а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4303/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича ,
Суддів: Аліменко Володимира Олександровича
Сторчака Володимира Юрійовича
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю:
Позивача : ОСОБА_2
Представника позивача: ОСОБА_3
Представника відповідача: Гореша В.М.
Представника третьої особи на стороні відповідача без заявлених самостійних вимог на предмет спору: Синиці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : ОСОБА_2
до : Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України, за участю третьої особи на стороні відповідача без заявлених самостійних вимог на предмет спору - Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку
про : скасування наказу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов ОСОБА_2 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ЗС України про скасування наказу директора Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ЗС України №259 від 07.09.2009 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника м/с ОСОБА_2
Позов мотивовано тим, що відносно позивача директором Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ЗС України (далі –ВМКЦ ЦР ЗС України) видано наказ №259 від 07.09.2009 року за використання ОСОБА_2 нецензурної лайки по відношенню до заступника начальника центру з медичної частини –начальника медичної частини підполковника м/с ОСОБА_7, порушення субординації та невиконання стройових прийомів, яким ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. Даний наказ позивач вважає протиправним, а тому звернулась до суду з вимогами про його скасування.
Ухвалою суду від 09.10.2009 року провадження по справі відкрито.
В ході судового засідання 27.10.2009 року відповідно до заяви представника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку (вх.№17051 від 27.10.2009 року) щодо вступу до участі у справі Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку в якості третьої особи на стороні відповідача без заявлених самостійних вимог на предмет спору судом, з урахуванням думки позивача та її представника, керуючись положеннями ч.2 ст.53 КАС України, було залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу без заявлених самостійних вимог на предмет спору - Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку.
Через канцелярію суду представником відповідача за вх.№18003 від 09.11.2009 року було надано суду клопотання щодо колегіального розгляду справи. Враховуючи вказане, а також думку інших учасників процесу, головуючим по справі 10.11.2009 року було прийнято рішення щодо задоволення заявленого клопотання. Відповідно до розпорядження голови Вінницького окружного адміністративного суду №196 від 10.11.2009 року утворено колегію для розгляду даної адміністративної справи у складі: головуючого - Гонтарука В.М., суддів - Аліменка В.О. та Сторчака В.Ю.
В судовому засіданні 27.11.2009 року позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на докази, викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача вимоги позову не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях за вх.№18004 від 09.11.2009 року та усних запереченнях, висловлених в судових засіданнях, посилаючись при цьому на обґрунтованість наказу та те, що він виданий з дотриманням вимог чинного законодавства і відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема ним зазначено наступне.
Як вбачається із письмових заперечень представника відповідача, начальником Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку 03.08.2009 року було видано наказ №161 про проведення службового розслідування за фактами висловлювань полковником м/с ОСОБА_2. нецензурної лайки по відношенню до посадової особи командування ВМКЦ ЦР ЗС України.
Відповідно до вимог даного наказу та в порядку вимог наказу МО України від 15.03.2004 року №82 посадовою особою Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку було призначено службове розслідування по даному факту. З даним наказом позивач ознайомлена 03.08.2009 року, і він нею оскаржений не був. В ході проведення службового розслідування від відповідних посадових осіб Центру було отримано копії відповідних документів і отримано пояснення, які долучені до матеріалів службового розслідування.
За результатами службового розслідування було складено акт від 14.08.2009 року, в якому було відображено факти дисциплінарних правопорушень, допущених полковником м/с ОСОБА_2. та надано пропозиції, зокрема, щодо вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Матеріали службового розслідування направлені на адресу ВМКЦ ЦР ЗС України 14.08.2009 року та були надані для ознайомлення (під підпис) позивачу 18.08.2009 року.
21.08.2009 року до ВМКЦ ЦР ЗС України від полковника м/с ОСОБА_2. надійшов рапорт із запереченнями до акту службового розслідування.
Після розгляду матеріалів службового розслідування та обставин, які викладені у даному запереченні, директором ВМКЦ ЦР ЗС України було прийнято рішення щодо притягнення полковника м/с ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності, що знайшло своє відображення у наказі №259 від 07.09.2009 року.
Із накладеним дисциплінарним стягненням полковника м/с ОСОБА_2 було ознайомлено під особистий підпис 08.09.2009 року.
