ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2009 року справа № 2а-17087/09/0470
19-40
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання : Росітюк Є.В.,
за участю: представника позивача: Підберезний О.А.,
представника відповідача: Букін С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради до Дніпропетровської обласної громадської організації «Система Фалунь Дафа» про обмеження права на проведення масового заходу,-
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, в якому позивач просить прийняти рішення про обмеження Дніпропетровській обласній громадській організації «Система Фалунь Дафа» проведення акції за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Робоча, 166, БК Машинобудівників, 13 грудня 2009 року з 13.00 до 16.00 год.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01.12.2009 року за № 13/15555 надійшла заява від голови Дніпропетровської обласної громадської організації «Система Фалунь Дафа» про проведення акції. Заявлене місце проведення: м.Дніпропетровськ, поблизу БК Машинобудівників, вул. Робоча, 166. Дата та час проведення 13 грудня 2009 року з 13.00 до 16.00 год. Заявлена кількість учасників до 60 чоловік. Згідно позову, позивач заперечує проти проведення заходу в заявленому місці, про що повідомив заявника 08.12.2009 року.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Пояснив, що проведення цього заходу буде перешкоджати руху громадського та особистого транспорту, може порушити дорожній рух, вільний прохід і безпеку інших людей, які опиняться в місці проведення масового заходу, не дасть можливості забезпечити належну охорону громадського порядку.
Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, так як в разі задоволення позову будуть порушені їх права, передбачені Конституцією України. Також пояснив, що проведення масового заходу заплановано з мирною метою, не планується сприяти чи створювати загрозу заворушень, злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. Пояснив, що мета акції: ознайомлення населення м.Дніпропетровська зі стародавньою системою самовдосконалення «Фалунь Дафа», про великий оздоровчий ефект від вправ, підвищення моральності у практикуючих, а також про жорстоке переслідування послідовників у Китаї. Демонстрація вправ Фалунь Дафа під легку музику, та розповсюдження газет «Фалунь Дафа в мире» і буклетів, виготовлення паперових лотосів.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із наступного.
Статтею 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод.
Згідно ч. 5 ст. 182 КАС України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проте, під час розгляду справи, Позивачем не було доведено та не підтверджено доказами, в чому саме існує загроза громадському порядку, здоров’ю населення або правам і свободам інших осіб, а також чи існує загроза скоєння злочинів внаслідок проведення зазначеної акції.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» на виконавчий орган міської ради покладено вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що про відповідні зібрання та інші заходи, організатори таких заходів повинні своєчасно сповістити (повідомити) органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, позивачем не заперечується, що представники Дніпропетровської обласної громадської організації "Система Фалунь Дафа" звернулися до позивача 01.12.2009 року з повідомленням №13/15555 про проведення масового заходу поблизу БК Машинобудівників (вул.Робоча,166) 13 грудня 2009 року з 13.00 до 16.00 год. Таким чином, суд вважає, що відповідачем було завчасно повідомлено орган місцевого самоврядування про проведення масового заходу.
Суд доходить висновку, що строки, в які керівник громадської організації звернувся до органу місцевого самоврядування, є достатніми для вжиття Позивачем заходів щодо безперешкодного проведення зазначеного масового заходу, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Посилання позивача на вимоги «Положення про проведення масових заходів у м. Дніпропетровську», затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.07.08 р. №1966, відповідно до пункту 22.2 якого, площу біля пам’ятника В. Чкалову (Парк Лазаря Глоби) визначено для загальноміських зборів та мітингів, суд не вважає достатньо обґрунтованим.
Виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод і що лише судом відповідно до закону може встановлюватись обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових зібрань (частина друга статті 39), суд дійшов висновку, що обмеження щодо реалізації права на мирне зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону. Отже норми Положення №1966 не можуть встановлювати імперативні норми всупереч чинному законодавству України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або ж на заповнення прогалин в законодавстві, які можуть бути заповнені тільки законами України.
Представник Відповідача пояснив, що площі, на якій заплановано проведення заходу, достатньо для того, щоб не перешкоджати руху громадського та особистого транспорту, не порушити дорожній рух, вільний прохід і безпеку інших людей, які опиняться в місці проведення масового заходу.
Якщо суб'єкт владних повноважень має достатні підстави вважати, що певні зібрання, демонстрації чи мітинги не матимуть мирний характер, то обмеження на такі заходи, включаючи їх заборону, можуть бути виправданими. Проте, якщо існує очевидна небезпека того, що певні мирні зібрання можуть стати приводом для заворушень і це поза контролем організаторів таких зібрань, то цей факт не може становити виправдання для обмеження свободи зібрань.
Як пояснив у судовому засіданні представник Відповідача і не заперечується представником Позивача, всі заходи, які проводились Дніпропетровською обласною громадською організацією «Система Фалунь Дафа», були мірними, від органів внутрішніх справ України не було повідомлень щодо вчинення правопорушень під час таких масових заходів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що проведення зазначеного масового заходу не створює реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Відповідно до статті 161 КАС України суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пропущення строку звернення до суду тощо).
Згідно з ч.1 ст. 182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання.
Таким чином, на суб’єкта владних повноважень покладено обов’язок щодо негайного звернення до окружного адміністративного суду з таким позовом. Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, повідомлення про ведення заходу надійшло у Дніпропетровську міську раду 01.12.2009 року. Керівнику, який організовував проведення акції надано відповідь 08.12.2009 року. Проте, позивач звернувся до суду лише 10.12.2009 року.
Таким чином, підтвердження про негайне реагування органу місцевого самоврядування, як того вимагають норми чинного законодавства, відсутнє.
Зважаючи, що Відповідач не наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення Позивачем строків звернення до суду, суд, на виконання вимоги частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не може відмовити у задоволенні позову з цієї підстави.
Враховуючи, що позовна заява надійшла до суду менше ніж на три дні до проведення заходу, відповідно до частини 4 статті 182 КАС України, суд розглядає справу негайно.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, статтею 39 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 160-163, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову – відмовити повністю .
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.Є. Букіна