УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
03035, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а
Справа 11-а−2043 2009р. Головуючий у 1-ій інстанції Чуйко О.Г.
Категорія - ч.2ст.121 КК України Доповідач Верховець Т.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Стрижко С.І.
суддів Верховець Т.М., Ходаса В.І.
з участю прокурора Пламадяла І.П.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий:
- 08.10.1992 року Шевченківський районним судом м. Києва за ч.2 ст. 141 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 2 роки;
- 03.03.1994 року Старокиївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 140 КК України на
2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 25.11.1996 року Харківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 229-6 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- 31.03.1998 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст. 229-6 КК України на
2 роки позбавлення волі;
- 20.09.2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.141 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з примусовим лікуванням від наркоманії.
16.12.2003 року на підставі ухвали Білоцерківського міського суду Київської області від 09.12.2003 року звільнений з місць позбавлення волі, умовно-достроково;
засуджений за ч.2 ст. 121КК України на 9 років позбавлення волі, за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначеного до відбування 9 років позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою, з 06.09.08 року.
З ОСОБА_3 на користь держави стягнуто 139 гр. 49 коп. судових витрат.
По справі вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 14.07.06 року, приблизно о 16 год. перебуваючи в м. Ірпінь, Київської області, незаконно, повторно, без мети збуту, придбав у невстановленої слідством особи за ціною 50 гр. особливо небезпечний наркотичний засіб, який містився у медичному шприці разового використання, масою, в перерахунку на суху речовину, 0,124гр. Сховавши даний шприц до кишені штанів, направився в бік перехрестя вулиць Надсонова та Новоскольської в м. Ірпінь, Київської області, де і був затриманий працівниками міліції.
Крім того, 21.03.07 року, приблизно о 16 год. з метою розібратися з приводу неправомірних дій ОСОБА_4, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 піднялися на 8 поверх буд. № 1-Б по вул. Руданівській у м. Києві, де побачили останнього, який був у нетверезому стані і сидів на підвіконні. ОСОБА_4 почав словесно їх ображати і між ними, на ґрунті особистих неприязних стосунків виник конфлікт.
В ході виниклого конфлікту ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 удар правою рукою в обличчя та 2-3 удари кулаками в область живота та грудей. Після цього, подолавши опір потерпілого, ОСОБА_3 ухопивши потерпілого за одяг, кинув його у металеву ванну, яка знаходилася на відстані 1 метра від них, в результаті чого останній опинився в ній, лежачи на спині.
Побачивши намагання ОСОБА_4 піднятися з лежачого положення та вилізти з ванної, усвідомлюючи можливість настання від нанесених ним ударів тяжких наслідків, ОСОБА_3 знову наніс потерпілому удар правою ногою в область грудей та живота зліва, після чого потерпілий залишився лежати у ванній, до приїзду лікарів швидкої медичної допомоги, які доставили останнього до лікарні, де вінІНФОРМАЦІЯ_2 рокуо 21 год. 25 хв. від отриманих тілесних пошкоджень помер.
В апеляції з доповненнями, внесеними 23.11.2009 року, засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду, щодо нього, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду. При цьому засуджений вказує, що досудове і судове слідство є неповним і однобічним, а вирок суду необґрунтованим і незаконним. В матеріалах справи відсутні докази того, що саме від його дій настала смерть потерпілого, натомість з висновку експерта вбачається, що смерть потерпілого настала від перитоніту, який виник, на його думку, від неналежного і несвоєчасного надання медичної допомоги
потерпілому ОСОБА_4 і той помер у лікарні. Не взяв суд до уваги його покази про те, що потерпілого за декілька днів до конфлікту з ним, ОСОБА_3, був побитий невідомими особами. Крім того, суд послався, як на доказ його винуватості, на показання, дані ним на досудовому слідстві, які він дав під впливом застосування до нього працівниками міліції недозволених методів ведення слідства.
