Справа №731/2/18

Провадження №2-з/731/3/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року смт.Варва

Суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Савенко А.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування, треті особи які не заявляють вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

13.03.2018 року до Варвинського районного суду Чернігівської області засобами поштового зв’язку надійшла заява позивача про забезпечення позову, яка була передана в провадження судді Савенка А.І.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на майно транспортний засіб, а саме трактор колісний Беларус -892, який належить відповідачу.

Заява мотивована тим, що він подав до Варвинського районного суду Чернігівської області позовну заяву з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування, понесених у зв’язку із тяжкою хворобою, оскільки останній не надає такої допомоги у добровільному порядку. Зазначив, що у власності відповідача перебуває низка транспортних засобів, земельних ділянок, нежитлових та житлових будинків. Так, зокрема на праві власності відповідачу належить трактор «Беларус» днз. 16004 СВ, 2011 р.в., орієнтовна ринкова вартість якого становить 250 000 грн. Просить накласти арешт на вказаний транспортний засіб, оскільки відповідач в судовому засіданні повідомив, що не має грошових коштів, отже вжиття заходів забезпечення позову дозволить запобігти ризику відчуження майна та утруднення виконання рішення в разі задоволення позову.

Розгляд заяви про забезпечення позову суд проводить відповідно до ст. 153 ЦПК України.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31.05.2011 року № 4-рп/2011  інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову. Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

Пунктом 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову спрямовано, перше за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Досліджуючи матеріали заяви, а також цивільного позову, судом встановлено, що в провадженні Варвинського районного суду Чернігівської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування, треті особи які не заявляють вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5.

Позов обґрунтовується тим, що позивач є непрацездатною особою похилого віку, яка у зв’язку із тяжкою хворобою потребує додаткових коштів на лікування, однак, відповідач, будучи його сином, та маючи обов’язок брати участь у додаткових витратах на лікування непрацездатного батька, допомоги не надає, хоча має таку можливість. Зважаючи на що, позивач просить стягнути із відповідача частину витрат на лікування позивача, що становить 174318,78 грн.

Вказане свідчить, що між сторонами по справі дійсно існує спір, який не вирішений на час розгляду клопотання, а ціна позову є суттєвою.

Обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивачем вказано, що відповідач є власником трактора колісного, реєстраційний номер: 16004СВ, марки: Беларус-892, рік випуску 2011, заводський номер: 89201407, двигун: 598714, об’єм двигуна:4750 см куб., дата набуття – 03.04.2012 р., згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії АС №153531, та надано копію згадуваного свідоцтва.

Аналізуючи вказані доводи, суд бере до уваги, що в матеріалах справи наявні відомості, що є відкритими для загального користування, а саме – відомості із щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, ОСОБА_2, щодо належності останньому на праві власності сільськогосподарської техніки - трактору МТЗ, модель 892, 2011 р.в., придбаного 03.04.2012 року, що коштував на момент придбання 98000 грн. та усні пояснення надані відповідачем під час розгляду справи по суті, який не заперечував перебування у його власності транспортних засобів, перелічених позивачем у позовній заяві. Зважаючи на сукупність наведених доводів суд вважає обґрунтованими твердження позивача про перебування вказаного майна у власності відповідача.

Оцінюючи співмірність виду забезпечення позову, вартості майна заявленим позовним вимогам, суд бере до уваги надану позивачем довідку №1 видану на ім’я ОСОБА_6 оцінювачем ОСОБА_7, щодо орієнтовної ринкової вартості колісного трактора станом на 01.03.2018 року, що становить 250 000 грн. та відомості зазначені у згадуваній декларації щодо вартості транспортного засобу на момент набуття, що визначалась суб’єктом декларування в 98 000 грн., та вважає вартість майна співмірною заявленим позовним вимогам.

Аналізуючи доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд зважає на характер спірних відносин, обставини їх виникнення, позицію сторін, зокрема відповідача, викладену в його заявах по суті справи, в частині його майнового стану та недостатності доходів для участі у додаткових витратах на лікування батька, існування ризику приховування майна, задля ускладнення виконання рішення суду, та вважає, що забезпечення позову є доцільним.

При цьому, суд зважає й на те, що нова редакція ЦПК України, зокрема положення ч.2 ст.149 ЦПК України вказують, що вжиття заходів забезпечення позову допускається не тільки якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, але й якщо їх невжиття може ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Отож, беручи до уваги, що спірні відносини зумовлені тяжким захворюванням позивача, необхідністю в разі обґрунтованості позову саме своєчасного та ефективного захисту його прав, суд доходить переконання про необхідність їх вжиття.

Однак, суд зважає і на гарантії, надані Законом на забезпечення прав власників майна, та той факт, що вжиття заходів повинно бути співмірним. Оскільки арешт майна полягає у забороні володіння користування та розпорядження майна, суд вважає, що співмірним заходом забезпечення позову в даному випадку є заборона відчуження майна, як найменш обтяжлива для власника.

Враховуючи вказане обґрунтування, характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, обсяг заявлених позивачем позовних вимог, пересвідчившись, що на момент постановлення ухвали спір по суті не вирішений, беручи до уваги, що забезпечення позову має тимчасовий характер, дотримуючись принципу співмірності із заявленими позивачем вимогами, та наявність обставин, які дають підстави вважати, що невжиття заходів із забезпечення позовних вимог по даній цивільній справі може утруднити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав, суд вважає необхідним клопотання задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень покладається зокрема на органи державної виконавчої служби, у порядку виконання судових рішень згідно до Закону України „Про виконавче провадження".

Керуючись  ст. ст. 149-153 ЦПК  України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування, треті особи які не заявляють вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5 – задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, на майно - трактор колісний, реєстраційний номер: 16004СВ, марки: Беларус-892, рік випуску: 2011, який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії АС №153531 належить ОСОБА_2, ІПН-2687815372, адреса: Чернігівська область, Варвинський район, смт. Варва, вул. Пушкіна, 1.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали для виконання направити до Варвинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Копію ухвали негайно надіслати позивачу, та відповідачу після фактичного виконання ухвали.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.І.Савенко