Єдиний унікальний номер 243/9473/17 Номер провадження 33/775/94/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2018 року м. Бахмут

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Савкова С.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2018 року, якою :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не працює, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік,-

В С Т А Н О В И Л А:

Судом встановлено, що 20 жовтня 2017 року о 09 год. 10 хв. ОСОБА_2 керував мопедом Honda Lead б/н біля будинку № 8 по вул. Донській м. Слов'янська Донецької області з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість, неприродна блідість). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати, справу стосовно нього закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що суд розглянув справу без його участі, він не був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, тобто суд порушив права останнього, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на захист. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, справу розглянуто формально та однобічно. Наполягає, що від проходження огляду на місці зупинки не відмовлявся, однак співробітники поліції, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, одразу запропонували ОСОБА_2 проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, чим порушили порядок, встановлений чинним законодавством. Вважає, що підстав доставки ОСОБА_2 до закладу охорони здоров'я для огляду на стан сп'яніння у працівників поліції не було, оскільки такий огляд, на думку ОСОБА_2, допускається лише у випадку відмови від огляду на місці зупинки, а саме від такого огляду останній не відмовлявся.

Таким чином, із апеляційної скарги вбачається, що фактично ОСОБА_2 визнає факт відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, але оскаржує саму процедуру пропозиції такого огляду та виражає незгоду з процесуальним порядком розгляду його справи судом.

Особа, притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, надав суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги, та просить її задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Так, визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтовано взяв до уваги докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 094188 від 20 жовтня 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 керував мопедом Honda Lead б/н біля будинку № 8 по вул. Донській м. Слов'янська Донецької області з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість, неприродна блідість, та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, оскільки останній поспішав у сімейних справах, в чому особисто підписався; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили, що ОСОБА_2 мав ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість), та в їх присутності відмовився від огляду на стан наркотичного сп'яніння.

З долученого до матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебував в стані, який викликає підозру перебування ОСОБА_2 в стані наркотичного сп'яніння.

Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_2 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційна інстанція не бере до уваги доводи апеляції щодо порушення працівниками поліції порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння з огляду на таке.

В судовому засіданні апеляційної інстанції шляхом перевірки матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 перебував саме у стані наркотичного сп'яніння.

Згідно п.12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Ця Інструкція покроково встановлює дії працівника поліції в разі підозри про перебування водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі наявності підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Відтак, дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, оскільки вона передбачає порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння також у закладі охорони здоров'я.

За таких підстав, доводи апелянта про те, що на вимогу ОСОБА_2 працівниками поліції не було проведено його огляд на стан сп'яніння саме на місці зупинки не ґрунтуються на вищевказаних нормах закону, та є, на думку апеляційного суду, спробою правопорушника уникнути адміністративної відповідальності .

Крім того, апеляційна інстанція приходить до висновку, що посилання ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, але подавав заяви про відкладення розгляду справи: 10.11.2017 року (а.с.10,11), 1.12.2017 (а.с.12,13); повістку про виклик в судове засідання 20.12.2017 року ОСОБА_2 не отримав і вона була повернута за спливом терміну зберігання, хоча за місцем його проживання було залишено повідомлення про наявність рекомендованого листа на пошті (а.с.20,21); 21.12. 2017 року суддею було винесено постанову про привід ОСОБА_2 в судове засідання 17.01.2017 року, крім того, він отримав особисто повістку про виклик в це судове засідання (а.с.23); 17.01.2017 року ОСОБА_2 направив до суду повідомлення електронною поштою з проханням відкласти розгляд справи через його хворобу (а.с.26). В своїх заявах ОСОБА_2 неодноразово зазначав свій номер телефону, за яким ОСОБА_2 секретарем судового засідання Малиновською було повідомлено про розгляд справи 19 січня 2017 року (а.с.27). Таким чином, ОСОБА_2 неодноразово був повідомлений про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення судом, але не скористався своїм правом приймати участь в судовому розгляді. Не скористався він таким правом і в судовому засіданні апеляційного суду. Долучена до матеріалів справи довідка № 83, яка надійшла електронною поштою до суду, про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні у КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Словянська» є лише скан-копією та викликає сумніви в її достовірності через відсутність всіх необхідних реквізитів (а.с.14). Додана до апеляційної скарга довідка КЛПЗ «Стоматологічна поліклініка» від 17.01.2017 року містить лише вказівку на те, що ОСОБА_2 був на прийомі у лікаря-стоматолога, але вона не містить дати відвідання лікаря, не містить печатки лікаря, інших необхідних реквізитів і не свідчить про неможливість прибуття до судового засідання 17.02.2017 року о 9.00 год. Таким чином, процесуальна поведінка ОСОБА_2 свідчить про намагання всіляко затримати розгляд справи до спливу передбаченого законодавством тримісячного терміну накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд справи щодо нього, проте в судове засідання не з'явився та з власної ініціативи не реалізував свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень (десять тисяч двісті гривень) 00 коп., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя : С.В. Савкова