Заслухавшидоповідь судді, засудженого ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляцію, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції не оскаржує висновок суду про доведеність його вини і кваліфікацію дій за ч.2 ст.309 КК України, тому вирок суду в цій частині, колегія суддів не перевіряє і кваліфікацію дій засудженого за ст. 309 ч.2 КК України вважає правильною.
Доводи засудженого ОСОБА_3 про неповноту і однобічність досудового і судового слідства, відсутність в матеріалах справи доказів про те, що смерть потерпілого настала від його дій є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи.
Так, з показань засудженого ОСОБА_3, даних нам на досудовому слідстві 28.08.07 року та 18.11.07 року, які суд обґрунтовано визнав достовірними і поклав в основу вироку вбачається, що 21.03.07
року приблизно о 15-16 годині він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 на вул. Руданського в м. Києві побачили чоловіка останньої ОСОБА_4, який був у стані алкогольного сп'яніння і вирішили прослідкувати за ним. Слідом за потерпілим піднялися на восьмий поверх буд. №1 по вул. Руданського в м.Києві, де побачили ОСОБА_4, який сидів на підвіконні, а поряд знаходилися розпочаті пляшка горілки та пива. Останній, побачивши їх, почав словесно ображати його та співмешканку, в результаті чого між ними виник конфлікт. Потерпілий намагався вхопити його, ОСОБА_3, за одяг, але він не дав цього зробити, вдаривши потерпілого зовнішньою стороною долоні по обличчю та нанісши декілька ударів кулаком в живіт. Потім взяв ОСОБА_4 за одяг і силоміць посадив того у ванну, яка знаходилася поруч. Останній намагався вилізти з ванної, але він правою ногою наніс йому удар в область грудей. Після цього удару потерпілий більше не піднімався і залишився лежати у ванні. Співмешканка викликала швидку медичну допомогу і потерпілого доставили в лікарню де він помер через декілька днів (т.1, а.с.180-182, 194-196).
Дані показання засуджений підтвердив при відтворенні обстановки і обставин подій ( т.1, а.с. 170-174, 183-189).
Крім того, засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні вказував, що наносив удар в живіт і груди, а коли потерпілий впав у ванну, то він ще придавив того ногою.
Свідок ОСОБА_5 вказувала, що в складі бригади швидкої допомоги, 21.03.07 року, приблизно, о 17 год. 20 хв. прибула до будинку № 1 -Б, по вул. Руданського у м. Києві, де на 8 поверсі знаходився чоловік, який перебував у безконтактному стані, на його тілі були численні явні тілесні ушкодження та був він у стані алкогольного сп'яніння. Оглянувши чоловіка, доставили його у приймальне відділення лікарні швидкої медичної допомоги в м. Києві.
З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що 22.03.07 року, приблизно о 07 годині їй зателефонував племінник ОСОБА_4 та повідомив, що знаходиться в лікарні швидкої допомоги і попросив приїхати до нього. В той же день вона приїхала до лікарні, де побачила потерпілого, який був у тяжкому стані і повідомив їй, що його побив співмешканець ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3.
Згідно висновків судово-медичної експертизи № 105/137/3 від
15.08.07 року «У ОСОБА_7 выявлено: переломы 4-8 ребер слева по средне-ключичной линии, ушиб левого легкого, разрыв тощей кишки,
кровоизлияние в стенку поперечно-ободочной кишки по центру с клеточной реакцией, кровоподтеки в глазничных областях, ушибленная рана правой скуловой области. Повреждения возникли от действия тупого (ых) предмета (ов) с ограниченной контактирующей поверхностью.
Объем и характер выявленных повреждений не исключает возможности возникновения данных повреждений в срок, указанный в постановлении. Комплекс повреждений в области груди и живота имеет признаки тяжких телесных повреждений, поскольку каждое из них в отдельности, равно как и их совокупность могли обусловить наступление смерти. Кровоподтеки в глазничных областях имеют признаки легких телесных повреждений. Ушибленная рана правой скуловой области имеет признаки легких телесных повреждений, повлекших краткосрочное расстройство здоровья.
