РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2008 року. Справа № 2-229/08
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Кудіній Н.І.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Вільногірський завод залізобетонних виробів» (ВЗ ЗБВ) про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, третя особа у справі: голова правління ВАТ „Вільногірський завод залізобетонних виробів» ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
Згідно позову, який надійшов до суду 19.12.2007 року, та змінам до нього від 07.04.08 p., від 02.06.08 р. , від 12.08.08 p., від 12.09.08 p., позивач зазначив наступне.
Він перебував у трудових відносинах із відповідачем з 02.11.2007р. по 20.11.2007р. (виконував, покладені на нього за трудовим договором обов'язки охоронника). Відповідно до класифікатора професій ДК 003:2005 професія охоронник відноситься до найпростіших професій, що потребують знань для виконання простих завдань. Для виконання професійних завдань пов'язаних з збереженням та охороною майна, відповідно до класифікаційних вимог, достатньо неповної базової загальної середньої освіти та інструктажу на виробництві (код КП 5169 - професійна назва роботи охоронник).
При працевлаштуванні ним було надано такі документи: паспорт громадянина України на його ім'я, заява щодо прийняття його на роботу на завод залізобетонних виробів в якості охоронника, трудова книжка на його ім'я, медична довідка з висновком голови комісії, яким установлено його фізичну і психофізіологічну придатність до роботи за конкретною визначеною професією -охоронник. Медичний висновок про придатність до роботи виданий на бланку встановленого зразка та повернуто ним до кадрової служби ВАТ «Заводу залізобетонних виробів», після чого отримав фактичний допуск до роботи.
Він сумлінно відносився до ввіреної йому роботи і трудову дисципліну не порушував, своєчасно і точно виконував всі розпорядження власника, дбайливо ставився до майна власника, та таке інше відповідно до трудового договору ( ст. 139 КЗпП України). Протягом усього часу роботи на зазначеному підприємстві, ніяких зауважень з боку керівника щодо виконуваної ним роботи не було. При виконанні своїх обов'язків він безпосередньо підпорядковувався начальнику караулу ОСОБА_5 який здійснював контроль за його роботою та результатами праці.
Наказом від 20 листопада 2007 р. № 224/1 к його звільнено з роботи на підставі ст. 28 КЗпП України , як того, що не пройшов випробувальний термін. В наказі про звільнення не наведено фактів невідповідності щодо нього для виконання покладених на нього обов'язків за трудовим договором.
Позивач вважає, що наказ від 20 листопада 2007р №224/1 к за підписом директора ВАТ «Заводу залізобетонних виробів» ОСОБА_4 про звільнення його на підставі ст. 28 КЗпП України є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Випробування - це перевірка відповідності працівника роботі, яку він виконує за укладеним трудовим договором - тобто це звичайний контроль виконання працівником його функцій та результатів його праці.
Жодного доказу не було надано власником щодо його невідповідності, доказова база - зафіксованих недоліків відносно його, - відсутня. Не мало місця порушення трудової дисципліни і тим більше не може бути підставою звільнення за результатами випробування.
Оскільки в період випробування на працівника повною мірою поширюється законодавство про працю, в разі виникнення протягом строку випробування інших підстав для звільнення у наказі має міститися посилання на відповідну норму КЗпП, а не на ст. 28 КЗпП України.
При звільнені його з роботи власник посилається на те , що він нібито 18.11.2007р. в 4 год.05 хв. був «знайдений» начальником охорони гр. ОСОБА_6 В.1., як таким , що спав. Але ці відомості не правдиві, ні чим і ні ким не підтверджені і не відповідають дійсності взагалі і тим більше не є підставою для застосування ст. .28 КЗпП України.
По - перше, в 4 год. 02 хв. він доклав начальнику караулу (своєму безпосередньому керівнику) ОСОБА_5 , що він здійснив караул та ніяких пригод не сталося і запитав по рації дозвіл на 15 хв. відпочинок для обігріву тіла так, як він весь час знаходився на відкритому повітрі і температура повітря була 4-6 градусів нижче за Цельсієм, крім того було вітряно, і тільки після цього він зайшов до КПП для обігріву та відпочинку. Відповідно, ст. 159 КЗпП України
зобов'язує робітника піклуватися про особисту безпеку та стан свого здоров'я при виконанні будь-яких робіт за час присутності на території підприємства.
Відповідно до ст. 168 КЗпП та правил про роботу на відкритому повітрі в холодну пору року (офіційно опалювальний сезон розпочинається з 15 жовтня поточного року), затверджених постановою народного комісоріата праці СРСР від 11.12.1929р., працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалювальних приміщеннях надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються в робочий час. При цьому на власника покладається обов'язок обладнувати приміщення для обігрівання та відпочинку працівників.
Час відпочинку - (у трудовому праві) - це час, протягом якого працівник звільняється від виконання своїх трудових обов'язків і який він може використовувати на свій розсуд.
