Справа 8112
Категорія 27 Голов. у 1 інстанції Пронін С.Г.
Доповідач Зубова Л.М.
Рішення
Іменем України
17 листопада 2009року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуюча суддя Зубова Л.М.
судді: Єлгазіна Л.П., Азевич В.Б.
секретарЛєдовськая О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Банку «Фінанси та кредит» (далі – Банк) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2.на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 13 серпня 2009 року.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_2. – ОСОБА_3., перевіривши матеріали цивільної справи , апеляційний суд,-
встановив :
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 13 серпня 2009 року позов задоволений, з відповідачів солідарно ( як з боржника та поручителя ) стягнуто заборгованість за кредитним договором, комісія, пеня у загальній сумі 30872 грн. , розподілені судові витрати з чим не погодилась поручитель ОСОБА_2. і у апеляційній скарзі просила рішення суду змінити ,стягнути пеню у сумі 957,84 грн., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема , зазначала, що позивач не повідомив її , як поручителя, про невиконання умов договору боржником , чим сприяв збільшенню заборгованості, та що у договорі визначено несправедливі занадто великі відсотки пені на випадок невиконання договору , що не відповідає вимогам ЗУ « Про захист споживачів», а тому суд неправомірно застосував ці умови договору і не застосував ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки.
Апеляційний суд вважає , що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п) 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ст. 309 ч.1 п) 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 1054, 1052, 651 ч. 2, 553,534,559 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому, якщо інше не встановлено договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Задовольняючи позов , суд 1 інстанції встановив та з цього виходив , що 18 вересня 2006 року між Банком «Фінанси та кредит»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 15000 грн. до 18 вересня 2009 року ( а..с17), і в той же день Банк уклав з ОСОБА_2 договір поруки ( а.с.19). Згідно особового рахунку утворилась заборгованість за кредитом у сумі 10457,54 грн., по сплаті комісії у сумі 4725 грн., які суд стягнув солідарно з боржника та поручителя, що відповідає обставинам справи , згідно яким сторони , підписавши кредитний договір та договір поручительства , висловили згоду з їх умовами та в наступному ці умови договорів в установленому законом порядку не оспорили, тому суд 1 інстанції підставно розглянув спір у відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України – в межах заявлених позовних вимог.
Згідно ч.3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стягнувши неустойку в сумі 15689,63 грн. - в розмірі, який заявлений позивачем – суд не врахував , що розмір неустойки значно перевищує суму основного боргу, ці обставини не обговорював , тому з урахуванням цих обставин на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України апеляційний суд вважає, що маються підстави для зменшення розміру неустойки і вважає за необхідне стягнути неустойку у розмірі 5 000 грн.
. Не ґрунтуються на законі та умовах договору доводи апеляційної скарги про те , що розмір неустойки складає суму 957,84 грн. - в розмірі подвійної облікової ставки НБУК за кожен день прострочення виконання зобов’язання та посилання апелянта на те , що Банк , не сповістивши поручителя про непогашення кредиту боржником , сприяв збільшенню заборгованості.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені слід змінити, стягнувши на користь Банку 5000 грн. пені. В іншій частині апеляційна скарга не містить доводів проти рішення суду щодо розміру стягнутих сум кредиту та неустойки.
В порядку ст. 88 ЦПК України, на підставі Декрету КМУ від 21.12.2005 року в редакції постанови КМУ № 825 від 5.08.2009 року " Про державне мито", Постанови КМУ " Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ та їх розмірів" апеляційний суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідачів в частковому порядку ( солідарне стягнення не передбачено законом) понесені позивачем судові витрати : на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі по 15 грн. з кожного , судовий збір у сумі 100,91 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.309 ч.1 п)3, п)4, 301 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 13 серпня 2009 року змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства Банку «Фінанси та кредит» пеню про кредитному договору № 1604 Н від 18 вересня 2006 року , укладеному між ОСОБА_1 та Банком «Фінанси та кредит», у сумі 5000 грн ( п’ять тисяч) , в решті рішення суду - про стягнення непогашеної суми кредиту 10457,54 грн., комісії за кредит у сумі 4725 грн.– залишити без змін .
Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства Банку «Фінанси та кредит» понесені судові витрати у сумі 115 грн 91 коп . з кожного відповідача .
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуюча Судді