідомо знав, що ріпак, який відповідач зобов’язався поставити позивачу, не є  продовольчим і що станом на 24.07.2006 р. поставка товару по договору купівлі-продажу від 20.07.2006 р. не здійснювалася.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що у позивача  були відсутні підстави укладати 24.07.2006 р. з ТОВ “Донснаб” договір купівлі-продажу на 300 тн ріпаку продовольчого по ціні 1 460 грн. за 1 тону, оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу від 24.07.2006 р. позивач знав, що він не міг одержати від ФГ “Хлібороб-Р” 100 тн продовольчого ріпаку.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні  оголошувалася перерва з 15.05.07 р. до 24.05.2007 р. до 15 год.

Заслухавши  суддю-доповідача та  пояснення представників сторін,  розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Між ТОВ “Експрес-Авто” (покупець) та Фермерським господарством “Хлібороб-Р” (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 6 від 20.07.2006 р.

Згідно з п.1 договору купівлі-продажу  продавець зобов’язався поставити та передати  у власність покупцю, а покупець зобов’язався  прийняти та оплатити на умовах цього договору 100 тн ріпаку продовольчого по ціні 1 360 грн. за тону, у т.ч. ПДВ, а всього сума договору складає 136 000 грн.

Поставка товару пунктом 1.3 договору  передбачена транспортом продавця та за його рахунок.

Пунктом 2.1 вище вказаного договору  передбачена поставка товару продавцем за адресою: Кіровоградська обл., Знам”янський р-н, с.Трепівка, вул. Кіровоградська, 36-а, Трепівський елеватор, протягом 5 днів з моменту укладання договору.

Якість товару, відповідно до умов п.3.1  договору, повинна відповідати діючим на Україні ГОСТАМ 1058376, а також слідуючим  обмежувальним показникам:

-          мусорні домішки, не більше 2%;

-          вологість, не більше 8%;

-          вміст ерукової кислоти, не більше 2 %;

-          вміст глюкозинолатів, не більше 35 мк Моль/г.

Сторони за вказаним договором передбачили п.4.1 договору, що покупець проводить  розрахунки за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок чи внесенням готівки в касу продавця по факту поставки товару.

За прострочку поставки товару, пунктом 5.3 договору встановлено, що продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5 % від суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки товару.

Із матеріалів справи (а.с.8) вбачається, що позивач, платіжним дорученням від 24.07.2006 р. № 59, перерахував відповідачу 100 000 грн. згідно рах. № 32 від 20.07.2006 р.

В порушення умов п.2.1 договору відповідач не поставив позивачу ріпак продовольчий в кількості 100 тн на загальну суму 136 000 грн., чим порушив ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у зв’язку з чим позивач, на підставі пункту 5.3 договору вимагає стягнення пені з відповідача за прострочку поставки товару.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 25.07.2006 р. по 01.12.2006 р. в розмірі 8 607 грн. 12 коп., нарахувавши її в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки товару. Господарський суд при винесені рішення частково стягнув з відповідача пеню в сумі 3 128 грн., враховуючи повернення 13.09.2006 р. відповідачем коштів, сплачених за ріпак, прийняття їх позивачем, і суд першої інстанції зробив висновок, що у відповідача наступило припинення прострочення зобов’язання по поставці товару, суд вважає, що з цього моменту право позивача на одержання товару згідно договору від 20.07.2006 р. не набуває характеру вимоги.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду і вважає, що з відповідача слід стягнути пеню в сумі 680 грн., в розмірі 0,5 % від суми договору, так як це не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки поставки товару. В решті пені слід відмовити.

В матеріалах справи (а.с. 9-10) знаходяться платіжні доручення № 1120 від 13.09.2006 р., № 1190 від 29.09.2006 р., № 1227 від 23.10.2006 р., якими відповідач повернув позивачу перераховані 100 000 грн.

Згідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь збитки завдані йому у зв’язку з понесенням витрат по сплаті штрафних санкцій ТОВ “Донснаб” за невиконання зобов’язання перед товариством по поставки ріпаку продовольчого згідно договору № 25 від 24.07.2006 р. (а.с. 13-14).

Господарський суд позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 29200 грн. визнав обґрунтованими і позовні вимоги в цій частині задовольнив повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і вважає, що господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 29 200 грн. збитків, оскільки відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка  порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або  законом.

Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка  порушила зобов’язання.

Зважаючи на вище викладене, керуючись ст.ст. 526, 611, 614 ЦК України, п.5.3 договору № Р6 купівлі-продажу від 20.07.2006 р., ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -





П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Хлібороб-Р” с.Соколівка задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області  від 03.03.2007 р. у справі № 2/437 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: “Стягнути з фермерського господарства “Хлібороб-Р” с.Соколівка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Авто” м.Кіровоград пеню в сумі 680 грн., збитки в сумі 29 200 грн., державне мито в сумі 299 грн. та 36 грн. 35 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

Наказ господарського суду Кіровоградської обл. від 19.03.2007 р. про примусове  виконання рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 03.03.2007 р. по справі № 2/437 вважати таким, що втратив чинність.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Авто” м.Кіровоград на  користь Фермерського господарства “Хлібороб-Р” с.Соколівка 24 грн. 48 коп. державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд Кіровоградської обл. видати накази, відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України.

          


Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  


Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат


О.С.Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                                         І.Г.Логвиненко

24.05.07 р.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація