а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4410/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
прокурора : Олексюка В.І.
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_2
свідка: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : прокурора Калинівського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до : фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про : стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Калинівського району Вінницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
У своєму позові прокурор зазначив, що постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 065300 від 21.04.2009 року до відповідача застосована фінансова санкція у розмірі 1700 грн., за порушення вимог ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: громадянин ОСОБА_2 здійснював пасажирські перевезення на власному автомобілі ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1 без ліцензійної картки, копії договору із замовником послуги.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зазначену постанову не оскаржив, в строки встановлені законом, на добровільну сплату застосованих фінансових санкцій, не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор вимушений звернутись до суду.
Представник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві..
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, та зазначив, що послуг по перевезенню пасажирів не надавав, його автомобіль під час перевірки не був облаштований як таксі, а тому вважає дії територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області щодо застосування фінансових санкцій протиправними.
На розгляд справи для дачі пояснень запрошені свідки –інспектори Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України у Вінницькій області, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повідомили суду, що 24 березня 2009 року о 14:40хв., ними проведено перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, під час якої порушення, а саме: здійснення пасажирських перевезень на замовлення на власному автомобілі ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1 без ліцензійної картки, копії договору із замовником послуги.
Окрім того, в судовому засіданні був допитаний в якості свідка –інспектор ДАІ України у Вінницькій області ОСОБА_3, який зазначив, що ОСОБА_2 здійснював пасажирські перевезення, однак під час огляду транспортного засобу ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1, у останнього були відсутні документи передбачені ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Зі свідчень свідків з боку відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_2 є їх близьким родичем, тому вони з ним завчасно домовились, що після хрестин він їх безкоштовно підвезе додому.
Дослідивши позовну заяву, пояснення сторін та свідків по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.03.2009 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проводились перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки, що проводилась 24.03.2009 року, складено Акт № 142800 про перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, згідно якого виявлено порушення, а саме: громадянин ОСОБА_2 здійснював пасажирські перевезення на власному автомобілі ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1 без ліцензійної картки, копії договору із замовником послуги.
Відповідач з вищевказаним актом ознайомився, однак жодних пояснень інспекторам Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області не надав та підписати зазначений акт відмовився. Відповідач в ході перевірки не пояснив, що в машині знаходяться родичі, та також не було доведено той факт що дане перевезення здійснюється безкоштовно, а тому покази свідків з боку відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки не зафіксовані в акті.
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 065300 від 21.04.2009 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт до ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа–підприємець зареєстрований Калинівською районною державною адміністрацією 07.11.2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.5).
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі –Закон).
Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Згідно положень частин 1 та 4 статті 9 цього ж Закону ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
За правилами встановленими статтею 39 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом з'ясовано, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі та у межах наданих йому повноважень, а також у спосіб, передбачений діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем вжиті заходи щодо повідомлення відповідача про час, місце розгляду справи щодо виявленого порушення, а також про прийняте за результатами розгляду рішення (а.с.8,10-11).
У судовому засіданні з'ясовано, що відповідач постанову від № 065300 від 21.04.2009р. не оскаржував та штрафні санкції не сплатив.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема п. 4 встановлено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов прокурора Калинівського району в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області задовільнити повністю.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_3) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в дохід Державного бюджету України (р/р 31117106700222, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 21081100) штраф в сумі 1700,00 (тисяча сімсот) гривень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.11.09
Суддя Чернюк Алла Юріївна