Із заперечень також вбачається, що на думку відповідача, позивачем внаслідок використання нецензурної лайки по відношенню до заступника начальника центру з медичної частини –начальника медичної частини підполковника м/с ОСОБА_7, порушення субординації та невиконання стройових прийомів порушено вимоги ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 49, 51, 52 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 27 Стройового статуту Збройних Сил України.
На підставі вищенаведеного, представник відповідача вважає наказ директора ВМКЦ ЦР ЗС України №259 від 07.09.2009 року обґрунтованим, виданим з дотриманням вимог чинного законодавства і таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а тому просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи на стороні відповідача без заявлених самостійних вимог на предмет спору - Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку –підтримав позицію представника відповідача.
При розгляді справи за клопотанням третьої особи судом були заслухані покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які під присягою про кримінальну відповідальність суду зазначили наступне.
Свідок ОСОБА_8 в своїх поясненнях зазначив, що 17.06.2009 року після проведення наради керівного складу ВМКЦ ЦР ЗС України в лекційному залі клубу ним були залишені старші офіцери - полковники та підполковники, рівні по посаді позивачу, після чого він оголосив зміст наказу директора ВМКЦ ЦР ЗС України №199 від 15.06.2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника клініки НМДІТАРД полковника м/с ОСОБА_2. за невиконання вимог розпорядження центру та порушення медичної етики, яким оголошено позивачу догану.
Після оголошення прізвища позивача остання підвелась, недослухала наказ про оголошення їй догани, потім звернулась до підполковника м/с ОСОБА_8 зі словами "Дозвольте я скажу", на що не отримала дозвіл, і, повернувшись обличчям до присутніх в залі, заявила про те, що буде звертатись до суду з вимогою про скасування оголошеного наказу. Спроби її зупинити були марними. Поведінка ОСОБА_6 була неадекватною. Після заявленого присутнім в залі ОСОБА_6 покинула лекційний зал клубу.
Після деякого часу підполковник м/с ОСОБА_8 зайшов до кабінету директора ВМКЦ ЦР ЗС України Колесюка В.С., де став свідком емоційної розмови на підвищених тонах між директором Центру та ОСОБА_2. стосовно заступника начальника центру з медичної частини –начальника медичної частини підполковника м/с ОСОБА_7 Враховуючи, що ОСОБА_7 не був присутній при обговорюванні його особистості, ОСОБА_8 вирішив втрутитись в розмову, однак діалог між ним та ОСОБА_2. відбувся в брутальній формі, тому ОСОБА_8 звернувся до директора Центру з проханням припинити розмову, після чого директор попросив всіх розійтись по робочих місцях.
На думку ОСОБА_8, після оголошення полковнику м/с ОСОБА_2 догани та суворої догани, відчується позитивна динаміка в її поведінці. Окрім того, свідок ОСОБА_8 вважає, що хоча Дисциплінарним Статутом Збройних сил України не заборонено висловлювати свою думку, однак є певний порядок висловлення такої думки.
З пояснень даного свідка суду також стало відомо, що при оголошенні догани позивачу в лекційному залі були присутні тільки старші офіцери - полковники та підполковники, рівні за званням та посаді ОСОБА_2., зокрема підполковники ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Підтвердженням того, що у вказаних осіб посада рівна посаді позивачу вважає штатний розпис Центру. ОСОБА_8 в своїх поясненнях також вказав, що на нараді не було цивільних осіб, в тому числі ОСОБА_9
З пояснень свідка ОСОБА_9, заступника начальника ВМКЦ ЦР ЗС України, суду стало відомо, що він був присутнім на нараді військовослужбовців при оголошенні ОСОБА_2 догани. З даного приводу зазначив, що вона вела себе досить емоційно.
Разом з тим, він був свідком емоційної розмови полковника ОСОБА_2. і директора ВМКЦ ЦР ЗС України Колесюка В.С. в його кабінеті. Вказаний свідок в судовому засіданні не підтвердив факту висловлювання ОСОБА_2. в брутальній формі чи нецензурною лайкою.
Судом заслухані також пояснення свідка ОСОБА_10 - полковника м/с, начальника фізіотерапевтичної клініки та ОСОБА_11 - підполковника м/с, заступника начальника центру з виховної роботи, які були присутні на нараді при оголошенні ОСОБА_2. догани. Вважають поведінку позивача такою, що не відповідає статутним нормам, адже свою незгоду з винесеним наказом можна були виразити в іншій формі, встановленій чинним законодавством.
