а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4078/09/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича ,
При секретарі судового засідання: Скалій Леся Володимирівна
За участю представників сторін:
позивача : не з'явився
відповідача : не з'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом : Управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області
до : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про : стягнення заборгованості по фінансових санкціях
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі звернулосьдо Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій в розмірі 170 грн. 00 коп.
Позов мотивовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подав розрахунок за 2008 рік, який потрібно подати до 01.04.2009 року. В наслідок цього було нараховані фінансові санкції в розмірі 170 грн. 00 коп., про що було винесено рішення № 84 від 23.04.2009 року. Дане рішення було направлено ОСОБА_1, яке він отримав 28.04.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням. На протязі десяти робочих днів боржник заборгованості не сплатив та не оскаржив. На сьогоднішній день відповідач заборгованість по фінансових санкціях в розмірі 170 грн. 00 коп. не сплатив.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав. Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Аналогічна норма передбачена і ч. 1 ст. 49 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На адресу відповідача неодноразово надсилались повістки, про що свідчать реєстр листів (а.с.21) та повідомлення про вручення повістки від № 834879 (а.с. 16) та № 836570 (а.с. 27) . Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та забезпечення реалізації ним свої прав, передбачених ст.ст. 49, 51 КАС України, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області № 84 від 23.04.2009 року, на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством застосовано фінансові санкції в розмірі 170 грн. 00коп., яке отримано відповідачем 28.04.2009 року (а.с.8).
Відповідно до пп.1 п.8 Прикінцевих положень вказаного Закону, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи зазначене та положення ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники, в тому і ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників страхові внески у встановленому розмірі та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 р., до страхувальників відносяться роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають згідно п. 1 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 5 ч. 9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.13 с. 106 Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком фінансової санкції, зазначеної у рішенні про сплату фінансової санкції, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 84 від 23.04.2009 року про застосування фінансових санкцій одержане відповідачем 28.04.2009 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 781350, копія якої містяться в матеріалах справи (а.с.8).
Проте, доказів оскарження у встановленому порядку вказаних рішення відповідачем не надано. Добровільно суму штрафу та пені відповідач не сплатив.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області (вул. Леніна, 27, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, р/р 25604323520103 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк", МФО 302076, ЄДРПОУ 20104032) заборгованість по сплаті фінансових санкцій в розмірі 170 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 13.11.09
Суддя Федчук Віталій Володимирович