Відповідно до ст. 66 КЗпП України, працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин, яка встановлюється на підприємстві правилами внутрішнього трудового розпорядку, при цьому не зазначено законодавчо мінімальна тривалість такої перерви.
Відповідно ст. 141 КЗпП України, умови для виконання працівником покладених на нього обов'язків повинен забезпечити власник шляхом правильної організації праці працівника, створити умови для зростання продуктивності праці, уважно ставитись до потреб і запитів працівника, поліпшити умови праці.
До речі кажучи, власник не виконав цей обов'язок і обладнаного з точки зору безпечних умов і охорони праці такого приміщення не надав. Тим більше, власником порушено правила пожежної безпеки ( встановлено саморобну піч-«буржуйку» в приміщенні КПП).
Відповідно до ч.4 ст. 66 КЗпП на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. У таких випадках час приймання їжі включається в робочий час працівника, відображається в табелі робочого часу і підлягає оплаті.
Навіть під час відпочинку прийняття їжі і обігріву (18.11.2007р. о 4 год 05 хв) він дотримувався вимог трудового кодексу та правил внутрішнього трудового розпорядку заводу ЗБВ, і під час цієї перерви був присутній на робочому місці, тим самим, він міг контролювати і контролював навколишню обстановку щодо охорони ввіреного йому майна власника.
По-друге, начальник охорони ОСОБА_6, мав спілкування з ним о 4 год.05 хв. , що становить різницею в 3 хв. між зв'язком з начальником караулу ОСОБА_7 та спілкуванні з ОСОБА_6, в цей час «сон» не може наступити взагалі. Сон - це повне забуття відчуттів (за визначенням тлумачного словника).
Крім того, начальник охорони ОСОБА_6 працює за п'ятиденною робочою неділею, початок роботи о 8-00 ранку закінчення робочої зміни о 17-00 вечора щоденно і не мав ніякого повноваження взагалі знаходитися на території заводу о 4-00 год ранку 18.11.2007р. та ще й у вихідний день - неділя. (Офіційного розпорядження власника не було).
Посада начальника охорони в колективному договорі заводу, не зазначена як така, що відноситься до посад з ненормованим робочим днем. Крім того гр.ОСОБА_6 не мав інших законних підстав приходити на територію заводу в такий ранній час - 4 год. ранку.
Гр. ОСОБА_6 чинив відносно нього тиск, залякуючи його звільненням та примусив надати пояснення, які він писав в стані емоційно-нервового напруження, тому не мав можливості підібрати більш точні визначення які дійсно відповідали обстановці та мали місце для пояснення по суті справи. Одноразового грубого чи тривалого дисциплінарного проступку протягом його трудових відносин з власником, за які відповідно до КЗпП України власник мав би право звільнити його з роботи - він не вчиняв, ніякої вини не мав, тому і дав пояснення.
Більш того, він мав наміри працювати на підприємстві та сподівався у подальшому на можливе кар'єрне зростання так, як він одночасно навчався на 2 курсі у Дніпродзержинському державному технічному університеті на заочному відділенні за спеціальністю «Фінанси».
Спочатку його було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, потім замінено наказом про звільнення на підставі ст. 28 КЗпП України
Виходячи з ст. 26 КЗпП України (випробувальний термін - це фактично, перевірка працівника з метою встановлення відповідності працівника роботі, яка йому доручається). Якщо власник має докази винного неналежного виконання трудових обов'язків працівником з його вини, він вправі притягти його до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗ пП з дотримання вимог норм ст. ст. 147-149 КЗпП.
Підстав для звільнення його не має. Взагалі, обставини, які свідчать про вину працівника не можуть наводитись як аргумент, що обґрунтовує необхідність звільнення за ст. 28 КЗпП України. Не є підставою для звільнення його за ст. 28 КЗпП України, (за не доведення такого факту невідповідності) , а й взагалі немає ніяких підстав для звільнення, оскільки суперечить змісту зазначеної норми.
Власник - ОСОБА_4 не з'ясував дійсно обставини і не врахував його пояснення, що такі обставини, як сон про, що говорив гр. ОСОБА_6 взагалі не мали місця і не могли бути, більш того не зазначено як категорії, що відносяться до порушення правил трудового розпорядку, на підставі чого можна звільнити працівника з ініціативи власника, а також не були враховані свідчення на його користь начальника караулу ОСОБА_5 , який був його безпосереднім керівником.
Звільнення проведено без встановлення фактичних даних, які підтверджують що внаслідок недостатньої кваліфікації він не можу належним чином виконувати покладені на нього трудові обов'язки.
Не встановлено факту невідповідності щодо нього внаслідок недостатньої кваліфікації, власник не зазначив якими «доказами», крім доповідної записки ОСОБА_6 «підтверджується» така «невідповідність».