Окрім цього судом при оцінці доказів досліджено письмові пояснення ОСОБА_14 - підполковника м/с, начальника відділу МЗПА оперативно-медичного управління ВМКЦ ЦР ЗС України, з яких вбачається, що останній був присутній на нараді при оголошенні підполковником ОСОБА_8 полковнику м/с ОСОБА_2. догани, після чого полковник м/с ОСОБА_2. відрегувала емоційно і заявила, що по даному випадку буде звертатись до суду.
Зазначене вбачається також і з письмових пояснень ОСОБА_13, підполковника м/с, начальника загального відділу, зокрема суду стало відомо, що він також став свідком оголошення полковнику м/с ОСОБА_2. догани. У відповідь полковник м/с ОСОБА_2 відрегувала досить емоційно і заявила, що по даному випадку буде звертатись до суду.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_12, 17.06.2009 року близько 10:00 год. в його кабінеті знаходився ОСОБА_9 по службовим питанням. Через деякий час до кабінету зайшла полковник м/с ОСОБА_2, почала обговорення підстав і законності накладення дисциплінарного стягнення. Зазначила, що вона не залишить все в такому стані, буде звертатись до суду та в брутальній формі, використовуючи нецензурні слова, зверталась в адресу заступника начальника центру з медичної частини –начальника медичної частини підполковника м/с ОСОБА_7 Після цього звернулась до підполковника м/с ОСОБА_8, звинувачуючи його в зверхньо проведеному службовому розслідуванні, зокрема, вказуючи, що він не розібрався з ситуацією, проводив службове розслідування предвзято за вказівкою зверху. В письмових поясненнях вказано, що, на думку ОСОБА_12, позивач порушила субординацію та вимоги Статутів Збройних сил України, після чого він змушений був втрутитись, припинити розмову і попросити всіх повернутись на робочі місця.
Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом проведено аналіз оскаржуваного наказу, виходячи при цьому із оцінки та дослідження двух складових його резолютивної частини. Зокрема позивачу наказом директора Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ЗС України №259 від 07.09.2009 року оголошено догану за:
- використання нецензурної лайки по відношенню до заступника начальника центру з медичної частини –начальника медичної частини підполковника м/с ОСОБА_7;
- порушення субординації і невиконання стройових прийомів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 2002 року проходить військову службу у ВМКЦ ЦР ЗС України, з 2008 року - на посаді начальника клініки невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії, анестезіології, реанімації та детоксикації ВМКЦ ЦР ЗС України - провідний анестезіолог ВМКЦ ЦР ЗС України, полковник медичної служби.
Щодо подій, викладених у позові, судом з"ясовано наступне.
17.06.2009 року після проведення наради керівного складу ВМКЦ ЦР ЗС України в лекційному залі клубу заступником начальника ВМКЦ ЦР ЗС України підполковником мс ОСОБА_8 були залишені старші офіцери, після чого підполковник м/с ОСОБА_8 оголосив зміст наказу директора ВМКЦ ЦР ЗС України №199 від 15.06.2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника клініки НМДІТАРД полковника м/с ОСОБА_2. за невиконання вимог розпорядження центру та порушення медичної етики, яким оголошено позивачу догану.
Після оголошення прізвища позивача остання підвелась, вислухала наказ про оголошення їй догани, потім звернулась до підполковника м/с ОСОБА_8 зі словами "Дозвольте я скажу", повернулась обличчям до присутніх в залі і заявила про те, що буде звертатись до суду з вимогою про скасування оголошеного наказу, після чого покинула лекційний зал клубу.
Відповідно до ст. 97 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України про накладені дисциплінарні стягнення офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом оголошується особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення.
При дослідженні обставин справи в судовому засіданні судом встановлено, що при оголошенні полковнику м/с ОСОБА_2 догани, всупереч вимог ст. 97 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, в залі були присутні офіцери, нижчі за званням, ніж позивач. Знаходження даних військовослужбовців в залі під час оголошення позивачу дисциплінарного стягнення підтверджується показами свідків ОСОБА_9, та письмовими поясненнями ОСОБА_13 та ОСОБА_14, звання яких підполковник м/с.
