Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Чабан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності на об'єкти самовільного будівництва, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання за ним права власності на об'єкти самовільного будівництва.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2008 року за позивачем ОСОБА_1 було визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
При реєстрації вказаного майна та проведення поточної інвентаризації було виявлено, що матір’ю позивача ОСОБА_2 на земельній ділянці, розташованій у АДРЕСА_2, без відповідного дозволу у 1965 році було збудовано сараї літ. В, Г, а у 1987 році було побудовано прибудову літ. а-1 площею 8,4 кв.м. та сарай літ. Д, що у технічному паспорті від 23.05.2008 року зазначені як самовільні будівлі. Акт приймання і введення в експлуатацію даних будівель був затверджений Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради м. Дніпропетровська №334/9 від 21.11.2008 року.
Вказані сараї літ. В, Г, Д та прибудова літ. а-1 були фактично прийняті позивачем у складі спадщини за заповітом, тому позивач просив суд визнати за ним право власності на сараї літ. В, Г, Д та прибудову літ. а-1, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача – Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради проти позову не заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2008 року за позивачем ОСОБА_1 було визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
При реєстрації вказаного майна та проведення поточної інвентаризації було виявлено, що матір’ю позивача ОСОБА_2 на земельній ділянці, розташованій у АДРЕСА_2, без відповідного дозволу у 1965 році було збудовано сараї літ. В, Г, а у 1987 році було побудовано прибудову літ. а-1 площею 8,4 кв.м. та сарай літ. Д, що у технічному паспорті від 23.05.2008 року зазначені як самовільні будівлі. Акт приймання і введення в експлуатацію даних будівель був затверджений Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради м. Дніпропетровська №334/9 від 21.11.2008 року.
Вказані сараї літ. В, Г, Д та прибудова літ. а-1 були прийняті позивачем у складі спадщини за заповітом шляхом фактичного прийняття.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
В силу ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт прийняття позивачем спадщини у вигляді сараїв літ. В, Г, Д та прибудови літ. а-1 у складі спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а також враховуючи що самовільно збудовані будівлі були збудовані власником всього домоволодіння не порушуючи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на сараї літ. В, Г, Д та прибудову літ. а-1 площею 8,4 кв.м., що розташовані в домоволодінні АДРЕСА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (у редакції 1963 року), ст.ст. 319, 376, 1268 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на сараї літ. В, Г, Д та прибудову літ. а-1 площею 8,4 кв.м., що розташовані в домоволодінні АДРЕСА_2.
Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Копія вірна: Ю.Ю. Буденко
Голова суду: І.В. Дяченко
Рішення не оскаржувалось, набрало чинності 23.01.2009 року, оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №2-2291/09.
Голова суду: І.В. Дяченко