Взагалі суть змісту доповідної записки ОСОБА_6 не містить правдивих відомостей і тим більше не підтверджує його кваліфікаційну невідповідність.
Фактично питання невідповідності власником не встановлювалось, а лише спиралося у прийнятті рішення ураховуючи суто суб'єктивну думку підлеглого ОСОБА_6І та його нічим не підтвердженими припущеннями. Не наведено факту невідповідності щодо нього виконуваній роботі й у наказі, наказ від 20 листопада 2007р №224/1 к про звільнення.
Звільнення за ст. 28 (за недоведеністю самого факту такої невідповідності), суперечить змісту зазначеної норми. Трудовий договір може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у разі виявлення невідповідності виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи.
Звільнення незаконне тому, що роботодавець фактично обрав вид дисциплінарного стягнення - звільнення. Але, навіть при цьому, слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Власник не встановив яку саме провину несуть його дії або наявність в діях провини. Не визначив , чи є провина взагалі?
Крім того, доповідна записка щодо вчинення винного протиправного діяння працівника повинна бути зафіксована не менше як три свідка, в т.ч. робітниками цього підприємства.
Звільнення має бути вмотивованим, виходячи при звільненні мене власником за ст. 28 КЗпП України. Крім того власник не врахував наступне.
Оскільки він пропрацював дуже незначний період часу, він потребував час для психологічної адаптації. Адаптація - це процес, важливість якого повинні розуміти роботодавці, це - налагодження взаємовідносин з колегами по роботі ознайомлення зі специфікою роботи та організацією внутрішніх процесів, оволодіння принципами роботи на новому місці роботи для розуміння та відчуття задоволення від виконуваної роботи. Кінцевою задачею адаптації є -правильно організований процес адаптації, який покладається на власника, - є отримання робітником повної інформації про завод, свою роботу, обов'язках та вимогах а також чіткого розуміння поставлених перед працівником завдань та мети. В цей період начальник охорони ОСОБА_6І сказав мені, що він нікого не навчає і нічого не роз'яснює , в той час, як відповідно до трудового права , безпосередній керівник повинен знайомити нового робітника з колективом, детально знайомити його з робочою інструкцією, структурою, функціями та роллю підрозділу а також призначити куратора, який є, свого роду, наставником, який не тільки пояснює новому робітнику специфіку роботи, але й консультує його по нагальним і поточним питанням. Координує роботу нового робітника та надає йому необхідну підтримку на протязі випробувального терміну. Далі адаптаційний період включає постановку цілей і задач на період випробувального терміну, яка виконується в безпосередньому спілкуванні з керівником та важливо зазначити професійний аспект. Слід урахувати, що адаптація - це відповідальний і хворобливий період працівника звикання до нових умов роботи. Звільнення здійснюється тільки тоді, коли працівник повторно виявив незадовільні знання або одержав незадовільну оцінку (з відповідною документованою фіксацією можливих недоліків в роботі), при цьому повторна перевірка проводиться протягом одного місяця .
Перебуваючи у трудових правовідносинах з ВАТ «заводу залізобетонних виробів» також було допущено власником відносно нього ряд грубих порушень його прав, а саме:
• - у день звільнення йому не було видано трудову книжку та не проведено повний розрахунок, включаючи компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. (Відповідно до ст. 47 КЗпП україни, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівнику трудову книжку належно оформлену і провести з ним повний розрахунок).
• - трудову книжку та розрахунок при звільненні він отримав тільки 26.11.2007р., що є також грубим порушенням трудового законодавства України. (Ч. 1 ст. 116 КЗпП України роботодавець повинен письмово повідомити працівника про виплату зазначеної суми грошей).
• - йому також не надано письмового розрахунку щодо суми виплати, тим самим власник позбавив його можливості знати розмір заробленої ним фактично суми та порядку нарахування, а також у разі потреби на те оспорити видану суму грошей. (ч.2 ст. 116 КЗпП України).
Він намагався урегулювати спірне питання з директором заводу ОСОБА_4 мирним шляхом , для цього він був на особистому прийомі у гр. ОСОБА_4 і запропонував скасувати незаконний наказ про звільнення та вчасної видачі йому трудової книжки та розрахунку при звільненні. Але директор ОСОБА_4 відмовився виконати моє прохання, в зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду з цим позовом.
Діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду , яка підлягає стягненню з ВАТ «Заводу залізобетонних виробів» .Причинена моральна шкода полягає в його переживаннях та душевних стражданнях та морально-психологічному дискомфорті з приводу незаконного, несправедливого, за відсутністю його будь-якої вини щодо звільнення за ініціативою власника, у неможливості реалізувати свої особисті здібності професійно, а також реалізувати свої трудові і інші права, передбачені Конституцією і Законами України. В той час, як він був здатний виконувати доручену йому роботу відповідно до його освіти, його особистих якостей та стану здоров'я, він був позбавлений такого права та можливості реалізації законних інтересів. За весь час роботи він виконував доручену йому роботу у повному обсязі, тому цей факт для нього є виключно негативний та принижує його гідність. До того ж йому неодноразово було відмовлено в прийнятті на іншу роботу з мотивів застосування при звільнені такої підстави, як не пройшов випробувальний термін, що є для нього принизливим та негативно впливає на його психологічний стан, так як він освідчена людина, яка несправедливо переносить приниження у зв'язку з відмовою у прийнятті на роботу. Він бажав працювати і приносив користь відповідачу своєю працею, але позбавлений цього права в зв'язку з незаконними діями директора ВАТ «Заводу залізобетонних виробів» ОСОБА_4 Крім того, звільнення його з роботи на підставі ст. 28 КзпП України , яке він вважає незаконним, суттєво позначилося на його особистих і сімейних стосунках, що позначається щиросердечним болем не тільки моїм, але і моїх батьків. Він був, фактично, незаконно позбавлений права на працю не тільки на цьому заводі, але і в подальшому права працевлаштування так, як і на теперішній час всі його кропіткі пошуки роботи залишаються не результативними у зв'язку з внесеним записом до трудової книжки на заводі залізобетонних виробів. На даний час він вимушений жити не маючи ніякого власного доходу, що для нього, як молодої людини, особливо негативно позначається на його житті. Крім того, навіть у судовому засіданні гр.ОСОБА_6 продовжував ображати, принижував його честь і гідність своїми «висловами» такими, як «трудноусвояємий», та інші подібні вислови, що болюче вражають його та завдають додаткових страждань. Такі дії гр. ОСОБА_6 допускав відносно нього і раніше в присутності його співробітників. Зараз він мусить тратити свою нервову енергію, свій час та грошові кошти для доказування факту сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідного рівня знань щодо виконуваної ним роботи охоронником, що не входить в звичайний порядок його життя. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 17500 грн.
Крім того, якби він був звільнений з роботи за інших сприятливих для нього підстав, давно був вже працевлаштований за іншим місцем роботи та отримував винагороду за свою працю, а саме: на аналогічному місці за професією охоронника заробітна платня, у середньому по Дніпропетровській області, складає 1500 грн.00 коп., тому має місце у його випадку, стягнення з ВАТ «Заводу залізобетонних виробів» суми упущеної вигоди, яка складає 5526 грн. 09 коп. (договорні стосунки).
Керуючись ч.1, 2 ст. 235, ст. 47 КЗпП України, ст23 та п.2 ст. 22 ЦК України, ст. 237-1 ЦК України, позивач прохає:
1 .Наказ від 20 листопада 2007р №224/1 к за підписом директора заводу залізобетонних виробів ОСОБА_4 про звільнення його на підставі ст. 28 КЗпП України визнати незаконним та скасувати.
2.ГІОНОВИТИ його на роботі за професією охоронник на заводі залізобетонних виробів.
3.Зобов'язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.11.2007р. по 25.09.2008р.(дня поновлення його на роботі) в сумі 5906, 62 грн.00 коп.
4.Стягнути з відповідача на його користь 17500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
5. Стягнути з відповідача на його користь 5526 грн.09 коп. у відшкодування доходів, які він би міг реально одержати за звичайних обставин працевлаштування на іншому робочому місці, якби його трудові права не були порушені власником ВАТ «Заводу залізобетонних виробів» (упущена вигода).
6. Всі витрати по справі стягнути з відповідача.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги, з врахуванням внесених до них змін, та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві та в заявах про зміни та уточнення позову, підтримали в повному обсязі. ОСОБА_1 пояснив, що на роботі з 17 на 18.11.2007 року в період з 20.00 до 08.00 годин він не спав і ніхто його не будив, ніяких збитків підприємству не завдано. На північному КПП, куди він зайшов обігрітися, оскільки на вулиці була температура близько мінус 6 градусів, він розтопив „буржуйку" і сидів на стулі, склавши ноги на інший стілець. КПП має оглядовість на 360 градусів. Був хворий, мав підвищену температуру, але про це нікого не повідомляв тому, що його попереджали, що, якщо багато хворіє працівник, то йому не виплачують лікарняні. Після звільнення ніде не працевлаштовувався, в даний час з 01.10.08 р. поступив на навчання до Вільногірського технікуму національної металургійної академії України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, з врахуванням внесених до позову змін, та пояснив, що позивач був звільнений з роботи на законних підставах в зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі охоронника. Позивач був зобов'язаний повідомити про свій хворобливий стан перед тим, як приступити до роботи. Щодо лікарняних, то підприємство закон не порушує.
