ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

29.05.2007                                                                                   Справа № 2-229/07 

 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигеєва О.С.

при секретарі: Корх К.В.

 

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 17.05.07 р.:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_1);

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від третьої особи-1: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від третьої особи-2:  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_2;

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Закритого акціонерного товариства “Шарм” м.Дніпропетровськ на рішення  Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від  05.02.07 р.   у справі № 2-229/07

 

за позовом: ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ

до   Закритого акціонерного товариства “Шарм” м.Дніпропетровськ

3-тя особа:ОСОБА_3 м.Дніпропетровськ;

3-тя особа: ОСОБА_4 м.Дніпропетровськ

про  визнання зборів незаконними

                                                 

В С Т А Н О В И В :

 

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05.02.2007 р. у справі № 2-0229/2007 р. задоволено позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Шарм”, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про  визнання незаконними зборів акціонерів ЗАТ “Шарм”, які були проведені 14.03.05 р.

Визнано незаконними збори акціонерів ЗАТ “Шарм”, проведені 14.03.2005 р.

Визнано недійсними всі рішення, прийняті зборами акціонерів ЗАТ “Шарм”, проведеними 14.03.2005 р.

Визнано недійсним протокол НОМЕР_2 загальних зборів акціонерів ЗАТ “Шарм” від 14.03.2005 р.

Визнано недійсним протокол НОМЕР_1 загальних зборів акціонерів ЗАТ “Шарм” від 14.03.2005 р.

ЗАТ “Шарм” не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

          Скаржник вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно є винесеним з численним порушенням норм процесуального права, при недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи.

          Відповідач вказує в апеляційній скарзі, що судом порушено вимоги ч. 1 ст. 15, 16 ЦК України, ч.1 ст. 3 ЦПК України, що позивачем фактично не було доведено, що його права порушені діями або бездіяльністю ЗАТ “Шарм”, що судом було допущено неповноту судового розгляду, чим  порушено вимоги ч. 4 ст. 169 ЦПК України, що  представник позивачаОСОБА_2 є особою зацікавленою у вирішенні питання про визнання загальних зборів акціонерів ЗАТ “Шарм” недійсними і навмисно скористався правовим статусом ОСОБА_1, як  акціонер., якому належать 100 простих іменних акцій товариства, що становить 0,97 % від загальної кількості акцій у статутному товаристві, з метою отримання необхідних самому ОСОБА_2 документів від ЗАТ “Шарм” та визнання їх недійсними.

          Скаржник зазначає в апеляційній  скарзі, що суд,  в порушення вимог ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 11, 212, 213 ЦПК України, постановив рішення при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; не надав належну оцінку поясненням третьої особи, а також письмовим доказам, а саме:

-          наказу про звільнення з посади голови правління ОСОБА_3 від 14.03.2005 р., який  було написано третьою особою ОСОБА_3 власноручно, що вона не заперечувала і в  судовому засіданні;

-          акту прийому-передачі документів, складеному 15.03.2005 р. між звільненим за угодою сторінІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та призначенимІНФОРМАЦІЯ_3ОСОБА_4

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що судом не вирішено  характер правовідносин ОСОБА_1 та ЗАТ “Шарм”, не встановлено правову оцінку.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської обл. від 20.03.2007 р. дану справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідно до Закону України № 483-У від 15.12.2006 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” (чинний з 29.12.2006 р.) ст. 12 Господарського процесуального кодексу України доповнено п.4 та ст.. 16 ч.5 -а саме справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів підвідомчі господарським судам і розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України № 483-У від 15.12.2006 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з  питань приватизації та з корпоративних спорів” -судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.07 р. справу № 2-229/07 прийнято до провадження і призначено до розгляду на 17.05.07 р. на 14 год.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, так як прийняте судом першої інстанції рішення по даній справі відповідає нормам матеріального і процесуального права, а також позиції Верховного Суду України у частині регулювання діяльності акціонерних товариств: “ При розгляді справ у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів суду слід виходити з того, що порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого законом та внутрішніми документами акціонерного товариства, може бути підставою для визнання недійсними прийнятих загальними зборами рішень.” В цих же Узагальненнях (Розділ “Висновки”) : “загальні збори правомочні приймати рішення, якщо в них беруть участь акціонери, які володіють більше як 60 % голосів. Правомочність загальних зборів визначається перед початком зборів на підставі реєстру, що містить дані реєстрації акціонерів (їх представників), які беруть участь у зборах. При цьому голоси акціонерів, передані за довіреностями, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, не враховуються для визначення кворуму загальних зборів і результатів голосування. Відсутність кворуму на загальних зборах є підставою для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень. Однією з найпоширеніших підстав  задоволенні позовів про визнання рішень загальних зборів недійсними є порушення порядку скликання зборів, передбаченого законом та внутрішніми документами товариства, зокрема, порушення порядку повідомлення акціонерів про скликання зборів.”

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.05.2007 р. до 29.05.2007 р. до 14 год. 40 хвилн.

Скаржник у судовому засіданні заявив усно клопотання про проведення експертизи підпису позивача в позовній заяві.

