а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 листопада 2009 р.       Справа № 2-а-4484/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича ,

при секретарі судового засідання:   Педорук Олесі Сергіївні

за участю представника позивача:   Волощука В.О.

відповідача : ОСОБА_2

представника відповідача :   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : державної податкової інспекції у м. Вінниці  

до :   суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2  

про : примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 103045,87 грн.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 103045,87 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що заявлена до стягнення сума заборгованості виникла у зв’язку з донарахуванням податкових зобов’язань по податку на додану вартість в сумі 84988,50 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 18057,37 грн. на підставі податкових повідомлень - рішень від 25.03.2009р. № 0018281721/0 та № 0018291721/0.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені ДПІ у м. Вінниці вимоги в сумі 103045,87 грн. визнала повністю, про що надала до матеріалів справи відповідну письмову заяву.

Виходячи з положень статтей 136, 112 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом є підставою для прийняття постанови про його задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси, у зв’язку з чим судом приймається з огляду на наступне.

Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради як фізична особа підприємець ( ідент. номер НОМЕР_1) та взята на податковий облік в ДПІ у м. Вінниці. Окрім іншого, з 25.03.2008р. є платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Вінниці в період часу з 16.02.2009р. по 06.03.2009р. проведена планова документальна перевірка дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 09.02.2008р. по 31.12.2008р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 686/17 від 12.03.2009р.

Зокрема, проведеною перевіркою виявлені порушення підприємцем:

- п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" що полягало в завищенні суми податкового кредиту за перевіряємий період на 62505 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 56659 грн.;

- п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: заниження оподаткованого доходу отриманого у 2008 році на суму 120140,41 грн., внаслідок чого на підставі  п. 7.1 ст. 7 цього ж Закону донараховано 18021,06 грн. податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.

Встановлені податковим органом обставини стали підставою до прийняття позивачем   податкових повідомлень-рішень від 25.03.2009р. № 0018281721/0  яким донараховано  податкове зобов’язання по податку на додану вартість в загальній сумі 84988,5 грн., із них за основним платежем - 56659 грн., за штрафною санкцією - 28329,5 грн.; та № 0018291721/0, яким донараховано зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 18021,06 грн.

 Всього ж нараховано 103045,87 грн., що і є предметом даного позову.

Згідно п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( Закон № 2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Як свідчать наявні у справі докази, а також дослідженні в судовому засіданні оригінали матеріалів перевірки, згадані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем вчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.03.2009р.

Оскільки, в подальшому нараховані зобов’язання в сумі 103045,87 грн. ОСОБА_2 ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувались, тому є узгодженими згідно вищенаведених норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та підлягають сплаті. Доказів зворотного на момент винесення цього рішення суду не надано.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.п 6.2.1. п.6.2 ст. 6 згаданого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання даних заходів ДПІ у м. Вінниці направило СПД ОСОБА_2  першу та другу податкові вимоги № 1/1248 від 09.04.09 та № 2/1435 від 15.05.09 відповідно, які отримані останньою,  хоча узгоджені суми податкового зобов’язання  добровільно не сплачені.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Те ж саме зазначено і в п.п. 3 п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування”, за якою платники податків і зборів зобов‘язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни. В той же час згідно ч. 1 ст. 11 даного Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.  

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення заборгованість в сумі 103045,87 грн.  відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатила, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, та безспірно визнається, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Варто також зазначити, що п.п 3.1.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  визначено, що активи платників податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість в сумі 103045,87 грн.   за рахунок її активів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:     23.11.09  

Суддя     Курко Олег Петрович