Третя особа - голова правління ВАТ „ВЗ ЗБВ" ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
З показань свідка ОСОБА_8 , який доводиться батьком позивачу, витікає, що в листопаді 2007 року зі слів сина йому стало відомо, що сина звільнили з роботи охоронником з заводу залізобетонних виробів за те, що він , начебто, спав на роботі. Його застав начальник охорони. Чи були інші порушення на роботі у сина, йому невідомо. Син говорив, що йому подобається робота і він бажає поновитися на роботі. З показань свідка ОСОБА_5 , який працює начальником караулу на підприємстві відповідача, витікає, що з 17 на 18.11.2007 року в період з 20.00 до 08.00 годин, він та охоронники ОСОБА_1 та Стащенко заступили в караул по охороні „ВЗЗБВ". 18.11.07 р. близько
4 годин на територію з перевіркою роботи наряду прийшов начальник охорони ОСОБА_6, якому він повідомив, хто, де знаходиться. ОСОБА_6 попрохав по рації нікого не викликати. Перед цим, близько 03.45 годин ОСОБА_1 по рації повідомив, що він буде на КПП. Через деякий час ОСОБА_6 вернувся разом з ОСОБА_1 і повідомив, що ОСОБА_1 спав. Після чого, ОСОБА_1 став вимагати, щоб ОСОБА_6 повернув йому рацію. ОСОБА_6 повернув йому рацію, від роботи не усунув, сказав, що ОСОБА_1 буде звільнений з роботи, як такий, що не пройшов випробування. В цю ніч Стащенко будила ОСОБА_1 на початку першого часу, про що зразу йому, як начальнику караулу, не повідомила. Коли він, особисто, в присутності Стащенко будив ОСОБА_1 близько 01.30 годин, то Стащенко повідомила і про перший випадок. Ці порушення, він як начальник караулу, не зафіксував із жалю до ОСОБА_1, який обіцяв, що більше такого не буде. Він та працівники його зміни писали клопотання, щоб залишити ОСОБА_1 на роботі. Коли узнав, що за клопотанням начальника охорони можливе звільнення охоронника за невідповідністю роботі, то клопотання викинув.
З показань свідка ОСОБА_6, який працює начальником охорони на підприємстві відповідача, витікає, що 18.11.07 р. близько 04 годин він перевірив несення служби нарядом ОСОБА_5 , який доповів йому обстановку та повідомив: хто із наряду де знаходиться. Після чого він став здійснювати перевірку і пішов сам по території підприємства.. Коли прийшов до приміщення північного КПП, відкрив двері, то побачив, що охоронник ОСОБА_1 перебуває в горизонтальному положенні на стулах, тобто спав, на його вхід в приміщення не реагував. Він покликав ОСОБА_1 , на що той, також не зразу, зреагував і піднявся. ОСОБА_1, як охоронник, не виконав вимог інструкції і положень про охорону, сон на роботі є грубим порушенням дисципліни. ОСОБА_1, як охоронник повинен був постійно здійснювати візуальний контроль за обстановкою на території підприємства. Читати, спати, лежати охороннику заборонено згідно інструкцій. На його вимогу надати пояснення, ОСОБА_1 відмовився, надав пояснення наступного дня. Від роботи він ОСОБА_1 не усував тому, що підстав не було, той був тверезий, не хворий. У нього, як начальника охорони, і раніше були претензії до ОСОБА_9: погано усвоював інструкцію, відмовлявся іти в дозор та виконувати інші розпорядження. ОСОБА_9 не розумів роботу охоронця, тому було прийнято рішення, що він не відповідає роботі охоронця.
Згідно копії трудової книжки на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запис № 9 -02.11.2007 - прийнятий охоронником в ВАТ „ВЗ ЗБВ", Нак. № 212к від 02.11.2007 p.; запис № 10 - 20.11.2007 -звільнений за угодою сторін, тут же запис: запис за № 10 вважати недійсним, нак. № 224к від 20.11.2007 p.; запис № 11 - 20.11.2007 - звільнений, як такий, що не пройшов випробувального терміну, згідно ст. 28 КЗпП України, Нак. № 224/1 к від 20.11.2007 року.
