Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362)26-59-17
___________________________________________________________________________________
Справа №2А-4555/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Музичук Н.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне (далі по тексту УПФУ в місті Рівне) про зобов'язання призначення пенсії,-
встановив :
Позивач звернулася до суду з позовом до УПФУ в м. Рівне про зобов'язання призначення пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку до 51 року, відповідно до ст. 55 Закону України №797-ХIІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", із 12 лютого 2010 року.
В своєму позові позивач зазначає, що на момент Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року та 1 рік 8 місяців після аварії вона проживала і працювала в м. Дубровиця Рівненської області, територія якого згідно Закону України №797-ХП відноситься до зони гарантованого добровільного відселення /3 категорія/, про що їй видано посвідчення категорії 3 серії Б№207749 від 25.05.1993 року постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС. У зв'язку із переводом чоловіка на іншу роботу, 04.12.1987 року переїхала у м. Володимирець Рівненської області, територія якого згідно Закону України №797-ХІІ відноситься до зони посиленого радіоактивного контролю /4 категорія/, де проживала і працювала по 17.04.1994 року, більше 6 років. На теперішній час має більше 30 років трудового стажу, вирішила використати своє право на пільгову пенсію, з цього приводу 18.12.2009 року звернулась із письмовою заявою та необхідними документами до відповідача, однак їй відмовлено у зв'язку із невірним трактуванням ст.55 Закону України №797-ХІІ, вказуючи, що право на призначення пенсії вона буде мати після досягнення 53-річного віку, з посиланням на абзац 4 п.2 ст.55 Закону. Із відмовою не згідна, оскільки вона постійно проживала та працювала, у зв'язку із переводом чоловіка, в зоні посиленого радіологічного контролю /4 категорія/ більше 6 років станом на 01.01.1993 року, тому, відповідно п.2ч.5ст.55 Закону №797-ХII, пенсійний вік повинен бути зменшеним на 2 роки та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання і роботи, тобто ще на 2 роки, разом на 4 роки, право на отримання пільгової пенсії вона вже б мала в 51 рік. 12 Лютого 2010 року вона досягла 51-річного віку, тому, відповідно до ст.70 Закону №797-ХІІ, своє право вимушена захищати в суді, проте внаслідок зміни порядку судового розгляду таких справ неодноразово зверталась з позовними матеріалами до суду. Позовні вимоги просить задовольнити.
Згідно наданих суду заперечень відповідача, позовні вимоги вважаються безпідставними. Відповідно до ст-.ст. 15,65 Закону України №797-ХІІ та постанови КМ України від 20.01.1997 року №51 «Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано. Що документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та надає право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом №797-ХII є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Ст. 55 Закону №797-ХII передбачено, що пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку призначаються, зокрема: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік знижується на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше ніж на 5 років; особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні гарантованого добровільного відселення /3 категорія/ за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років , пенсійний вік знижується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше ніж на 6 років. Застосовувати початкову величину зниження пенсійного віку немає підстав, оскільки згідно довідки Дубровицької РДА від 02.02.2009 року №206 на території зони гарантованого добровільного відселення /3 категорія/ станом на 01.01.1993 року позивачка проживала лише 1 рік 7 місяців з моменту аварії, що менше передбаченого законом часу. Застосовувати початкову величину зниження пенсійного віку за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю /4 категорія/ підстав немає, оскільки згідно із довідкою Володимирецької РДА від 16.01.2009 року №199-02/14 на момент аварії та з моменту аварії по 31.07.1986 року в зазначеній зоні позивачка не проживала і не працювала. Отже, позивачка із 12.02.2010 року не має права на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпіла від Чорнобильської катастрофи. В задоволенні позову просять відмовити.
Представник позивача згідно наданої заяви, позовні вимоги свого довірителя підтримує повністю, просить розглянути їх в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження, відповідно положень ст.ст.122, 128 ч.6 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 11 Закону України №797-ХII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного /обов'язкового/ та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 01 січня 1993 року на території зони безумовного /обов'язкового/ відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.
Позивачка належить до третьої категорії, як особа яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії Б№207749, виданим на її ім'я Рівненською облдержадміністрацією 5.05.1993 року.
Згідно положень ч.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла на час досягнення віку і звернення позивачки), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
*особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік знижується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше ніж на 6 років.
*особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, пенсійний вік знижується на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше ніж на 5 років.
Відповідно до положень ч.5 ст.55 вищенаведеного Закону України №797-ХІІ, пенсійний вік за бажанням особи може бути зменшений тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.
Згідно довідки Дубровицької РДА від 02.02.2009 року №206 на території зони гарантованого добровільного відселення /3 категорія/ станом на 01.01.1993 року позивачка проживала 1 рік 7 місяців з моменту аварії, що менше передбаченого законом часу. Таким чином, застосовувати початкову величину зниження пенсійного віку для осіб які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні гарантованого добровільного відселення немає підстав.
Згідно із довідкою Володимирецької РДА від 16.01.2009 року №199-02/14 на момент аварії та з моменту аварії по 31.07.1986 року в зазначеній зоні позивачка не проживала і не працювала, але була прописана та проживала в смт. Володимирець, шо віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок аварії на ЧАЕС /ІУ категорія/ із 07.01.1988 року по 29.12.1993 рік. Таким чином, за станом на 01 січня 1993 року позивачка прожила в цій зоні 5 років 26 днів. З огляду на викладене, можливе застосування початкової величини зниження пенсійного віку за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю /4 категорія/ тільки, починаючи із 52 річного віку, з урахуванням проживання більше 4 років - зменшення на 2 роки пенсійного віку та додатково за 3 роки проживання - зменшення на 1 рік пенсійного віку, всього обгрунтованим може бути зменшення пенсійного віку позивачу на 3 роки.
Відтак, з урахуванням положень ч.5 ст.55 вищенаведеного Закону України №797-ХІ1, пенсійний вік за бажанням особи може бути зменшений тільки за однією підставою, оскільки іншого не встановлено, позивачка з досягненням 51 річного віку із 12.02.2010 року не має права на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпіла від Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 55 Закону України №797-ХII від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Рівне про зобов'язання призначення пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку до 51 року, відповідно до ст. 55 Закону України №797-XII від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із 12 лютого 2010 року вважаються безпідставними, такими, що до задоволення не підлягають.
На підставі викладеного, ст.ст.1,11,55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 100, 158 - 163, 171-2, 185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне (далі по тексту УПФУ в місті Рівне) про зобов'язання призначення пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку до 51 року, відповідно до ст. 55 Закону України №797-ХЇІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", із 12 лютого 2010 року відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Рівненського міського суду Музичук Н.Ю.