Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № АС-13/28-07 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Бабакова Л.М.
21 травня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
При секретарі Крупі О.В.
За участю представників сторін:
позивача –Малахова Ю.А. –дов. № 29/10/10-025 від 09.01.2007р.
відповідача –Левченко Р.В. –дов. № 1325 від 12.09.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 1332Х/2-4) позивача, ДПІ в Київському районі м. Харкова, на Постанову господарського суду Харківської області від 22.02.2007 року по справі № АС-13/28-07
за позовом ДПІ в Київському районі м. Харкова
до ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод", м. Харків
про зобов’язання надати документи
Встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 22.02.2007р. (суддя Водолажська Н.С.) в позові було відмовлено.
Позивач, ДПІ в Київському районі м. Харкова, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Відповідач, ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод", у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Вважає, що постанова по справі обґрунтована і прийнята з урахуванням матеріального та процесуального права, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ДПІ у Київському районі м. Харкова просив суд зобов’язати ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод" надати до ДПІ документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ контрагентами по деклараціям за липень 2006 р., посилаючись на положення п. 1, п. 8 ст. 11, ч. 7 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, п. 1.8 ст. 1, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджені наказом ДПА України № 350 від 18.08.05 р., наказ ДПА України № 196 від 24.04.03 р. „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам”.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2006 року позивачем була проведена позапланова перевірка відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період липень-серпень 2006 року, за результатами якої була складена довідка № 2984/23-33412518 від 20.10.2006р.
Перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за липень 2006р. у сумі 53053,00 грн., але бюджетне відшкодування було зупинено до отримання результатів зустрічних перевірок.
В межах проведеної перевірки позивачем були направлені запити до органів ДПС на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємств з метою підтвердження сум податкового кредиту за вказаний період. Як стверджує позивач, у відповіді ДПІ Голосіївського району м. Києва вказано, що місцезнаходження Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа” не встановлено, а інформація від ДПІ Галицького району м. Львова відносно ЗАТ „Галнафтахім” та від ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська відносно ТОВ „Домінанта” не надходила.
Позивач необґрунтовано вважає, що від відповідача вимагаються документи, які підтверджують фактичну сплату його контрагентами ПДВ до бюджету, оскільки органи ДПС не змогли провести зустрічні перевірки до виробника продукції.
Ні в позові, ні в апеляційній скарзі позивач не вказує які саме документи відповідач зобов’язаний надати для перевірки. Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи довідки про результати перевірки підприємства відповідача, при проведенні вказаної перевірки перевіряючими досліджувалися прибуткові, видаткові, податкової накладні, первинні банківські документи, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти виконаних робіт та інші документи, що стосуються господарської діяльності підприємства, тобто, відповідачем до перевірки були надані всі документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують правомірність сум, заявлених до відшкодування за даний період, в повному обсязі.
Позивачем не направлявся запит до відповідача щодо надання додаткових документів.
Жодною нормою чинного законодавства не передбачений обов'язок платника податків –відповідача надавати документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського та податкового органу іншого підприємства (в даному випадку –контрагентів).
Згідно п. 3 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.
Крім того, позивач не звертався до відповідача з обґрунтованим запитом про надання документів, на який відповідач не надав документи або відповіді.
Неможливість проведення органом податкової служби перевірок або зустрічних перевірок контрагентів платника не зобов’язує відповідача надавати які-небудь документи. При цьому, як вбачається з довідки, відповідачем були надані всі необхідні документи для проведення перевірки.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що в позовній заяві позивач просить надати документи, надання яких не передбачено чинним законодавством, тому такі вимоги виходять за межі компетенції органів державної податкової служби та не підлягають задоволенню. Крім того, в будь-якому разі відповідач не зможе надати позивачу вказані ним в позові документи, так як цих документів у відповідача не має та не повинно бути, оскільки документи, якими засвідчується факт сплати ПДВ контрагентами знаходяться саме у них і вони відповідачу не надавались.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 22.02.2007р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 22.02.2007р. по справі № АС-13/28-07 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.