Згідно копії наказу (розпорядження) про прийом на роботу від 30.10.07 року ОСОБА_1, зазначено строк випробування - 1 місяць, робоча професія -охоронник, умови праці - нормальні, тривалість робочого дня -12 годин, висновок медичного огляду - охоронником годний, вступний інструктаж - пройдений, з умовами роботи - згоден. Всюди зазначені підписи представника адміністрації та працівника. а.с. ЗЗ
Згідно копії наказу номер 212к від 02.11.07 року ВАТ „Вільногірський завод залізобетонних виробів", ОСОБА_1 прийнятий на постійну роботу з 02.11.07 року охоронником з окладом 500 грн., з випробувальним терміном - один місяць, а.с. 34
Згідно копії наказу про припинення трудового договору від 20.11.07 р. ОСОБА_1 звільнений з 20.11.07р. за угодою сторін.а.с. 15
Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 30.10.07 року на ім'я голови правління ВАТ „ВЗ ЗБВ" ОСОБА_4, він прохає прийняти його на роботу на посаду охоронника з 02.11.07 року. Тут же надпис начальника служби охорони ОСОБА_6 від 30.10.07 p.: Прийняти на посаду охоронника з випробувальним строком 1 місяць, з окладом 500 грн. а.с. 35
Згідно копії наказу № 224/1 к від 20.11.07 p., зазначено, що охоронник ОСОБА_1 був прийнятий на роботу 02.11.07 р. з випробувальним строком 1 місяць. При чергуванні в нічну зміну з 17 на 18 листопаду 2007 року в 04.05 год. був виявлений начальником охорони сплячим в приміщенні північної прохідної. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги „Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ „ВЗ ЗБВ" та КЗпП України. На підставі ст. 28 КЗпП України ОСОБА_1 звільнити, як такого, що не пройшов випробувального строку, з 20.11.2007 року. ОСОБА_1 ознайомлений під особисту розписку з наказом 23.11.07 року та зазначив, що з наказом повністю не згоден .а.с. 36
Згідно копії службової записки начальника служби охорони ОСОБА_6 від 19.11.07 року, зазначено, що ним 18.11.07 року було перевірено несення служби чергової зміни начальника караулу ОСОБА_5 Внаслідок чого було виявлено низький рівень організації охоронних заходів, відсутність дієвого контролю за робою підлеглих керівником зміни. Був виявлений сплячим охоронник ОСОБА_1 в приміщенні північного КПП, що свідчить про невиконання покладених на нього обов'язків з охорони, являється порушенням трудової дисципліни. В зв'язку з виявленою невідповідністю працівника роботі, на яку він був прийнятий, ОСОБА_6 прохає звільнити охоронника ОСОБА_1, як такого, що не пройшов випробувального строку.а.с. 37
Згідно копії пояснення ОСОБА_1 від 18.11.07 року, зазначено, що він працював в ніч з 17 на 18 листопаду 2007 року. Близько 03.00 годин він взяв на поводок собаку і пішов на обхід. Близько 03.50 год., підходячи до північного КПП, передав по рації начальнику караулу, що обхід закінчує. Зайшовши в приміщення КПП, став розтоплювати „буржуйку". Розтопивши її, він приліг на стула. В 04.05 год. в такому положенні його застав начальник охорони, а.с. 38
Згідно копії пояснення ОСОБА_5 від 18.11.07 року, зазначено, що близько 03.40 годин підлеглий ОСОБА_1 повідомив йому по радіостанції, що закінчив обхід і перебуває на північному КПП. Хвилин через 20-25 після цього, ОСОБА_1 був виявлений сплячим на стулах в приміщенні північного КПП начальником охорони.а.с. 39
Згідно копії витягу з журналу про видачу трудових книжок ( 12-та строчка зверху-вниз), 20.11.07 р. ОСОБА_1 отримав свою трудову книжку під розписку, а.с. 42-43
Згідно копії наказу № 194ос від 05.10.07 року затверджено Положення „Про проходження випробувального строку при прийомі на роботу", в якому п.2 зазначено: керівникам структурних підрозділів ВАТ „ВЗ ЗБВ" при виявленні невідповідності працівника характеру виконуваної роботи, а також не пізніше 2 днів до закінчення випробувального строку, представлять керівнику підприємства докладну записку з вказівкою виробничої характеристики працівника та висновків з приводу проходження чи не проходження випробувального строку, а.с. 44
Згідно копії Положення „Про проходження випробувального строку при прийомі на роботу", встановлено строки та умови, при яких вважається встановленою умова при прийомі на роботу - випробувальний строк, порядок проходження випробувального строку. Згідно п.2.3, якщо, протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника виконуваній роботі, роботодавець вправі в любий час протягом цього строку розірвати трудовий договір і звільнити такого працівника, згідно ст. 28 КЗпП України, як такого, що не витримав випробувального строку. Тобто, у випадку, якщо протягом дії випробувального строку роботодавцю стане очевидним невідповідність новоприйнятого працівника займаній посаді, то безпосередній керівник може написати відповідну докладну записку на ім'я голови правління, на підставі чого видається наказ про звільнення, а.с. 45-47
Згідно копії Положення „Про службу охорони", затвердженого 27.09.07 року, робота з охорони підприємства -це безперервне протягом всього робочого часу виконання організаційно-технічних заходів по охороні території підприємства, будівель, споруд, наружних установок, коммунікацій, приміщень.устаткування, сировини і готової продукції шляхом здійснення безперервного візуального контролю, постійної перевірки наявності та стану охоронюваного, повідомлення про події керівництву і в органи втнутрішніх справ, у випадку виникнення протиправних дій застосування заходів необхідної оборони, заходів по зупиненню протиправних дій шляхом застосування засобів індивідуального захисту і активної оборони з використанням допоміжних засобів і фізичної сили.