При цьому суд звертає увагу, що представник відповідача заперечив факт порушення вищевказаної статті, посиалючись на посадові інструкції начальника відділення медичного забезпечення польотів авіації оперативного-медичного управління ВМЦ ПС ЗС України, яким керується в своїй роботі ОСОБА_14, та начальника загального відділу ВМКЦ ЦР, яким керується в своїй роботі ОСОБА_13 При цьому пояснив, що згідно даних посадових інструкцій посади підполковників м/с ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є рівноцінними посаді полковника м/с ОСОБА_6, а тому вони мали право знаходитись при оголошенні догани позивачу.
Однак при оцінці та дослідженні даних посадових інструкцій, враховуючи положення статті 97 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, що передбачає знаходження при оголошенні військовослужбовцю дисциплінарного стягення військовослужбовців, у яких не лише посада, але й звання повинні бути рівноцінними посаді та званню тієї особи, якій оголошується дане дисциплінарне стягнення, а також беручи до уваги пояснення представника відповідача, який вказав, що на займаних посадах підполковники м/с ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не зможуть отримати звання полковника, судом встановлено факт нерівноцінності звання підполковників м/с ОСОБА_13 та ОСОБА_14 званню позивача.
Що стосується показів свідка ОСОБА_9, то слід відмітити, що вони різняться з наданими ним поясненнями до акту службового розслідування, зокрема ним в судовому засіданні було надано пояснення про те, що він був присутнім на нараді під час оголошення полковнику м/с ОСОБА_2 догани, чого не вбачається з письмових пояснень даної особи, що долучені до матеріалів справи. Окрім того зі слів самого ОСОБА_9 судом з’ясовано, що дана особа хоча і не є військовослужбовцем, однак була присутня при оголошенні ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення в лекційному залі. Однак свідок ОСОБА_8 в своїх показах в судовому засіданні зазначив про те, що ОСОБА_9 не було в лекційному залі при оголошенні ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення. Інші свідки, що надавали свої пояснення в судовому засіданні, не пам"ятають чи був присутній ОСОБА_9 в той час в лекційному залі.
Судом було досліджено процедурні питання оголошення військовослужбовцю дисциплінарного стягнення та встановлено наступне.
Згідно ст. 51 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у
стройове положення.
У відповідності до ст. 27 Стройового статуту Збройних сил України стройове положення приймається за командою "СТРУНКО". За цією командою слід триматися прямо, без напруження, підбори поставити разом, а носки розвести по лінії фронту на ширину стопи; ноги в колінах випрямити, але не напружувати їх, груди підняти, а все тіло трохи подати вперед; живіт втягти; плечі розвернути; руки опустити так, щоб кисті, повернені долонями всередину, були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й прямо, не виставляючи підборіддя; дивитися перед собою; бути готовим до негайної дії.
Стройове положення на місці приймається без команди під час віддання й отримання наказу, доповіді, виконання Державного Гімну України, а також під час військового вітання й подання команд.
З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що обов’язковими умовами прийняття стройового положення є:
- звертання до військовослужбовця командира (начальника) або старшого за військовим званням;
- за командою "СТРУНКО";
- без команди під час віддання й отримання наказу, доповіді, виконання Державного Гімну України, а також під час військового вітання й подання команд.
Як стало відомо під час надання учасниками процесу пояснень, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був оголошений підполковником м/с ОСОБА_8 без оголошення команди "СТРУНКО". Таким чином, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості посилки відповідача на порушення позивачем вимог ст.27 Стройового статуту Збройних сил України в цій частині.
Судом з’ясовано, що при оголошенні наказу, полковник м/с ОСОБА_2 підвелась, стала в стройове положення. Після оголошення їй догани звернулась до підполковника м/с ОСОБА_8 зі словами "Дозвольте я скажу", повернулась обличчям до присутніх в залі і заявила про те, що буде звертатись до суду з вимогою про скасування оголошеного наказу, після чого покинула лекційний зал клубу.
Відповідно до ст.52 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України у разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: "Товаришу полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка".
