а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4431/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни ,
При секретарі судового засідання: Котюжанська Тетяна Олександрівна
За участю представників сторін:
прокурора : Олексюка В.І.
позивача : Тушевської Л.Г. - представник за довіреністю
відповідача : не зявився
розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні
за позовом : прокурора Калинівського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до : фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про : стягнення штрафу
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Калинівського району звернувся до суду в інтересах держави вособі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки державним інспектором Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що відповідачем було порушено вимогу ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". По факту порушення було складено акт №108939 від 20.02.2009 року (а.с.14). На підставі даного акту 13.04.2009 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена постанова № 065272 (а.с. 11) про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зазначену постанову не оскаржив, в строки, встановлені законом, застосовані фінансові санкції в добровільному порядку не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву від 11.11.2009 року, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.02.2009 року, на підставі завдання на перевірку № 087758 від 16.02.2009 року, державним інспектором Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт №108939 від 20.02.2009 року (а.с.14) про перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, згідно якого виявлено порушення останнім Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів на "таксі" без ліцензійної картки та дорожнього листа.
Відповідача було повідомлено про розгляд його справи в Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, про що свідчить його підпис в поштовому повідомленні (а.с.12).
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 065272 від 13.04.2009 року (а.с. 11) за порушення законодавства про автомобільний транспорті до ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн. 00 коп. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Дану постанову було направлено відповідачу, про що свідчить супровідний лист №02-3/1477 від 17.04.2009 року (а.с.10). Вона в добровільному порядку відповідачем не виконана та не оскаржена.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі –Закон).
Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Згідно положень частин 1 та 4 статті 9 цього ж Закону ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
За правилами встановленими статтею 39 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов прокурора Калинівського району в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області задовільнити повністю.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в дохід Державного бюджету України (р/р 31117106700222, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код платежу 21081100) штраф в сумі 1700,00 (тисяча сімсот) гривень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 13.11.09
Суддя Чернюк Алла Юріївна