УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІИНИИ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи 11-а- 349/2010 Головуючий 1 інстанції - Осіпова Л.О.

Категорія - ч.2 ст. 186 КК України Доповідач - Бачурін О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Боголюбської Л.Б.

суддів - Бачуріна О.В., Кепкал Л.І.

за участю прокурора - Гуменюк Л.М.

засудженого - ОСОБА_1

захисника - Смоляр Я.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.   Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 08 травня 2009 року.

Зі ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 1320 грн. солідарно разом з ОСОБА_4.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Десна Козелецького  району Чернігівської області, громадянина України, з середньоюосвітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

25.04.2000 року вироком Козелецького районного суду Чернігівської області за ст.17, ч.3 ст.81; ч.2 ст.140; ч.1 ст.145; ст.ст.42, 43 КК України в редакції 1960 року до 5 років позбавлення волі; ухвалою Чернігівського обласного суду від

08.06.2000 року змінено покарання до 4 років позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 12.05.2009 року.

З ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_3 1320 грн. солідарно разом зі ОСОБА_1

За вироком, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнані винними у тому, що вони 08.03.2009 року приблизно о 22 годині 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою і з невстановленою особою, знаходячись в парку ім. Котляревського, розташованого по вул. Якіра, 2/14 в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, підійшли до громадянина ОСОБА_3, штовхнули його і коли той впав на землю стали вимагати його майно, а потім нанесли удари руками в

голову і відкрито викрали належні потерпілому ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа N 82» в шкіряному чохлі вартістю 2639 грн. 80 коп.; срібний ланцюжок вартістю 400 грн.; шкіряний гаманець вартістю 150 грн. з грошовими коштами в розмірі 700 грн.; годинник вартістю 1500 грн. та інш., спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 5459 грн. 80 коп..

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини

справи і кваліфікацію своїх дій, просить змінити вирок, пом'якшивши призначене судом першої інстанції покарання із застосуванням ст. 69 КК України, в зв'язку з його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі, посилаючись на те, що суд не врахував важкий стан здоров'я його матері, яка знаходиться на його утриманні, позитивні характеристики за місцем його проживання, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи і винуватість засудженого, кваліфікація його дій, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, ніким не оспорюються. Вирок суду першої інстанції ґрунтується на перевірених і досліджених у судовому засіданні доказах.

При призначенні покарання суд не вийшов за межі санкції статті Кримінального кодексу України і дотримався вимог ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєного злочину, особу засудженого, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, характеристику, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та те, що він не працює, а також пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Доводи засудженого, викладені в апеляції не можуть бути підставою для пом'якшення йому покарання. Відповідно до ст. 69 КК України призначити

покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, можливо лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Із вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 скоїв злочин за попередньою змовою, тобто в групі осіб, в стані алкогольного сп'яніння, тому колегія суддів не знаходить, що пом'якшуючі обставини, на які послався засуджений, істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ним злочину.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити вирок суду без змін, а апеляцію без задоволення.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1, залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 без задоволення.

Судді