Форма звернення до інших військовослужбовців, зазначена у прикладі вищевказаної статті, є можливим варіантом звернення, а тому суд зважає на її рекомендаційний характер та необов’язковість застосування.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства, заслухавши пояснення учасників процесу, підсумовуючи вищезазначене, судом встановлено, що полковником м/с ОСОБА_2. виконані основні елементи стройових прийомів при оголошенні їй наказу та зверненні до військовослужбовців, а відтак оскаржуваний позивачем наказ в частині порушення ОСОБА_2. субординації і невиконання стройових прийомів є необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
В своїх поясненнях в судовому засіданні позивач зазначила, що не знала про оголошення їй догани аж до зачитування наказу на нараді офіцерів, а тому 17.06.2009 року після наради офіцерів зателефонувала директору ВМКЦ ЦР ЗС України ОСОБА_12, запитала дозволу зайти до нього в кабінет, та зайшла в його кабінет з метою пояснити свою позицію щодо незгоди із оголошенням їй догани. В кабінеті директора на той час знаходився ОСОБА_9 Позивач почала виражати свою незгоду з накладенням адміністративного стягнення, в той час як до кабінету зайшов ОСОБА_8 ОСОБА_6 звернулась і до останнього, вказуючи на предвзятість проведення ним службового розслідування. Розмова була емоційною, а тому директор ВМКЦ ЦР ЗС України ОСОБА_12 змушений був втрутитись, припинити розмову і попросити всіх повернутись на робочі місця. Жодних висловлювань в "брутальній формі" або "нецензурних слів" ОСОБА_2. під час розмови в кабінеті директора ВМКЦ ЦР ЗС України ОСОБА_12 не вживала.
Зазначене підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_9, який знаходився в той час в кабінеті директора ВМКЦ ЦР ЗС України ОСОБА_12 та був присутній при цій розмові. З приводу вказаного ним надані суду пояснення, що дійсно розмова в кабінеті директора ВМКЦ ЦР ЗС України ОСОБА_12 була досить емоційною, однак ОСОБА_2. жодних висловлювань в "брутальній формі" або "нецензурних слів" не вживала.
Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи пояснення учасників процесу, судом не встановлено факту висловлювання ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Отже, використання ОСОБА_2 нецензурної лайки не відповідає дійсності, а тому наказ №259 від 07.09.2009 року щодо притягнення ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності в цій частині є також необгрутованим.
Наслідком вищевказаних подій стало видання наказу начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних сил України №161 від 03.08.2009 року про призначення службового розслідування за фактами порушень ОСОБА_2 вимог статутів Збройних сил України.
Статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗС України передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗС України службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту ЗС України після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
В силу статті 87 Дисциплінарного Статуту ЗС України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних сил України №161 від 03.08.2009 року про призначення службового розслідування за фактами порушень ОСОБА_2. вимог статутів Збройних сил України., майором юстиції Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_5 було проведено службове розслідування, результати якого зафіксовано в акті службового розслідування від 14.08.2009 року. Як наслідок, ОСОБА_2. на ім"я начальника Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних сил України та директора ВМКЦ ЦР ЗС України надісланий рапорт від 21.08.2009 року із запереченнями до акту службового росзлідування.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем дотриманий місячний строк проведення службового розслідування. Однак варто взяти до уваги той факт, на який неодноразово звертала увагу позивач та її представник, що про порушення ОСОБА_2. вимог Статутів командиру стало відомо 17.06.2009 року, що підтверджується як матеріалами справи, так і поясненнями учасників процесу, проте службове розслідування розпочалось тільки 03.08.3009 року після винесення Вінницьким окружним адміністративним судом постанови від 10.07.2009 року скасування наказу директора ВМКЦ ЦР №199 від 15.06.2009 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто через 47 днів після події, а дисциплінарне стягнення накладене 07.09.2009 року - тобто через 82 дні після події. Отже, судом зроблено висновок про те, що відповідачем хоча і дотриманий місячний строк проведення службового розслідування, однак ним не вчинено будь-якій дій на протязі десяти днів після того, як йому стало відомо про правопорушення.
Окрім того, судом з"ясовано, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир не проводив жодної бесіди з ОСОБА_2
07.09.2009 директором ВМКЦ ЦР ЗС України Колесюком В.С. за використання ОСОБА_2 нецензурної лайки по відношенню до заступника начальника центру з медичної частини –начальника медичної частини підполковника м/с ОСОБА_7, порушення субординації та невиконання стройових прийомів видано наказ №259 від 07.09.2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника м/с ОСОБА_2, яким оголошено позивачу сувору догану.
Судом досліджено зміст даного наказу та встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного Статуту ЗС України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Статтею 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
- бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
- додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому істримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
- беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
- дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
- поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
- бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
- вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
- виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
- додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
В силу статті 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання - це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.