Смерть ОСОБА_7 наступила от закрытой травмы груди и живота в виде перелома ребер слева, ушиба левого легкого, разрыв стенки тонкой кишки, ушиба поперечно-ободочной кишки, с развитием фибринозного плеврита, серозно-гнойного перитонита, легочно-сердечной недостаточности»(т.1, а.с.77-87).
Доводи засудженого ОСОБА_3 про те, що смерть потерпілого настала не від його дій, а від неналежного і несвоєчасного надання медичної допомоги потерпілому ОСОБА_4 є безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема висновком судово-медичної експертизи № 105/137/3 від 15.08.07 року, згідно яких комплекс пошкоджень в області грудей і живота мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, оскільки кожне з них окремо, рівно, як і в сукупності, могли обумовити настання смерті. Смерть ОСОБА_4 настала від закритої травми грудей і живота у виді перелому ребер зліва, забою лівої легені, розриву стінки тощої кишки, забою попереково-ободкової кишки з розвитком фібринозного плевриту, серозно-гнійної пневмонії, між петельного абсцесу, серозно-гнійного перитоніту, легенево-серцевої недостатності. Між комплексом
пошкоджень в області грудей та живота і причиною настання смерті ОСОБА_4 вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.1, а.с. 76-80).
Безпідставні посилання в апеляції засудженого і на те, що суд не взяв до уваги його покази про те, що потерпілий за декілька днів до конфлікту з ним, ОСОБА_3, був побитий невідомими особами і ці пошкодження, на його думку, також могли спричинити смерть потерпілого.
Судом першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_8, який вказав, що висновки судово-медичної експертизи № 105/137/3 від
15.08.07 року він повністю підтверджує та категорично заперечує заподіяння тілесних ушкоджень, які перераховані в процесі проведення судово-медичної експертизи померлого ОСОБА_4 та внаслідок яких настала його смерть, і інший час, оскільки після нанесення таких тілесних ушкоджень, потерпілий був позбавлений можливості пересуватися та виконувати активні дії. Такі тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які вказував ОСОБА_3 на досудовому слідстві та при відтворенні обстановки і обставин подій. Смерть потерпілого настала в результаті ударів в область грудей та живота, які були заподіянні 21.03.07 року, в період часу з 16 до 17 години.
Твердження ОСОБА_3 про дачу ним визнавальних показань під впливом незаконних методів ведення слідства з боку працівників міліції, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, суд дав у вироку належну оцінку,
правильно визнавши ці твердження безпідставними.
Такого висновку суд дійшов після проведення в судовому засіданні ретельної перевірки цих доводів шляхом дослідження показань ОСОБА_10, шляхом допиту слідчих ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які заперечували застосування до ОСОБА_3 будь-якого незаконного насильства і психологічного тиску, підтвердили добровільний характер його показань, які він давав в той час, коли він не утримувався під вартою. Крім того, скарг з приводу застосування недозволених методів ведення слідства, від нього на надходило. Свідок ОСОБА_1, також , добровільно, без будь-якого тиску, давала показання про обставини злочину, кількість нанесених ОСОБА_3 ударів потерпілому, їх локалізацію.
Таким чином, наведене вище в цілому свідчить про те, що розслідування і судовий розгляд справи проведено повно всебічно і об'єктивно, без істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, також судом вжито всіх, передбачених законом заходів для належного дослідження і оцінки доказів, внаслідок чого суд обґрунтовано визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, і правильно кваліфікував
його дії за цим законом.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_3 суд в повній мірі виконав вимоги ст.65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, підстав для скасування вироку суду і направлення справи на новий судовий розгляд, як про це йдеться в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає. Тому вирок суду, відносно ОСОБА_3, залишається без змін, а подана ним апеляція - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2008 року, щодо ОСОБА_3 - без змін.
С У Д Д І :
СтрижкоС.І. Верховець Т.М. Ходас В.І.