Не виконання роботи з охорони - це ведення не службових розмов з сторонніми особами, це лежати, читати, спати, не здійснювати постійних перевірок охоронюваного майна, ослабляти чи припиняти візуальну охорону любим іншим способом. Не виконання роботи з охорони майна підприємства вищезазначеними способами являється не відповідністю охоронника виконанню покладених на нього функціональних обов'язків.
Повнота і якість виконання функціональних обов'язків охоронником визначається керівником служби охорони за досягнутими показниками і складених матеріалах охоронником, у відповідності з переліком показників, рівню трудової дисципліни, підготовленості, проявленим діловим і моральним якостям.
Згідно п. 1.12 Служба охорони в своїй діяльності використовує види служби: постову, дозорну, контрольно-пропускну та режим.
Згідно п. 4.1 начальник служби охорони несе персональну відповідальність за виконання поставлених задач і визначає ступінь відповідальності всього особового складу служби охорони.
Згідно п.4.4 начальник служби охорони організує і особисто приймає участь в проведенні оперативних перевірок службової діяльності в денний і нічний час, розглядає результати перевірок, приймає заходи з відбору та покращення якісного складу кадрів, усуває недоліки.
Згідно п.п.5, 3; 5.8 начальник охорони має право заявляти клопотання перед керівництвом підприємства про призначення посадових осіб особового складу, переміщення, звільнення співробітників служби охорони; здійснювати в денний і нічний час оперативні перевірки службової діяльності, клопотати перед керівництвом про притягнення до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього обов'язків, а.с. 49-55
Аналогічні права та обов'язки начальника служби охорони зазначені в окремій посадовій інструкції ах. 56-59
Згідно копії інструкції про функціональні обов'язки охоронника з охорони ВАТ „Вільногірський завод залізобетонних виробів": п. 1.3 - охоронник адміністративно, функціонально підлеглий безпосередньо - начальнику караулу, прямо - заступнику начальника служби охорони, начальнику служби охорони; п. 1.4 - призначення, переміщення чи звільнення від посади охоронника здійснюється у відповідності з діючим законодавством, наказом голови правління за поданням начальника охорони; п.3.2 - у випадку хвороби чи інших поважних причин, що не дозволяють прибути на роботу, охоронник повинен завчасно повідомити про це безпосереднього чи прямого керівника; п.3.23 - охороннику забороняється покидати охоронюваний об'єкт; вести не службові розмови з сторонніми особами, лежати, читати, спати, ослабляти чи зупиняти візуальну охорону любим іншим способом, виконувати будь-які інші роботи, доручення, прохання, не пов'язані з виконанням функціональних обов'язків; п.4.2 -зігріватися в теплому приміщенні при виконанні роботи з охорони в зимовий період в порядку встановленому в додатку № 10 до Колективного договору; розділ 5 - охоронник несе відповідальність згідно діючого законодавства України, внутрішніх актів підприємства за бездіяльність, не виконання, не своєчасне чи не якісне виконання функціональних обов'язків, в тому числі, за невиконання розпоряджень керівництва підприємства, керівника охорони, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової диципліни. а.с. 60-63
До справи прилучено копію Статуту підприємства, копію довідки з ЄДРПОУ, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію Колективного договору з додатками, а.с. 64-81, 91-129.
Згідно додатку № 10 до Колективного договору передбачено, що при проведенні робіт на відкритому повітрі в зимовий час надається працівникам кожні 60 хвилин перерва для обігрівання починаючи з температури -10 -15 градусів на 10 хв. а.с. 127
Згідно довідки про середню заробітну плату, ОСОБА_1 в листопаді мав 13 робочих днів, за що йому було нараховано 304.41 грн., середньоденна заробітна плата склала - 23.42 грн.
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі встановлення невідповідності працівника роботі, на яку його прийнято, тобто згідно ч.2 ст. 28 КЗпП України.
Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача та його представника, представника відповідача, та внаслідок дослідження у справі всіх представлених доказів і оцінки їх в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з врахуванням внесених до позову змін, в повному обсязі, за наступних підстав.
Суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні факти.
Позивач з 02 по 20 листопада 2007 року на підставі трудового договору, укладеного на невизначений час, перебував в трудових відносинах з відповідачем, займав посаду охоронника, і був прийнятий на роботу з випробувальним строком - один місяць. З 20.11.07 року був звільнений з роботи згідно ст. 28 КУпП України, тобто на підставі встановлення протягом строку випробування його невідповідності роботі, на яку він був прийнятий.