Відповідно до ст. 52 Статуту внутрішньої служби ЗС України у разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: "Товаришу полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка".
Зі змісту оскаржуваного наказу також вбачається, що позивачем порушено ст. 27 Стройового статуту щодо прйняття військовослужбовцем стройового положення.
Таким чином, підсумовуючи все наведене вище, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши текст оскаржуваного наказу, виходячи при цьому із оцінки та дослідження окремо двух складових його резолютивної частини - використання нецензурної лайки та порушення субординації, невиконання стройових прийомів, судом встановлено, що даний наказ є необгрунтованим та побудованим на обставинах справи, які не відповідають дійсності. Зокрема: стосовно використання ОСОБА_2. нецензурної лайки свідок ОСОБА_9 надав суду пояснення щодо невжиття позивачем нецензурної лайки, а відповідачем та третьою особою суду не надано жодних вагомих доказів, які б підтвердили протилежне. Щодо порушення ОСОБА_2. субординації та невиконання стройових прийомів судом встановлено: при оголошенні останній наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності при називанні прізвища позивача, ОСОБА_2. підвелась, вислухала наказ, потім звернулась до підполковника м/с ОСОБА_8 зі словами "Дозвольте я скажу", повернулась обличчям до присутніх в залі і заявила про те, що буде звертатись до суду з вимогою про скасування оголошеного наказу. Отже, полковником м/с ОСОБА_2. виконані основні елементи стройових прийомів при оголошенні їй наказу та зверненні до військовослужбовців. Хоча, як вбачається з обставин справи, позивач поводила себе досить емоційно, суд не вбачає порушення нею вимог статутів з підстав, викладених в оскаржуваному наказі, а навпаки використання нею її конституційного права, визначеного ст. 34 Основного Закону, яка передбачає, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Окрім того, при дослідженні ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, ст.ст. 11, 49, 52 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 27 Стройового статуту Збройних сил України, судом встановлено, що посилаючись на дані норми, як такі, що порушені позивачем, відповідач посилається на них в загальному, не конкретизуючи при цьому, який саме пункт даних статей було порушено полковником м/с ОСОБА_2
Водночас судом зазначається, що відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗС України передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов"язаний прийняті рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
При встановленні та дослідженні обставин справи судом не було виявлено збитків державі чи іншим особам. Окрім того, судом констатується те, що при прийняті рішення щодо необхідності притягнення ОСОБА_2. до відповідальності не було враховано ступеню вини правопорушника.
З позиції представників відповідача та третьої особи суду стало відомо, що позивачем вчинено правопорушення, яке має формальний склад, об"єктом якого є неправомірні дії, що мають властивості суспільно-небезпечного діяння. При дослідженні обставин справи, представниками відповідача та третьої особи не надано суду жодних вагомих доказів наявності суспільної небезпеки внаслідок порушення, на їхню думку, ОСОБА_2. вимог Статутів.
Водночас судом констатується той факт, що при накладенні дисциплінарного стягнення також не була врахована і попередня поведінка порушника. В судовому засіданні було встановлено, що позивач за період роботи в ЗС України атестується тільки позитивно. Дисциплінований, працездатний, наполегливий офіцер, вимогливий та ерудований керівник. Має високий рівень професійної підготовки та великий досвід практичної роботи по наданню невідкладної медичної допомоги військовослужбовцям. Висококваліфікований лікар вищої категорії. Має наступні нагороди: відзнака Міністра Оборони України "Знак пошани", медаль Міністра Оборони України " 15 років Збройним Силам України", почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України "За досягнення у військовій службі" ІІ ступеня, занесена до "Книги пошани" ВМКЦ ЦР ЗС України.
Згідно вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки судом встановлені порушення відповідачем вимог чинного законодавства при видачі наказу директора ВМКЦ ЦР ЗС України №259 від 07.09.2009 року щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також враховуючи положення вищевказаних статей, суд приходить до висновку, що посадові особи ВМКЦ ЦР ЗС України діяли не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, права позивача потребують судового захисту шляхом скасування наказу директора ВМКЦ ЦР ЗС України щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ директора ВМКЦ ЦР Колесюка В.С. №259 від 07.09.2009 року про оголошення суворої догани полковнику м/с ОСОБА_2
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.12.09
Головуючий суддя Гонтарук Віктор Миколайович
Судді: Аліменко Володимир Олександрович
Сторчак Володимир Юрійович