Колегія суддів відмовила скаржнику у задоволенні заявленого клопотання, так як позовна заява була прийнята до розгляду та розглянута судом.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції передбачені статтею 101 ГПК України. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши  суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У липні 2006 р. позивач, який є акціонером ЗАТ “Шарм”, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними збори акціонерів ЗАТ “Шарм”, які відбулися 14.03.2005 р., а рішення, прийняті на даних зборах, недійсними. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є акціонером ЗАТ “Шарм”. В зборах участі не приймав, так як  не був повідомлений про них. Порядок скликання зборів не був додержаний. В зборах акціонери з  кількістю голосів більше 60 %  не приймало участь.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги доповнив та просив визнати  незаконними збори акціонерів ЗАТ “Шарм”, проведені 14.03.2005 р., визнати недійсними всі рішення, прийняті  зборами акціонерів ЗАТ “Шарм”, проведеними 14.03.2005 р., а також протокол № 1 загальних зборів акціонерів ЗАТ “Шарм” від 14.03.2005 р. та протокол НОМЕР_1 загальних зборів акціонерів ЗАТ “Шарм” від 14.03.2005 р. Пояснив, що відповідачем не була дотримана процедура скликання зборів, реєстрації та проведення зазначених зборів, у зв'язку з чим  дані збори є незаконними, а рішення, прийняті на них та протоколи зборів, недійсними.

Згідно до ст. 4 Закону України “Про господарські товариства” акціонерне товариство повинно діяти на підставі установчого договору і Статуту.

Права та обов'язки учасників товариства передбачені статями 10-11 вказаного Закону України.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с. 45-46) 14.03.2005 р. були проведені загальні збори засновників ЗАТ “Шарм”. На повістку дня були винесені наступні питання: про вихід зі складу учасників товариства; придбання акцій вибувшого учасника, продаж частини приміщення; внесення змін до статутних документів та реєстру товариства; звільнення голови правління; вибори голови правління та ревізійної комісії, за результатами яких були складені протоколи № 1 та НОМЕР_1 від 14.03.2005 р.

Порядок скликання загальних зборів акціонерів передбачено ст. 43 Закону України “Про  господарські товариства” та ст. 159 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 43 Закону України “Про господарські товариства” та відповідно до п.4.5 Регламенту  загальних зборів  відкритих акціонерних товариств, рекомендованого Розпорядженням Фонду державного майна  України від 05.05.1996 р. № 71-р, не пізніше як за 45 днів до дати скликання загальних зборів правління АТ публікує в трьох центральних засобах масової інформації, що поширюються на всій території мешкання акціонерів АТ, повідомлення, в якому зазначаються дата, час та місце проведення загальних зборів, а також питання, що включені до порядку денного. Держателі іменних акцій повідомляються про проведення загальних зборів персонально рекомендованим листом, кур'єром або телефаксом. Таке ж положення встановлено п.5.4 Статуту ЗАТ “Шарм”, зареєстрованого Розпорядженням Дніпропетровського міськвиконкому № 900-р від 25.10.1996 р. (реєстраційних № 11918-АТ), відповідно до якого письмове повідомлення акціонерів про скликання зборів з наведенням часу, місця проведення зборів та порядку денного є обов'язковим. Абзацом 5 п.5.10 Статуту ЗАТ “Шарм” встановлює, що Правління організовує проведення зборів, сповіщення акціонерів.

Проте скликання зборів здійснювалося з порушенням діючого законодавства, а саме: ст.ст. 41, 43 ЗУ “Про господарські товариства” та ст. 159 ЦК України, а саме реєстрація акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або  реєстратором не здійснювалася.

Надана відповідачем відомість реєстрації на підтвердження проведення  реєстрації акціонерів на зборах 14.03.2005 р. не є належним доказом, так як складена в порушення чинного законодавства і містить лише перелік прізвищ окремої групи, щодо яких невідомо, чи були вони акціонерами ЗАТ “Шарм” станом на 14.03.2005 р., яка кількість акцій їм належить, відсутні їх підписи, про те, що вони зареєстровані як учасники зборів, а тому суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що не можна вважати їх достовірними.

Як було встановлено в судовому засіданні збори акціонерів були оформлені двома Протоколами - НОМЕР_2 і НОМЕР_1, які мають суттєві відмінності. Викладення в протоколі НОМЕР_2 ходу зборів та прийняття на них рішень суперечать поясненням свідків, викликаних за клопотанням відповідача щодо порядку розгляду питань, зазначених в повістці дня та результатів голосування. Протокол НОМЕР_1 на відміну від Протоколу НОМЕР_2 містить рішення про обрання ОСОБА_4 тимчасовим головою правління та введення її тимчасово до складу правління. Результати голосування по даному питанню відсутні.

Таким чином, порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, передбаченого законом та внутрішніми документами акціонерного товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих загальними зборами рішень.

Стаття 55 Конституції України встановлює, що права і свободи громадянина захищаються судом. Статтею 15 ч.1 Цивільного Кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК при цьому визначає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового  або майнового права та інтересу. Конституційний суд України в рішенні № 9-ЗП від 25.12.1997 р. також визначив, що “суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства  вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод”. Ч.5 ст. 98 Цивільного Кодексу України встановлює, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником Товариства до суду.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду, яке оскаржується, винесено  у відповідності з нормами діючого законодавства, відповідає обставинам  та матеріалам справи, а тому доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

 

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Шарм” м.Дніпропетровськ   залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.07 р. у справі № 2-229/07 р. залишити без змін.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька 

 

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

 

О.С.Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                                    І.Г.Логвиненко

29.05.07 р.