Позивач, дійсно, 18.11.07 року близько 04.05 годин був виявлений на своєму робочому місці сплячим, що повністю суперечить вимогам, які витікають із його робочої інструкції, із положення про охоронну службу, і згідно яких такий факт свідчить про невідповідність охоронника виконуваній ним роботі. Позивач, наряду з показаннями свідка ОСОБА_6, фактично повністю сам визнав факт невиконання покладених на нього обов'язків, про що свідчить його особисте письмове пояснення від 18.11.07 року та усне в - судовому засіданні. Свідок ОСОБА_5 підтвердив, даний факт, а також пояснив, що аналогічні порушення позивач допускав ще два рази протягом робочої зміни. Згідно зазначених актів підприємства, обов'язки та права щодо визначення відповідності охоронника виконуваній ним роботі, покладені на начальника служби охорони - ОСОБА_6, який несе персональну відповідальність за якісний особовий склад служби охрани та результати роботи. Згідно робочій інструкції охоронника, останній також несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх функціональних обов'язків.
Суд розглядає справу в межах позовних вимог, тому щодо інших порушень, які начебто допустила адміністрація підприємства при звільненні позивача з роботи - несвоєчасна видача трудової книжки, невидача спеціального взуття та інші порушення, на які посилається позивач, і які не відносяться до спірного питання, суд не робить відповідних висновків
Оцінюючи докази у справі, суд не вбачає в показаннях всіх допрошених у справі свідків підстав для сумнівів в правдивості їх показань про обставини справи.
Суд критично сприймає твердження позивача, що пояснення від 18.11.07 р. було ним написане під „тиском" начальника охорони ОСОБА_6, тому, що це твердження ніякими доказами не обгрунтоване, окрім того, ОСОБА_1 мав можливість до 20.11.07 року доповнити, уточнити свої пояснення на ім'я керівництва, проте цього не зробив. Суд надає перевагу письмовим доказам, а саме поясненню, яке складене та підписане власноручно ОСОБА_1, та підпису в журналі про отримання трудової книжки, оскільки недійсність цих документів та свого підпису в них він не оспорює.
Суд не приймає твердження позивача та його представника, що ОСОБА_6 В.1., як начальник служби охорони, не мав права здійснювати перевірку в нічний час тому, що згідно вище зазначених актів підприємства йому надано право і встановлено обов'язок здійснювати оперативні перевірки несення служби як в денний так і в нічний час.
Суд не приймає твердження позивача, що він виконував свої обов'язки належним чином, оскільки ці твердження спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , із яких витікає, що ОСОБА_1 не вживав достатніх особистих зусиль для освоєння професії охоронника, неодноразово допускав невиконання прямих фунціональних обов'язків, що потягло за собою висновок начальника служби охорони про його невідповідність роботі охоронника.
Згідно 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ч.1 ст. 26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Згідно ч.2 ст. 27 КЗпП України, строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Згідно ст. 28 КЗпП України, коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи на підприємстві відповідача відбулося на законних підставах і в порядку передбаченому законом, з боку відповідача не було допущено порушень трудових прав при звільненні позивача, а тому діями відповідача позивачу не було завдано моральної шкоди, підстав для задоволення позову немає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про покладення судових витрат в виді судового збору у розмірі 08.50 грн. на рахунок держави, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 07.50 грн. - на позивача, оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито», звільнений від сплати державного мита за позовами про стягнення заробітної плати та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.
На підставі ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 3, 4, 11, 16, 22, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 1-4, 5-1, 21, 22, 23, 26, 28, 47, 139, 159, 221, 233, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 88, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Вільногірський завод залізобетонних виробів» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, з врахуванням внесених до позову змін, - відмовити в повному обсязі.
Відмовити у визнанні незаконним та в скасуванні наказу № 224/1 к від 20.11.2007 року за підписом голови правління ВАТ „Завод залізобетонних виробів" про звільнення ОСОБА_1 з роботи охоронника на підставі ст. 28 КЗпП України.
Відмовити у поновленні ОСОБА_1 на роботі в ВАТ „Завод залізобетонних виробів" на посаді охоронника.
Відмовити в зобов'язанні ВАТ „Завод залізобетонних виробів" сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2007 року по 25.09.2008 року в сумі - 5906.62 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот шість гривень 62 копійки) плюс - за період до дня фактичного поновлення на роботі.
Відмовити в стягненні з ВАТ „Завод залізобетонних виробів", ЄДРПУ 01350073, юридична адреса: вул. Степова 2, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 17500.00 грн. для відшкодування моральної шкоди.
Відмовити у стягненні з ВАТ „Завод залізобетонних виробів" на користь ОСОБА_1 -5526.09 грн. для відшкодування доходів, які б він міг отримати за звичайних обставин працевлаштування на іншому робочому місці, якби його трудові права не були порушені власником ВАТ „Завод залізобетонних виробів" (упущена вигода).
Судові витрати у справі в виді судового збору у розмірі 59.15 грн. покласти за рахунок держави України, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 07.50 грн.- покласти на позивача ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.
Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення третій особі - голові правління ВАТ „ВЗ ЗБВ" ОСОБА_4